Сонячний удар

Виникає після інтенсивного опромінювання голови.

Переважно у дітей і осіб похилого віку, у ослаблених людей.

Виникає порушення діяльності мозку.

В тяжких випадках можуть розвинутися набряк та крововилив у мозок і серозний менінгіт.

Сонячний удар звичайно починається з загальної слабості, розбитос-ті, головного болю, запаморочення, нудоти, шуму в вухах.

Клініка

• Раптова втрата свідомості.

• Прискорення пульсу.

• Задишка.

• Зниження АТ.

3

• Іноді виникають маячення і судоми.

• Втрата свідомості здебільше буває короткочасною, а в тяжких випадках може бути тривалою.

Невідкладна допомога

• Потерпілого слід перенести негайно в затінок або в прохолодне приміщення.

• Покласти холод на голову.

• Дати випити холодної води.

• У тяжких випадках при порушенні дихання і серцево – судинної діяльності дають кисень, вводять серцеві засоби та інші ліки, як і при тепловому ударі.

Алгоритм невідкладної допомоги при гіпертермічному синдромі

• Роздягнути, розпеленати дитину.

• Протерти її шкіру 40% розчином етилового спирту.

• Ввести жарознижувальні (ацетилсаліцилову кислоту, парацета-мол, панадол, тайленол тощо) через рот чи ректально у свічках, розрахувавши дозу відповідно до маси тіла дитини.

• Прикласти міхур з льодом до шкіри в місцях знаходження магістральних судин (пахова та пахвинна ділянки, бокова поверхня шиї), над печінкою, над потилицею.

• Застосувати прохолодну клізму.

• Огорнути тіло дитини вологими пелюшками та включити над нею вентилятор. Інтенсивне випаровування вологи з пелюшок сприятиме тепловіддачі.

• В умовах стаціонару фізичні методи гіпотермії доповнюють лікарськими засобами, що мають антипіретичну, антигістамін-ну дію, а також розширюють периферичні судини, сприяючи тепловіддачі:

• розчин анальгіну (50%, по 0,1 мл на рік життя, в/м),

• розчин піпольфену (2,5%, 1-2 мг/кг, в/м),

• розчин дроперидолу (0,25%, по 0,1 мл/кг, в/в чи в/м),

• розчин аміназину (2,5%, по 1-3 мг/кг, в/м).

• При вираженому неспокої дитини, судомах – сибазон (седуксен, 0,5% розчин в дозі 0,3-0,5 мг/кг, в/в); натрію оксибу-

4

Тестовий контроль

1. Після відновлення дихання і серцевої діяльності потерпілих від дії електричного струму:	1 транспортують у реанімаційне відділення 2 відправляють додому 3 залишають на місці аварії 4 залишають під наглядом родичів 5 відправляють в хірургічний кабінет поліклініки
2. Одна з ознак електротравми:	1 судорожне скорочення м’язів 2 підвищення температури тіла 3 підвищення АТ 4 учащання частоти дихальних рухів 5 параліч сфінктерів
3. Струм якої сили є небезпечним до життя:	1 понад 50 мА 2 менш ніж 80 мА 3 менш ніж 90 мА 4 понад 100 мА 5 понад 120 мА
4. Чому електричний струм є небезпечним для життя:	1 тому, що зупиняє дихання 2 тому, що викликає десинхроні- зацію мозкових процесів 3 тому, що викликає фібриляцію серця 4 тому, що знижує імунітет 5 тому, що ушкоджує життєво важливі органи
5. Вражаючі фактори блискавки:	1 електричний струм 2 світлова енергія 3 звукова енергія 4 проникаюча радіація 5 радіоактивне зараження

17

• Місцево пов’язки з антисептичними розчинами (діоксидин, фурацилін).

• При значному набряку:

• фасціотомія – розтин фасціо – м’язових футлярів вдовж кінцівки («лампасні розтини»).

• На рану асептичні пов’язки, тампони, змочені 10% розчином хлориду натрію.

• Некректомія – висічення некротичних тканин.

• Гіпербарична оксигенація кінцівки.

• Ампутація кінцівки при розвитку гангрени. Показана рання ампутація, якщо стиснення на протязі 15 годин.

• Профілактика правця.

• Фізіотерапія.

16

тират (20% розчин в дозі 100-150 мг/кг, в/м).

• Забезпечити венозний доступ, куди здійснювати інфузії ізотонічних розчинів натрію хлориду, глюкози та поляризую-чої суміші до нормалізації водно-електролітного обміну.

• Проводити антибактеріальну терапію, продовжувати лікувати основне захворювання.