Статутний фонд

Статутний фонд є однією з майнових гарантій стабільності товариства, як ділового партнера (ст.. 24 Закону України „Про господарські товариства”). Мінімальний розмір Статутного фонду АТ складає 1250 мінімальних з/п, він поділений на визначну кількість акцій.

Збільшення статутного фонду

Після повної оплати акціонерами попередніх акцій, збільшується шляхом випуску нових акцій і реалізацією їх (додаткова підписка). Акціонери мають переважне право купівлі. Також статутний фонд збільшується за рахунок підвищення номінальної вартості вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції.

Це вирішують загальні збори, але, якщо передбачено статутом, може вирішити правління на 1/3 (ст. 40 Закону України „Про господарські товариства”).

Зменшення статутного фонду

Шляхом зменшення номінальної вартості акцій та викупу акцій і їх анулювання. Зменшення не можливе, якщо є заперечення кредиторів.

При зменшенні або збільшенні статутного фонду АТ повинно компенсувати це засновникам (за рішенням суду).

Для покриття затрат при збільшенні (зменшенні) статутного фонду створюється резервний фонд. Він повинен бути не менше 25% від статутного.

Формується за рахунок відчислення 5% від чистого прибутку кожного року до його наповнення, кошти вносяться на спеціальний рахунок банку. Рішення про використання резервного фонду приймає вищий орган управління АТ.

Резервний фонд має цільове призначення.

Ще один обов’язковий фонд – фонд сплати дивідендів – формується з чистого прибутку АТ. За статутом можуть утворюватися: житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд...

Майнові права в ат

Право участі в АТ (для акціонерів) – ст.. 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36, 38 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, ст.. 1, 5, 8, 9 Закону України „Про господарські товариства”

Правовий режим акцій

 Акція різновид цінного паперу. ЇЇ юридична природа обумовлена вкладом у статутний фонд АТ. Акція, з економічної точки зору, - є не матеріалізований інтерес у майні товариства, з правової – обіговий документ. Як правовий акт акцію можна визначити в розумінні договору часткової участі акціонера в статутному фонді товариства.

Сторони договору: акціонер і товариство.

Економічним змістом договору є умови про дивіденди. Правовою формою договору є акція.

Акція, як цінні папери має реквізити: 1) визначення акції;

2) фірмову назву і місцезнаходження АТ;

3) порядковий номер, дату, номінальну вартість;

4) розмір статутного фонду на час випуску акції

5) ім’я власника (для іменної акції)

6) строк виплати дивідендів

Акція засвідчує акціонерні права, членські права.

Правовий режим дивідендів

• врегульований правом колективної власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів по акціям з чистого прибутку АТ (ст. 4 „Основні характеристики акцій”, ст. 9 „Виплата доходу по акціям” Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, ст. 15 „Прибуток товариства”, Закону України „Про господарські товариства”...)

 Дивіденд (лат. Quot dividendum est – те, що розподіляється) – (закон) – частина прибутку АТ, яку має отримати власник акції (ст. 4, 5, 9 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”) (теорія) – це частина чистого прибутку АТ, яка підлягає розподілу і привласненню акціонерами пропорційно вартості належних їм акцій, це сума доходу акціонера на одну акцію

Окреме законодавче визначення дивіденду акціонера – частина прибутку на долю державного майна у статутному фонді АТ.

За правовим режимом дивіденд відрізняється від інших виплат (дистрибуцій) товариства, зокрема від проценту на облігації, так як процент завжди є боргом товариства. Дивіденд стає боргом товариства лише після його оголошення і виплачується тільки з чистого прибутку.

АТ не має права сплачувати дивіденди зі статутного фонду і іншого капіталізованого майна підприємства (ст. 9 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, ст. 15 Закону України „Про господарські товариства”).

Юридичною підставою отримання дивідендів є купонні листи на виплату дивідендів (ст. 4 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”) прикладені до акцій.

в) Управління АТ

Господарські функції і права АТ як суб’єкта права реалізують органи управління. Так як АТ є об’єктом і суб’єктом колективної власності одночасно і є організмом з дуже складною управлінською структурою, то існують: