- •Методичні вказівки
- •На тему «інструменти та матеріали архітектурного проектування»
- •1. Інструменти
- •1.1. Підрамники
- •1.2. Наклеювання паперу на підрамник
- •1.3. Рейсшина
- •1.4. Кутники
- •1.5. Лекала
- •1.8. Рейсфедери
- •1.7. Циркуль
- •1.9. Пера
- •1.10. Пензлі
- •1.12. Транспортири
- •1.13. Сучасні інструменти
- •2. Матеріали
- •2.2. Калька
- •2.3. Картон
- •2.4. Акварель
- •2.5. Гуаш
- •2.6. Темпера
- •Перелік посилань
2.6. Темпера
Темпера (від лат. Temperare – змішувати) – живопис фарбами, протягом багатьох століть є основним видом живописних творів.
Темперні фарби займають проміжне положення між клейовими (акварель, гуаш) та олійними. Вони, як і клейові, розводяться водою, однак після висихання плівка, що утворилася, не розчиняється водою. Відмінність же темпери від олійних фарб полягає у більш швидкому висиханні. В тонких шарах темперні фарби досить прозорі.
Промисловість випускає два види темперних фарб: казеїново-масляні та полівінілацетатні (ПВА).
Як і гуаш, темпера при висиханні змінює свій тон. Зберігати фарби слід при кімнатній температурі не нижче 0°С. Гарантійний термін зберігання - один рік.
2.7. Туш
Туш – чорна фарба в брусках (китайська) або в рідкому вигляді (хімічна), що легко розчиняється у воді та швидко засихає на поверхні паперу. Застосовується для обведення виконаних креслень, а також заливки або відмивки архітектурних форм.
Спосіб натирання китайської туші такий: в фарфорове або скляне, з абсолютно гладким дном блюдце наливають необхідну кількість чистої прокип’яченої злегка теплої води і кінцем палички водять по його дну до тих пір, поки налита вода не набуде потрібного тону.
По закінченні натирання паличку туші витирають насухо ганчірочкою, щоб при висиханні вона не потріскалась і не розкришилась.
Хімічну туш також розбавляють прокип’яченою водою до необхідного тону. Для обведення в туш краплями додають воду до тих пір, поки лінія, проведена рейсфедером, стане давати тон, рівний лінії, що проведена олівцем ТМ або М.
Для заливки або відмивання туш розбавляють таким чином: в ємність наливають прокип'ячену охолоджену воду і краплями додають туш. Після одержання необхідного тону розчин фільтрують. У якості фільтра можна використовувати вату, промокальний папір, марлю в декілька шарів. Необхідно пам'ятати, що після фільтрації розчин стає світлішим.
Розчин для обведення і відмивки можна зберігати дві – три доби, надалі він стає непридатним до вживання.
Туш у флаконах зберігають не більше 18 місяців, після чого вона розшаровується, висвітлюється і стає водянистою. Брускову туш можна зберігати протягом багатьох років. При цьому якість її не знижується.
Перелік посилань
1. Беккерман А.О. Материалы для художественно-оформительских работ: Учеб. Пособие. / А.О. Беккерман. – М. : Высшая школа, 1989. – 95 с.
2. Кудряшов К.В. Архитектурная графика. / К.В. Кудряшов. – М. : Стройиздат, 1990. – 312 с.
3. Орехов H.H. Производственная графика. Учебник для ПТУ. / Н.Н. Орехов. – М. : Высшая школа, 1988. – 195 с.
4. Штейнберг А.Я. Методы и инструменты архитектурного проектирования (справочное пособие). / Ф.Я. Штейнберг. – К. : Будівельник, 1977. – 104 с.
5. Щипанов A. C. Юным любителям кисти и резца. / А.С. Щипанов. – М. : Просвещение, 1981. – 416 с.
