Закінчення таблиці 11

Примітка 2. У басейнах тільки з відкритими ваннами сезонної дії гардеробну верхнього одягу для тих, хто займається, допускається не передбачати. Примітка 3. У нормі площі місць для перевдягання в роздягальнях не врахована площа для умивальників і ванн для ніг (див. таблицю 12). Примітка 4. В разі призначення командної роздягальні (див. 56 цієї таблиці) поперемінне для хокею й інших спортивних ігор приймають найбільші показники. Примітка 5. Окремі приміщення гардеробної домашнього одягу (див. 66 цієї таблиці) для хокеїстів не передбачаються. У решті випадків вони передбачаються замість зберігання одягу в приміщеннях роздягалень (ба цієї таблиці). Примітка 6. Допускається розміщення масажної і камери сухого жару в блоці одна з одною, а також розташування їх безпосередньо при роздягальнях; в останньому випадку окремі роздягальні при них не передбачаються. Примітка 7. У спорудах, де передбачається робота з інвалідами, необхідно передбачати спеціальні заходи, які забезпечують можливість проведення занять інвалідів згідно з ВСН 62.

С. 38 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 12

Приміщення, санітарні прилади	Кількість санітарних приладів у приміщенні, не менше	Додаткові вимоги
1	2	3
1. Душові (жіночі та чоловічі): а) при роздягальнях для тих, хто займається: 1) у басейнах (у тому числі для оздоровчого плавання, загально-розвиваючих вправ і ігор у воді, купання і навчання плаванню); 2) в решті спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд (крім вбудованих у житлові будинки приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, лижних баз і ковзанок для масового катання);	Одна сітка на три особи, які займаються одночасно у ванні (ваннах) Одна сітка на сім місць для перевдягання в роздягальні (5 таблиці 11), але не менше ніж по одній сітці в душовій	- Див. 3.108
б) при кімнатах для інструкторського і тренерського складу1)	Одна сітка на 15 одночасно працюючих чоловіків і на 12 одночасно працюючих жінок, але не менше ніж по одній сітці при кожному приміщенні	-
в) при побутових приміщеннях для робітників	-“-	-
г) при роздягальнях масажної і лазні сухого жару2)	Одна сітка на п'ять місць у лазні і на два столи в масажній, але не менше однієї сітки при кожній роздягальні	Допускається влаштування при лазні ванни площею не менше 4 м2. При масажних у складі медико-відновлю-вальних центрів не передбачається
д) біля обхідних доріжок ванн з пристроями для стрибків у воду	Одна сітка на 10 осіб, які одночасно займаються стрибками у воду	-
2. Санітарні вузли (з умивальниками в шлюзі)3): а) при роздягальнях для тих, хто займається (у тому числі при роздягальнях для чоловіків і жінок, які займаються в залах, приміщеннях і ваннах для фіз­культурно-оздоровчих занять): 1) жіночі 2) чоловічі	Один унітаз на 30 місць для пере­вдягання в жіночій роздягальні, але не менше одного Один унітаз і три пісуари на 135 місць для перевдягання в чоловічій роздягальні, але не менше одного унітаза	При командних роздягальнях не менше одного унітаза й одного пісуара у кожному, див. 5 таблиці 11
б) на ковзанках або лижних базах для масового катання: 1) жіночі 2) чоловічі	Один унітаз на 30 жінок, які одночасно катаються, але не менше двох унітазів Один унітаз і чотири пісуари на 150 чоловіків, що одночасно катаються, але не менше одного унітаза і двох пісуарів	На лижних базах із пропускною спроможністю 250 люд. і менше та на ковзанках, виходячи із 100 % пропускної спроможності споруди; на лижних базах із пропускною спроможністю 500 люд. і більше - із 50 %. При проміжних значеннях пропускної спроможності лижних баз - за інтерполяцією
в) для співробітників інструктор­ського і тренерського складу: 1) жіночі 2) чоловічі	Один унітаз на 15 одночасно працю­ючих, але не менше одного унітаза Один унітаз і три пісуари на 60 одно­часно працюючих чоловіків, але не менше одного унітаза	За кількості одночасно працюючих чоловіків і жінок менше 20 осіб передбачається загальний санітарний вузол на один унітаз

ДБН В.2.2-13-2003 С. 39

Продовження таблиці 12

1	2	3
г) для глядачів4): 1) жіночі 2) чоловічі	Один унітаз на 30 (60)7) глядачів-жінок Один унітаз і два пісуари на кожні 70 (150)7) глядачів-чоловіків	У кожному приміщенні санітарного вузла повинно бути не більше 40 приладів (унітазів, пісуарів6)'), вхід і вихід до приміщень повинні бути розосередженими, не допускаючи протитечії
д) при роздягальні окремо розміщеної лазні сухого жару	Один унітаз на приміщення	-
3. Умивальні при санітарних вузлах для глядачів4): а) жіночі б) чоловічі	Один умивальник на 2(4)6) унітази в санітарному вузлі	-
4. Сушильники для волосся в роздягальнях для тих, хто займається: а) жінок б) чоловіків	Один прилад на 10 жінок, які одночасно займаються Один прилад на 20 чоловіків, які одночасно займаються	- -
5. Умивальники: а) у роздягальнях для тих, хто займається 5) б) у кімнатах інструкторського і тренерського складу, побутових приміщеннях для робітників, при­міщеннях для медичного обслу­говування (кабінет лікаря, кімна­ти медичної сестри і для надання першої медичної допомоги та ін.), масажних, лабораторіях аналізу води в басейнах	Один умивальник на 30 місць для перевдягання в роздягальні, але не менше одного По одному умивальнику на кожне приміщення	- -
6. Раковини в тамбурах хлоратор­них і складів хлору в басейнах	Одна раковина на приміщення	-
7. Мийки в приміщеннях для прибирапьного інвентарю	Одна мийка на приміщення	-
8. Ножні ванни (мийки для ніг) у роздягальнях для тих, хто займається	Одна ванна на 30 осіб, які займа­ються одночасно, але не менше однієї ванни	Площа на одну ванну 1х 0,85 м
1) Кількісне співвідношення чоловіків і жінок, які займаються, співробітників, інструкторсько-тренерського складу і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах рекомендується приймати, як правило 1:1. У тирах і на стрільбищах кількісне співвідношення чоловіків і жінок рекомендується приймати, як правило, 3:1. В санітарних вузлах для глядачів розрахункову кількість глядачів чоловіків рекомендується приймати 60%, а спорудах, призначених для футболу та хокею з м’ячем, - 70% загальної кількості місць. Розрахункову кількість глядачів жінок в усіх випадках рекомендується приймати виходячи із 40% загальної кількості місць для глядачів. Інші співвідношення чоловіків і жінок допускається приймати залежно від місцевих демографічних особливостей, що повинно бути визначене завдання на проектування. Розрахунок площі санітарних вузлів і умивалень слід провадити, керуючись вимогами до розмірів кабін і розміщення пісуарів та умивальників, передбачених додатком Р ДБН В.2.2-9. 2) В разі розміщення масажних при роздягальнях для тих, хто займається, не передбачається. 3) При визначенні кількості умивальників у шлюзах санітарних вузлів належить виходити із розрахунку: один умивальник на кожні два прилади (унітазів та пісуарів), але не менше одного умивальника при кожному санітарному вузлі. 4) Прохід у санітарні вузли або умивальники при них через приміщення для куріння не допускається. 5) Допускається розміщувати у шлюзах при вбиральнях.

С. 40 ДБН В.2.2-13-2003

Закінчення таблиці 12

6) Цифри без дужок наведені для критих, у дужках - для відкритих споруд. Примітка 1. Душові сітки біля обхідних доріжок ванн, обладнаних пристроями для стрибків у воду, розміщують в безпосередній близькості до пристроїв для стрибків, розташовуючи їх у відкритих кабінах або без кабін. Примітка 2. Сушильники для волосся допускається розміщувати в окремому приміщенні, суміжному з роздягальнею. Примітка 3. У спорудах, де передбачається робота з інвалідами, необхідно із загальної кількості душових і вбиралень виділяти по одному приміщенню з урахуванням розмірів простору, необхідного для маневрування інваліда, що знаходиться в кріслі-колясці, у горизонтальній і вертикальній площині.

3.75 У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах повинні передбачатися буфети. Буфети для тих, хто займається, слід проектувати стаціонарними з підігрівом їжі, для глядачів - стаціонарними і пересувними (привізними).

У спорудах житлових кварталів (мікрорайонів) і житлових районів, а також в разі пропускної спроможності споруди менше 48 люд. за зміну буфети для тих, хто займається, та за кількості місць для глядачів менше 500 передбачаються за завданням на проектування.

3.75.1 Кількість місць у буфетах слід приймати:

а) для тих, хто займається:

1. у спортивних залах, критих ковзанках, басейнах із відкритими і критими ваннами, приміщеннях і ваннах для фізкультурно-оздоровчих занять, а також на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності останніх до 75 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 6 люд. пропускної спроможності за зміну при навчально-тренувальних заняттях;

2. на лижних базах (без урахування масового катання) і на відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності від 75 до 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 8 люд., які займаються за зміну;

3. на веслувальних базах, стрільбищах і відкритих площинних спорудах (за пропускної спроможності більше 125 люд. за зміну) - із розрахунку одне посадочне місце на 12 люд., які займаються за зміну;

б) для відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах - із розрахунку 5 % одночасної пропускної спроможності;

в) для глядачів - із розрахунку 3 % кількості місць для глядачів.

У буфетах для глядачів зал може обладнуватися кафетерійними стійками для їжі стоячи.

3.75.2 Площі буфетів визначаються виходячи з такого розрахунку:

а) для тих, хто займається, і відвідувачів масового катання на ковзанах і лижах:

1) площа залу з роздавальною - не менше 3,4 м² на посадочне місце за їх кількості до 8 і по 1,25 м² на кожне посадочне місце понад 8;

2) площа підсобних приміщень - не менше 2,25 м² на посадочне місце в залі за їх кількості до 8 і по 0,25 м² на кожне посадочне місце в залі понад 8;

б) для глядачів:

1) площа залу з роздавальною - не менше 1,4 м² на місце в залі буфету;

2) площа підсобних приміщень - не менше 30 % площі залу.

Буфети для глядачів повинні розташовуватися не далі 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.

В разі використання території спортивних комплексів для відпочинку населення з розміщенням на ній ресторанів, кафе, закусочних їх місткість у розрахунок буфетів спортивних споруд не входить.

3.76 У комплексах, що мають у своєму складі відкриті і криті спортивні споруди, і в спортивних корпусах із двома і більше залами приміщення для медичного обслуговування передбачаються, як правило, загальними для всього комплексу (корпусу).

Медико-відновлювальні центри рекомендується передбачати на цілорічно діючих спорудах із пропускною спроможністю 150 люд. і більше за зміну (у спорудах, спеціалізованих для боротьби, боксу, важкої атлетики і футболу за пропускної спроможності 100 люд. і більше за зміну), при цьому пропускна спроможність на відкритих цілорічно діючих спортивних спорудах визначається без урахування масового катання на ковзанах.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 41

Склад і площі приміщень медико-відновлювальних центрів, у тому числі для інвалідів, наведені у додатку У. За наявності медико-відновлювального центру масажна і лазня сухого жару (10 таблиці 11 і 1г і 2д таблиці 12) повинні розміщуватися в його складі.

У комплексах критих спортивних споруд приміщення медико-відновлювального центру передбачаються при одному із будинків; у решти будинків слід передбачати лише приміщення першої медичної допомоги площею 12м.

3.77 Чоловічі і жіночі роздягальні для тих, хто займається, в разі зберігання домашнього одягу в окремому приміщенні загальної гардеробної розташовуються, як правило, суміжно з нею і сполу­чаються через прорізи для приймання та видавання домашнього одягу.

3.78 Приміщення душових і, як правило, санітарних вузлів при роздягальнях для тих, хто займається, повинні безпосередньо сполучатися з роздягальнями, за винятком випадків, наведених у 3.103,3.108,3.10913.114.

Кабіни в душових для осіб, які займаються, повинні бути відкритими.

При кімнатах для інструкторського і тренерського складу, при побутових приміщеннях для робітників і при роздягальнях масажних повинні передбачатися закриті душові кабіни.

3.79 При спортивних залах, ковзанках із штучним льодом, відкритих і критих ваннах і залах для підготовчих занять слід передбачати інвентарні для зберігання переносного спортивного облад­нання й інвентарю.

Інвентарні повинні розташовуватися суміжно із залами (ковзанками, ваннами). Підлогу інвен­тарної слід передбачати без порога. Двері інвентарних у зали, а також двері залів, призначені для транспортування через них спортивного обладнання, повинні мати ширину не менше 1,8 м. До­пускаються відкриті прорізи до інвентарних із залів. Інвентарні при ваннах повинні мати вихід на обхідну доріжку.

3.80 У цілорічне діючих спортивних спорудах, призначених для навчально-тренувальних занять із дітьми до 10-річного віку (крім приміщень і ванн для фізкультурно-оздоровчих занять), слід для батьків, які супроводжують дітей, додатково передбачати:

• площу для очікування із розрахунку не менше 0,5 м² на одне місце, яка розміщується, як правило, у вестибулі для тих, хто займається;

• місця в гардеробній для верхнього одягу.

Кількість місць слід приймати на 100 % пропускної спроможності у басейнах і ковзанках, на 50% - в решті споруд.

У спорудах із місцями для глядачів додаткова площа для очікування та зберігання верхнього одягу батьків не передбачається.

3.81 У спортивних корпусах, що мають у своєму складі два і більше спортивних залів (у тому числі залів критих ванн або залів ковзанок із штучним льодом) із місцями для глядачів, допускається допоміжні приміщення для глядачів передбачати загальними для всіх залів, а розрахунок їх площі проводити щодо залу з найбільшою кількістю місць для глядачів.

3.82 При зовнішніх входах-виходах будинків спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд (а також в'їздах у будинки - див. 3.9 і 3.16), що працюють у зимову пору за розрахункової температури зовнішнього повітря нижче мінус 15°С (параметр Б), повинно передбачатися влаштування тамбурів або повітряно-теплових завіс.

3.83 Склад технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення споруди, а їх площі приймаються за розрахунком згідно з чинними нормами.

Склад господарських приміщень, у тому числі комор і складів для зберігання спортивного обладнання та інвентарю, предметів трансформації арен, господарського приладдя, а також май­стерень (художників, столярної, слюсарної, ремонту електро- і радіоапаратури, спортивного об­ладнання та інвентарю тощо) і гаражів визначається завданням на проектування, а площі складських приміщень - залежно від кількості, габаритів і способів складування; площі майстерень і гаражів - за відповідними нормами.

С. 42 ДБН В.2.2-13-2003

3.84 Висота допоміжних приміщень від підлоги до стелі приймається не менше 3,0 м.

Висота технічних приміщень повинна прийматися залежно від застосовуваного обладнання, а складських приміщень і комор - від розмірів і способів зберігання предметів, які складуються.

Залежно від архітектурно-планувального рішення і технологічних вимог, а також при розміщенні допоміжних приміщень у підтрибунному просторі висота приміщень може бути зменшена (у чистоті, до низу виступних конструкцій) до:

а) 2,5 м - у приміщеннях гардеробної верхнього (крім гардеробної лижних баз) і домашнього одягу, для сушіння одягу і взуття, у павільйонах на стартах і фінішах лижних і гірськолижних трас, хатинах на гірськолижних трасах, у приміщеннях для очікування в тирах, а також у приміщеннях для суддів і преси, касах, душових і санітарних вузлах;

б) 2,7 м - в решті приміщень, крім вестибулів, вестибулів-грілок, роздягалень лижних баз, приміщень для зберігання, одержання і здавання лиж і майстерень з ремонту і підготовки лиж.

Відкриті площинні спортивні споруди

3.85 Будинки з допоміжними спорудами для осіб, які займаються, на відкритих площинних спортивних спорудах слід розміщувати не далі ніж за 300 м від найбільш віддаленого майданчика (поля).

3.86 Санітарні вузли для глядачів на відкритих площинних спортивних спорудах повинні розташовуватися на відстані не більше 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.

3.87 Роздягальні для осіб, які займаються, на сезонних відкритих ковзанках, як правило, розміщують на першому поверсі. За необхідності розташування їх не на першому поверсі допускається здійснення зв'язку з ковзанкою по пандусу з уклоном не більше 1:10.

Криті спортивні споруди

Спортивні зали

3.88 Роздягальні для осіб, які займаються в спортивних залах, повинні сполучатися з залом безпосередньо через коридор або по сходах, призначених лише для сполучення між ними. Роздягальні при залах для спортивних ігор, легкої атлетики, спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах можуть не мати безпосереднього зв'язку з залом за умови дотримання вимог 3.3,

Ковзанки зі штучним льодом

3.89 У спорудах для навчально-тренувальних занять і змагань із хокею слід передбачати приміщення для сушіння спортивного одягу і взуття хокеїстів площею не менше 7 м² на кожну команду

3.90 Роздягальні для осіб, які займаються, повинні розміщуватися на одному рівні з ковзанкою. За необхідності розташування їх на різних рівнях допускається влаштування пандусів з уклоном не більше 1:10.

3.91 У критих ковзанках з місцями для глядачів, де передбачається проведення масового катання на ковзанах (що визначається завданням на проектування), зберігання верхнього одягу, а також перевдягання і відпочинок тих, хто катається, слід передбачати на площі гардеробної верхнього одягу і вестибуля для глядачів. Ці приміщення повинні розміщуватися на одному рівні з ковзанкою або сполучатися з нею по пандусу з уклоном не більше 1:10. Крім того, із вестибуля повинно передбачатися не менше двох виходів на лід, розміщених розосереджено.

У складі допоміжних приміщень критої ковзанки, де проводиться масове катання на ковзанах, на площі вестибуля або суміжно з ним слід додатково передбачати:

а) приміщення для зберігання, видавання та сушіння прокатних черевиків із ковзанами (площею не менше 10 м²);

б) майстерню для точіння ковзанів (площею не менше 10 м²);

в) не менше двох кабін для перевдягання (площею не менше 1 м² кожна).

ДБН В.2.2-13-2003 С. 43

3.92 Холодильна станція повинна мати не менше двох виходів, один із яких повинен вести назовні. Двері з холодильної станції до інших приміщень повинні зачинятися самі і мати щільний притул.

Розміщення холодильної станції в комплексі споруд із штучним льодом повинно відповідати вимогам СНіП 2.04.05 (у частині холодопостачання).

Спортивні басейни

3.93 З кімнати медичної сестри слід передбачати вихід на обхідну доріжку. Коли є декілька ванн, розташованих ізольовано одна від іншої, кімнати медичної сестри площею не менше 10 м² передбачаються при кожній ванні (крім ванн для навчання плаванню дітей до 14 років).

3.94 Роздягальні повинні розміщуватися на одній позначці з обхідними доріжками відкритих та критих ванн і сполучатися з ними тільки через душові, а з залом або майданчиком для підготовчих занять - минаючи душові.

3.95 Приміщення душових для тих, хто займається, повинні бути прохідними.

У місці виходу з душової на обхідну доріжку (або до випливу) повинен передбачатися прохідний ножний душ з піддоном шириною, що виключає можливість його обходу, і завдовжки (за напрямком руху з душової) не менше 1,8 м. Дно піддона повинно бути неслизьким і мати уклон у бік душової не менше 0,01.

3.96 Санітарні вузли для тих, хто займається, повинні розміщуватися так, щоб виключати можливість потрапляння з них до ванн, минаючи душові.

3.97 Будинок із допоміжними приміщеннями басейну з відкритими ваннами повинен безпо­середньо прилягати до обхідних доріжок відкритих ванн.

3.98 Склад, площа та висота технічних приміщень визначається залежно від інженерного оснащення басейну.

Вихід (вхід) із приміщення хлораторної або складу хлору повинен бути або безпосередньо назовні, або назовні через тамбур. Допускається передбачати загальний тамбур для виходу назовні з приміщень хлораторної та складу хлору.

Склад хлору допускається розташовувати в будинку спортивної споруди в разі зберігання в ньому не більше двох наповнених балонів (місткістю по 40 кг кожний). У будинку склад повинен розміщуватися біля зовнішньої стіни і відокремлюватися від інших приміщень огороджувальними конструкціями із негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

3.99 Над приміщеннями для приготування коагулюючих і дезинфікуючих розчинів не допус­кається розташовувати санітарні вузли і душові.

Спеціалізовані спортивні споруди

Лижні бази

3.100 У складі допоміжних приміщень лижних баз (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення згідно з таблицею 13.

3.101 Допоміжні приміщення слід розміщувати в будинку лижної бази, який повинен роз­ташовуватися на відстані не далі:

а) 200 м - від площі старту і фінішу дистанцій лижних гонок і біатлону або від підіймальних пристроїв гірськолижних трас;

б) 100 м - від найближчого трампліна, але не далі 300 м від найбільш віддаленого трампліна комплексу.

На базах для стрибків із трампліна складські, а за місцевими умовами і інші допоміжні при­міщення (або їх частина) допускається розташовувати під естакадою трампліна.

С. 44 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 13

Приміщення	Бази
	Для масового катання	Для навчально-тренувальних занять та змагань 1)
		З лижних гонок, біатлону2) та горних видів	із стрибків на лижах з трампліна
	Площа приміщення, м2, або площа на одне місце, м2, не менше, і розрахункова кількість місць
1	2	3	4
1. Вестибюль-грілка3): а) місця для перевдяган­ня, обігріву і відпочинку б) кабіни для перевдягання	1.12 на одне місце (але не менше 25). Кількість місць на 10% пропускної спроможності бази 1 на кабіну. Кількість кабін – одна на 250 люд. Пропускної спроможності бази, але не менше двох	- -	- -
2. Гардеробна верхнього одягу (площа за бар’єром): а) вішалки і підходи до них б) додаткова площа для зберігання спортивних сумок, рюкзаків тощо	0,1 на одне місце (але не менше 10). Розрахункова кількість місць на 100 % пропускної спроможності бази 0,04 на одне місце. Розрахункова кількість місць на 25 % пропускної спроможності бази	За 2 таблиці 11
3. Приміщення для зберігання лиж	0,135 на одну пару бігових лиж за їх кількості понад 100 пар в одному приміщенні або 0,16 за меншої кількості пар (але не менше 15). 0,145 на одну пару слаломних лиж за їх кількості понад 100 пар в одному приміщенні або 0,17 за меншої кількості пар (але не менше 16)		0,165 на одну пару лиж длр стрибків за їх кількості понад 100 пар в одному приміщенні або 0,18 за меншої кількості пар (але не менше 17)
	Розрахункова кількість пар лиж у відсотках від лиж, що видаються напрокат, і особистих лиж, що знаходяться на сезонному зберіганні, для масового катання або відсоток від пропускної спроможності бази за зміну для навчально-тренуваль­них занять 4)
	100	200 – за однозмінної роботи бази в день; 400 – за двозмінної роботи бази вдень
4. Приміщення для одер­жання і здавання лиж5)	0,1 на одне місце за кіль­кістю пар лиж у примі­щенні для зберігання3)	Кількість місць: на 100 % осіб, які займаються за зміну
5. Приміщення для збері­гання, сушіння і видавання лижного взуття	-	Передбачається тільки для гірських видів із розрахун­ку 0,06 на одну пару взуття, але не менше 7,5. Кількість пар взуття - за кількістю пар лиж у примі­щенні для зберігання лиж	-
6. Майстерня з ремонту лиж, палиць, кріплень і взуття	10 за кількості пар лиж у приміщенні для зберігання лиж до 250 плюс 5 на кожні наступні 250 пар лиж (до 1000) і 2,5 на кожні 250 пар лиж (понад 1000)
7. Майстерня для індивідуального ремонту і підготовки лиж	-	Передбачається тільки на базах для гірських видів із розрахунку: 20 - за пропускної спро­можності до 150 люд. за зміну; 30 - при 150 і більше людей за зміну	-

ДБН В.2.2-13-2003 С. 45

Закінчення таблиці 13

1	2	3	4
6. Склад резервних лиж6)	0,05 на одну пару гоночних лиж і 0,06 на одну пару слаломних лиж, але не менше 3		0,08 на одну пару лиж для стрибків
	Кількість пар лиж - до 10 % кількості лиж у приміщенні для зберігання
9. Склад інвентарю з при­бирання території, облад­нання тирів для біатлону	9	15	6
1) На базах, призначених для змагань регіонального і більш високого рівня з лижного і гірськолижного спорту, слід додатково передбачати гараж із ремонтною майстернею для механізмів, що прокладають трасу, площа якого визначається залежно від кількості машин і передбачається завданням на проектування. 2) На базах, призначених для біатлону, слід додатково передбачати склади для зберігання зброї і боєприпасів (згідно з вимогами 3 і 4 таблиці 14), а для постійно орендуючих організацій та іногородніх команд допус­кається передбачати спеціальні приміщення ("бокси"), що влаштовуються згідно з вимогами, викладеними у виносці 1) до таблиці 14 3) За пропускної спроможності бази для масового катання понад 1000 люд. при вестибулі-грілці слід передба­чати приміщення чергового адміністратора площею не менше 8 м . 4) Кількість пар лиж, що видаються напрокат або знаходяться на сезонному зберіганні для масового катання, а також кількість змін для навчально-тренувальних занять визначається завданням на проектування. 5) Допускається об'єднання з приміщенням вестибуля-грілки (із відповідним збільшенням площі вестибуля-грілки). 6) Замість окремого приміщення складу допускається передбачати розміщення резервних лиж у приміщенні для зберігання лиж; додаткова площа в ньому у цьому випадку повинна передбачатися виходячи з норми на кожну пару, наведеної в 3 цієї таблиці.

3.102 Буфети для глядачів передбачаються лише за наявності стаціонарних трибун і влаш­товуються пересувними.

3.103 Санітарні вузли для осіб, які катаються, і для глядачів, розміщувані в будинку бази, повинні мати входи і виходи: для осіб, які катаються, - із вестибуля-грілки, для глядачів - з вулиці. Допускається розміщення санітарних вузлів для глядачів в окремому будинку, що розташовується на відстані не більше 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.

Біля стартів спортивних гірськолижних трас і трамплінів (із розрахунковою завдовжки стрибка не менше 20 м) слід передбачати додаткові туалети для осіб, які займаються, на один-два очка кожний; в разі розташування стартового майданчика трампліна на естакаді туалет повинен роз­міщуватися біля низу сходів (ліфта), що ведуть до стартового майданчика.

3.104 Приміщення для одержання і здавання лиж повинно розміщуватися суміжно з примі­щенням для зберігання лиж і сполучатися з ним через прорізи. Ширина приміщення (перпен­дикулярно до фронту прорізів) повинна бути не менше 3 м.

Перед виходом (входом) із приміщення назовні для одержання і здавання лиж слід передбачати навіс (веранду) для підготовки лиж площею, яка дорівнює площі приміщення для одержання і здавання лиж (див. 4 таблиці 13).

Тири для кульової стрільби

3.105 У складі допоміжних приміщень тирів, стрільбищ (крім приміщень, наведених у табли­ці 11) слід додатково передбачати приміщення згідно з таблицею 14.

3.106 Допоміжні приміщення тирів слід розміщувати в стрілецькому павільйоні.

3.107 У тирах і на стрільбищах буфети передбачаються загальними для осіб, які займаються, і глядачів.

3.108 У критих тирах з "боксами" (див. Виноску¹⁾ до таблиці 14) душові і санітарні вузли для осіб, які займаються, на розрахункову пропускну спроможність тиру розміщуються окремо від роздягалень. На стрільбищах душові, розташовані окремо від роздягалень, передбачаються виходячи тільки із кількості місць для перевдягання в боксах.

С. 46 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 14

Приміщення	Споруди
	криті1) і напіввідкриті тири	окремо розташовані відкриті тири	стрільбища1)
	площа приміщення, м2, або площа на одне місце, м2, не менше, і розрахункова кількість місць
1	2	3	4
1. Приміщення для чищення зброї2): в основному будинку стрільбища при стрілецьких галереях тирів	1,8 на одне місце, але не менше 10 - Кількість місць - на 100 % стрілецьких місць		Кількість місць - на 5 % всіх у відкритих тирах стрільбища
2. Стрілецький кабінет3)	30	-	30
3. Склад зброї	244)		454)
4. Кімната приймання та здавання зброї	10	-	-
5. Склад боєприпасів5)	12		24
6. Збройова майстерня	30, передбачається за кіль­кості стрілецьких місць 10 і більше; за меншої кількості стрілецьких місць заміню­ється кімнатою для налагод­ження зброї площею 10 м2	-	60
7. Приміщення для очікування (у відкритих тирах - веранда)	0,6 на стрілецьке місце, але не менше 7,5 у кожному тирі. Кількість місць – на 100 % стрілецьких місць
8. Комора (місце) для інвентарю при стрілецькій галереї тиру для стрільби по мішенях з чорним кругом	5 на кожні 20 стрілецьких місць в одному тирі
9. Комори для обладнання та інвен­тарю при бліндажах6) за кількості стрілецьких місць в одному тирі: до 10 від 10 до 20 від 20 до 30 від 30 до 40 понад 40		6 8 10 Дві по 9 Дві по 10
10. Приміщення (місце) для суддівсь­кої комісії з визначення результа­тів (КВР) у бліндажах7) при дис­танції стрільби: до 50 м понад 50 м	10 -	- -	15 2 по 15
11. Приміщення охорони	10	10	10
1) У критих тирах (за кількості стрілецьких місць понад 10) і на стрільбищах, призначених для змагань за участю іногородніх команд, а також для постійно орендуючих організації допускається додатково до приміщень, наведених у таблиці, передбачати спеціальні приміщення (“бокси”) розміром 4 х 3 м (на 9 місць для перевдягання і на 32 місця для зберігання одягу); в обох випадках у “боксі” розміщуються шафи для зберігання гвинтівок і пістолетів. Вибір розмірів “боксів” і їх кількість визначаються завданням на проектування. 2) Ширину приміщення слід приймати кратною 3 м. 3) Передбачається тільки у спорудах цілорічної дії. Кількість стрілецьких кабінетів визначається завданням на проектування. 4) Площа уточнюється у кожному окремому випадку за табелем чинної “Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї та вибухових матеріалів”. При цьому площа складу повинна бути збільшена із розрахунку 0,08 м2 на кожну гвинтівку понад 300 у тирах і 0,07 м2 понад 6000 на стрільбищах. При проектуванні “боксів” площа складу зброї повинна бути зменшена виходячи з кількості зброї, яка зберігається у “боксах”.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 47

Закінчення таблиці 14

5) Ширину приміщення слід приймати кратною 1,2 м. 6) У тирах, призначених тільки для швидкісної стрільби по рухомих мішенях і мішенях, що з'являються, не передбачається. 7) Передбачається тільки для стрільби по мішенях із чорним кругом у спорудах, призначених для змагань регіонального і більш високого рівня. Примітка. В критих і напіввідкритих тирах із кількістю стрілецьких місць менше 5, а також у вбудованих тирах впускаються зменшені склад і площі допоміжних приміщень, які визначаються у завданні на проектування.

3.109 На стрільбищах при відкритих тирах (або групі відкритих тирів), віддалених від основного будинку більш ніж на 50 м, слід передбачати додаткові туалети на один-два очка, загальні для тих, хто займається, і глядачів.

3.110 Склади зброї і боєприпасів не повинні мати вікон, а вікна збройової майстерні повинні мати грати і віконниці, що замикаються зсередини.

Веслувальні бази

3.111 Допоміжні приміщення веслувальних баз, крім елінгу (див. 3.57), повинні розміщуватися в окремо розташованому будинку не далі 200 м від елінгу або суміщуватися з ним.

3.112 На веслувальних базах (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення для чергових матросів-рятувальників і мотористів - водіїв катерів площею 10 м², із якого повинен бути забезпечений огляд акваторії бази. На майданчику для наладки й огляду човнів слід передбачати літню будку площею не менше 6 м для чергового боцмана.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.113 Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спортшкіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного використання інвалідами й іншими категоріями.

Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів та населення у школах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, душовими, сан­вузлами для обслуговування дорослих та школярів згідно з таблицями 8-9.

3.114 При відкритих площинних спорудах для фізкультурно-оздоровчих занять, розміщуваних у житловому кварталі (мікрорайоні), допускається передбачати тільки санітарні вузли для тих, хто займається (керуючись вимогами, наведеними в 2а таблиці 12), і комори для переносного обладнання та інвентарю, які розташовуються у ближчих будинках.

3.115 Склад і площі допоміжних приміщень лижних баз для масового катання (крім наведених у таблиці 11 цих Норм) слід приймати згідно з таблицею 13.

3.116 Допоміжні приміщення для масового катання на ковзанах у комплексах відкритих площинних споруд повинні передбачатися з урахуванням вимог 3.91.

3.117 Роздягальні, душові і санітарні вузли при ваннах для дітей до 14-річного віку слід розташовувати окремо від аналогічних приміщень для дорослих.

3.118 Допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд повинні також відповідати ви­могам 3.77, 3.78, 3.93 - 3.99 і 3.101 - 3.104.

3.119 При розміщенні споруд фізкультурно-оздоровчих закладів у вбудованих у житлові будинки приміщеннях при відповідному спортивно-технологічному обґрунтуванні і дотриманні вимог до кратності повітрообміну і рухливості повітря в зонах перебування тих, хто займається, допускається:

С. 48 ДБН В.2.2-13-2003

а) зменшення нормативної висоти залів загально-фізичної підготовки, що включає елементи ігор і гімнастики, від 4,8 м до 4,2 м;

б) зменшення нормативної висоти залів для занять ритмічною і жіночою оздоровчою гімнастикою, хореографією, атлетичною гімнастикою, боротьбою (крім класичної боротьби і карате), приміщень тренажерної техніки - від 3,9 м до висоти житлового поверху;

в) розміщення залів у приміщеннях нестандартних габаритів;

г) розміщення приміщень тренажерної техніки, приміщень для гри в настільний теніс, залів атлетичної гімнастики з улаштуванням проміжних опор.

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ

СПОРТИВНО-ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ І СПОРТИВНО-ВИДОВИЩНИХ СПОРУД

3.120 У спортивно-видовищних будинках слід передбачати приміщення для куріння для глядачів, площа яких повинна прийматися виходячи із розрахунку 0,04 м² на одне місце для глядачів, але не менше 10м².

3.121 Розрахунок площі допоміжних приміщень для глядачів (вестибуля, гардеробної верхнього одягу, фойє, буфетів, приміщень для куріння, санітарних вузлів) у спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних будинках слід проводити виходячи з найбільшої сумарної місткості стаціонарних місць (трибун) і тимчасових місць (партеру, блітчерів), визначеної згідно зі схемами трансформації залу. Тимчасові місця, розміщувані на арені під час проведення змагань з боксу, зборів (мітингів), у розрахунок не приймаються.

3.122 У демонстраційних відкритих площинних і в критих спортивних спорудах слід додатково передбачати приміщення для суддів, а в разі призначення їх для проведення змагань - і приміщення для преси (прес-центр). Приміщення для суддів і преси допускається передбачати у будинках лижних і веслувальних баз, що мають стаціонарні трибуни, а також на стрільбищах, призначених для змагань високого рівня. Склад і площі приміщень для суддів і преси визначаються завданням на проектування.

3.123 У спорудах, призначених для змагань з командних видів спортивних ігор (у тому числі в універсальних спорудах), слід передбачати чотири командні роздягальні (без поділу на чоловічі і жіночі).

3.124 У відкритих спорудах цілорічної дії допоміжні приміщення буфетів для глядачів повинні розташовуватися в опалюваних приміщеннях.

ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

3.125 У будинках спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів природне освітлення слід проектувати згідно з вимогами СНіП 11-4 та СанПіН 2605. Пряме природне освітлення спортивних залів, залів критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), хореографічних класів і приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, а також допоміжних приміщень (медичних, навчальних, адміністративних, об'єктів харчування) може бути бічним, верхнім або в комбінації бічного і верхнього освітлення.

3.126 Розташування світлових прорізів повинно виключати сліпучу дію сонячних променів на тих, хто займається, і глядачів.

Орієнтацію світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах і хореографічних класах по сторонах горизонту за одностороннього бічного освітлення слід приймати у центральних і північних районах України (північніше 48° північної широти) на південний схід, а у південних районах (південніше 48° північної широти) - на північній схід. В разі влаштування світлових прорізів бічного освітлення з двох сторін стіна з найбільшою площею світлових прорізів повинна бути орієнтована у центральних і північних районах на схід, а у південних - на північ. У залах критих ковзанок із штучним льодом незалежно від району розміщення орієнтацію прорізів одностороннього бічного освітлення (або стіни з найбільшою площею світлових прорізів за двостороннього освітлення) слід приймати на північ.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 49

Захисні заходи від сліпучого і теплового впливу сонячних променів слід передбачати у ви­падках, якщо:

- поле для гри розташовується своєю поздовжньою віссю поперек залу, а також в інших випадках, коли світлові прорізи опиняються в торцях поля для гри;

- світлові прорізи розміщуються навпроти стаціонарної трибуни для глядачів або навпроти пристроїв для стрибків у воду.

Орієнтація світлових прорізів приміщень і залів ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню, не регламентується.

3.127 Рівномірність бічного освітлення не нормується, а в разі верхнього освітлення залів для спортивних ігор і легкої атлетики рівномірність природного освітлення повинна прийматися не менше 0,3.

3.128 Розрахункова площа світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), а також хореографічних класів визначається, як добуток площі підлоги приміщення на коефіцієнт N, який приймається за таблицею 15.

Таблиця 15

Приміщення		Коефіцієнт N*)
		за бічного освітлення		за верхнього освітлення
		одно­стороннього		дво­стороннього	зенітними ліхтарями	іншими видами ліхтарів
1	2		3	4	5
1.Спортивні зали: a) для легкої атлетики та спортивних ігор 6) решта спортивних залів, зали для підготовчих занять у басейнах та хореографічні класи	0,20-0,220 0,17-0,187		0,170-0,187 0,145-0,160	0,120-0,132 0,102-0,112	0,140-0,154 0,119-0,131
2. Зали критих ванн басейнів (у тому числі веслувальних)	0,14-0,154		0,119-0,131	0,084-0,093	0,098-0,108
3. Зали критих ковзанок із штучним льодом	0,12-0,132		0,102-0,112	0,072-0,079	0,084-0,093
В універсальних спорудах слід приймати найбільше значення величини N.

У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах і ковзанках природне освітлення може не передбачатися.

У приміщеннях і залах ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню площа світлових прорізів залежно від місцевих умов повинна прийматися в межах 12-17 % площі підлоги приміщення (у басейнах, включаючи площу дзеркала води).

ВИМОГИ ДО АКУСТИКИ

3.129 У будинках і спорудах спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів акустику слід проектувати згідно з вимогами СНіП 11-12. У спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах, у залах критих ковзанок із штучним льодом, хореографічних класах і стрілецьких галереях критих типів час реверберації на частотах 500-2000 Гц слід приймати в межах смуги, показаної на графіку, наведеному на рисунку Л.З додатка Л, а рівень звуку від зовнішніх джерел (у тому числі від роботи систем санітарно-технічного та інженерного обладнання), що проникає до цих приміщень, слід приймати згідно з таблицею 16.

Захист приміщень від шуму слід проектувати згідно з вимогами СНіП ІІ-12, ДСН 3.3.6.037, СТ СЕВ 4867.

С. 50 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 16

Приміщення	Середньо-геометрична частота октавних смуг, Гц								Рівень звуку, дБА
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
	Рівень звукового тиску, ДБ
1. Спортивні зали для видів спорту, що потребують музичного супроводу, і зали критих ковзанок	71	61	54	49	45	42	40	38	50
2. Решта спортивних залів, зали для підготовчих занять і зали критих ванн басейнів (у тому числі веслувальних), стрілецькі галереї критих і напіввідкритих тирів	79	70	63	58	55	52	50	49	60

ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

3.130 При проектуванні і реконструкції спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід виконувати вимоги ДБН В. 1.1-7 і цих Норм.

3.131 Сумарну місткість стаціонарних і тимчасових місць для глядачів, які передбачені проектом трансформації залу, слід передбачати з урахуванням ступеня вогнестійкості будинку (споруди):

а) ІІІа і V - не більше 300;

б) IV - не більше 400;

в) III і ІІІб - не більше 600;

г) І і II - понад 600.

У будинках IVa ступеня вогнестійкості розміщення трибун для глядачів не допускається.

У будинках ІІІб ступеня вогнестійкості з елементами покриття з дерев'яних конструкцій у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості та по­ширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, допускається збільшення місткості одноповерхового зального приміщення до 4 тис. глядачів.

3.132 Будинки критих спортивних споруд ІІІб ступеня вогнестійкості в разі розміщення на верхньому поверсі тільки допоміжних приміщень можуть бути двоповерховими, а у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості і поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, - заввишки до п'яти поверхів. В усіх випадках допоміжні приміщення повинні бути відокремлені від зального приміщення протипожежними стінами 1 -го типу.

Граничний поверх розміщення зальних приміщень із місцями для глядачів у будинках критих спортивних споруд і в інших громадських будинках слід приймати згідно з вимогами, які став­ляться до розміщення актових і конференц-залів у розділі "Протипожежна безпека" ДБН В 2.2-9.

3.133 Зовнішні огороджувальні конструкції зальних приміщень у будинках І і II ступенів вогнестійкості, які трансформуються, повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках ПІ ступеня вогнестійкості - із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,25 год. або з матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках IV ступеня вогнестійкості - із матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,25 год.

3.134 Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спортивних споруд із використанням підтрибунного простору в разі розміщення в ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи слід приймати не нижче II; в разі одноповерхового розміщення допоміжних приміщень у підтрибунному просторі ступінь вогнестійкості трибун приймається не нижче III.

Для несучих конструкцій трибун при відкритих спортивних спорудах, що не мають використовуваного підтрибунного простору, із кількістю рядів 20 і менше (незалежно від загальної місткості), а також для трибун, розташованих на земляному укосі, допускається застосування горючих матеріалів. Несучі конструкції трибун із кількістю рядів понад 20 повинні бути із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 51

3.135 У будинках критих спортивних споруд несучі конструкції стаціонарних трибун місткістю від 300 до 600 глядачів і більше повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогне­стійкості не менше 0,75 год. Межа вогнестійкості несучих конструкцій трибун, що трансформуються (висувних та ін.), незалежно від їх місткості повинна бути не менше 0,25 год. Для несучих конст­рукцій трибун місткістю менше 300 глядачів допускається застосування горючих матеріалів.

На тимчасові місця для глядачів, що встановлюються на площі підлоги арени в разі її транс­формації (партер), вимоги, викладені вище, не поширюються.

3.136 Сидіння на трибунах будь-якої місткості у відкритих і критих спортивних спорудах допускається виконувати із горючих матеріалів (у тому числі синтетичних), які за пожежною не­безпекою відносяться до груп горючості Г1 і Г2, групи займистості В1, груп поширення по поверхні полум'я РП1 і РП2, груп димоутворювальної здатності Д1 і Д2, груп токсичності продуктів горіння Т1 і Т2.

3.137 Приміщення, що розташовуються під трибунами критих і відкритих спортивних споруд, повинні відокремлюватися від трибуни протипожежними перешкодами (перекриттями 3-го типу, перегородками 1-го типу). У прорізах протипожежних перегородок 1-го типу допускається вста­новлювати двері у звичайному виконанні з пристроями для самозачинення та ущільненням в при­тулах.

Розташування приміщень, призначених для зберігання горючих матеріалів, під трибунами відкритих спортивних споруд ІІІа, ІІІб, IV, V ступенів вогнестійкості, не допускається.

3.138 У спортивних залах, залах критих ковзанок і залах ванн басейнів (із місцями для глядачів або без них), а також у залах для підготовчих зайнять в басейнах і у вогневих зонах критих тирів (у тому числі розміщуваних під трибунами або вбудованих в інші громадські будинки), які мають площу, що перевищує допустиму площу пожежного відсіку, яка передбачається вимогами ДБН В.2.2-9, протипожежні стіни 2-го типу слід передбачати між зальними приміщеннями (у тирах - вогневою зоною зі стрілецькою галереєю) та іншими приміщеннями. Приміщення вестибулів і фойє слід не рідше ніж через 60 м розділяти замість протипожежних стін світло-прозорими димонепроникними перегородками з дверними полотнами, що зачиняються самі, із щільним притвором.

3.139 Склади зброї, боєприпасів і збройова майстерня повинні відокремлюватися від решти приміщень протипожежними стінами 2-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу. Межа вогнестійкості стін і дверей повинна бути не менше 0,75 год.

В разі розміщення тирів для кульової стрільби у підтрибунному просторі відкритих і критих спортивних споруд склади боєприпасів повинні бути винесені за межі підтрибунного простору.

3.140 Улаштування автоматичних установок пожежегасіння слід передбачати в приміщеннях:

а) елінгів;

б) складів та інших приміщеннях площею 100 м і більше, призначених для зберігання горючих або негорючих матеріалів у горючій упаковці, в разі їх розташування:

1) під трибунами місткістю 3000 і більше глядачів при відкритих спортивних спорудах;

2) під трибунами критих спортивних споруд будь-якої місткості;

3) у будинках критих спортивних споруд місткістю 800 і більше глядачів.

3.141 У зальних приміщеннях критих спортивних споруд, стрілецьких галереях критих і напіввідкритих тирів і вогневих зонах критих тирів не дозволяється застосовувати будівельні матеріали для каркасів, опорядження (у тому числі акустичного) стін і стель з більш високою пожежною небезпекою ніж наведена у таблиці 17.

Горючість і групи горючості визначаються відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19.

С. 52 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 17

Кількість місць для глядачів	Матеріали для обшивки
	стелі		стін
	облицювання	решетування	облицювання		решетування
Понад 600	Г1	НГ		Г1	НГ
Від 300 до 600 включно	Г2	НГ		Г2	Г1
Менше 300 або без глядачів	ГЗ	НГ		Г2	Г1

3.142 Місця для глядачів у відкритих і критих спортивних спорудах повинні бути розділені на блоки.

3.143 Уклон шляхів евакуації по сходах трибун відкритих і критих спортивних споруд не повинен перевищувати 1:1,6. Допускається збільшення уклону, але не більше ніж 1:1,4 за умови встановлення вздовж шляхів евакуації по сходах трибун поручнів (або інших пристроїв, що заміняють їх) на висоті не менше 0,9 м. За різниці позначок підлоги суміжних рядів понад 0,55 м вздовж проходу кожного ряду для глядачів повинна встановлюватися огорожа заввишки не менше 0,8 м, що не заважає видимості.

3.144 Кількість людей на 1 м ширини шляхів евакуації з трибун відкритих спортивних споруд слід приймати за таблицею 18.

Загальна кількість глядачів, що евакуюються, яка припадає на один евакуаційний люк, не повинна перевищувати 1500 люд. за І-ІІ ступеня вогнестійкості трибун.

За III ступеня вогнестійкості трибун кількість глядачів, що евакуюються, наведена вище, повинна бути зменшена на 30%, а за IIIa-V ступенів вогнестійкості - на 50 %.

Таблиця 18

Ступінь вогнестійкості трибун	Розрахункова кількість глядачів на 1 м ширини шляху евакуації з трибун відкритих спортивних споруд, люд.
	Шлях евакуації
	по сходах проходу трибун, які ведуть			По проходу вздовж рядів трибун або через люк під час евакуації в них із проходів трибун, які ведуть
	униз	уверх	униз		уверх
І та II	600	825	620		1230
III, IIIa, III6, IV	420	580	435		860
V	300	415	310		615

3.145 Шляхи евакуації глядачів із зального приміщення і з будинку в цілому повинні забезпечувати евакуацію за необхідний час, наведений у таблиці 19.

Таблиця 19

Ступінь вогнестійкості будинку	Необхідний час евакуації, хв.
	із зального приміщення (tнб.буд ) за його об'єму*) , тис.м3							із будинку в цілому (tнб.буд )***)
	до 5	10		20		40	60**)
І та II	2	3		3,5		4	4,5	6
III, IIIa, III6, IV	1,4	2,1		2,45		2,65	3,15	4,2
V	1	1,5	1,75		Не нормується			3
*) За об’єм зального приміщення слід приймати його будівельний об’єм без будівельного об’єму трибун. При проміжних значеннях об’єму (у межах до 60 тис.м3) необхідний час евакуації із зального приміщення tнб.буд. слід визначати за інтерполяцією. В разі розташування евакуаційних виходів із зальних приміщень (об’ємом 60 тис. м3 та менше) вище позначки арени на половину і більше висоти приміщення необхідний час евакуації tнб.буд. повинен прийматися вдвічі меншим від зазначеного в таблиці.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 53

Закінчення таблиці 19

**) За об'єму зального приміщення W понад 60 тис.м3 необхідний час евакуації з нього tнб.буд. слід приймати за формулою tнб.буд. = 0,115 , але не більше 6 хв. Необхідний час евакуації з будинку tнб.буд. з таким зальним приміщенням не повинен перевищувати 10 хв. Необхідний час евакуації tнб.буд, розрахований за формулою, повинен зменшуватися на 35 % в разі розташу­вання евакуаційних виходів на половині висоти приміщення і на 65 % за їх розташування на висоті, що складає 0,8 висоти зального приміщення. При проміжних або менших значеннях необхідний час слід приймати за інтерполяцією, а при більших - за екстраполяцією. ***) Час евакуації по незадимлюваних сходових клітках в розрахунок часу евакуації з будинку tнб.буд ­не приймається.

3.146 Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше:

а) 1 м - горизонтальних проходів, пандусів і сходів на трибунах критих і відкритих спортивних споруд;

б) 1,35 м - евакуаційних люків із трибун критих спортивних споруд;

в) 1,5 м - евакуаційних люків із трибун відкритих спортивних споруд.

Поверхня покриття на шляхах евакуації глядачів не повинна бути слизькою (у тому числі у відкритих спорудах під впливом дощу і снігу).

За розрахункової ширини проходів (сходів) блоків місць для глядачів або люків на трибунах відкритих і критих спортивних споруд понад 2,5 м слід передбачати розділювальні поручні на висоті не менше 0,9 м. За розрахункової ширини люка або сходів до 2,5 м допускається влаштування люків або сходів завширшки понад 2,5 м; при цьому розділювальні поручні не передбачаються.

3.147 Кількість глядачів, що евакуюються через кожний вихід (люк, двері) із зального при­міщення (об'ємом понад 600 тис.м³), повинна бути не більше 600.

3.148 Евакуаційні виходи із приміщень для глядачів (крім санітарних вузлів і приміщення для куріння) повинні бути розосередженими; за наявності тільки двох виходів із приміщення (трибуни, партеру) відстань між ними повинна бути не меншою половини довжини приміщення.

3.149 У відкритих і критих спорудах шлях евакуації через люки повинен бути горизонтальним або по пандусу (влаштування сходів не допускається).

3.150 Дверні прорізи (у тому числі й у люках) на шляху евакуації глядачів повинні бути з дверними полотнами, що обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.

3.151 В усіх критих спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних спорудах слід пе­редбачати системи оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7.

3.152 Зберігання вибухонебезпечних і легкозаймистих матеріалів слід передбачати в окремому будинку не нижче II ступеня вогнестійкості.