Індикатори ич-10м, 1миг, 2миг
Призначення: індикатор годинникового типу ИЧ-10М призначений для вимірювання невеликих переміщень від 0,01 до 10 мм, а індикатори 1МИГ, 2МИГ – для визначення деформацій, відповідно, від 0,001 і 0,002 до 1 мм і 2 мм.
Індикатор ИЧ-10М має дві шкали: шкалу міліметрових поділок і шкалу сотих долей мала метра, а індикатори 1МИГ і 2МИГ мають шкалу десятих і шкалу тисячних долей міліметра.
Рис. 1.2. Кінематична схема годинникових індикаторів:
1 – штифт з зубчатою кремальєрою; 2, 4 – трибки; 3, 6 – шестерні; 5, 7 – стрілки великої та малої шкал; 8 – волосина; 9 – пружина
Індикатори закріплюють на штативі з безпосереднім впиранням штифта в поверхню досліджуваної конструкції або прикріплюють до самої конструкції з впиранням штифта в нерухому точку за межами конструкції.
Обробку результатів вимірювань здійснюють за формулою
Δfi = (Ni – N0)с, (1.2)
де Δfi – переміщення або деформація конструкції;
N0 – початковий відлік за шкалою приладу;
Ni – відлік за шкалою приладу на і-му ступені завантаження;
с – ціна поділки шкали.
Тензометр Гугенбергера
Призначення: механічний тензометр Гугенбергера застосовується для вимірювання деформацій однорідних матеріалів (переважно сталі та арматури) в лабораторних та польових умовах випробування будівельних конструкцій. Він забезпечує високу точність вимірювань. Ціна поділки шкали 0,001 мм, межа вимірювань – 100 мікрон.
В його кінематичній схемі застосована подвійна важільна система, утворена рухомою ніжкою (опорою) та стрілкою з коромислом.
Підготовка приладу до роботи та порядок вимірювань:
1. Прикріпити прилад за допомогою струбцини до досліджуваної конструкції (стержня арматури).
Рис. 1.3. Кінематична схема тензометра Гугенбергера: 1 – нерухома опора; 2 – рухома опора; 3 – важіль; 4 – коромисло; 5 – стрілка; 6 – шкала
2. За допомогою гвинта виставити стрілку в початкове (при розтягуванні) або в кінцеве (при стискуванні) положення на шкалі приладу.
3. Покази за приладом знімають на кожному ступені завантаження.
4. Відносну деформацію матеріалу визначають за формулою
εi = Δl / l = 0,001(Ni – N0) / l = (Ni – N0) ∙ 5 ∙ 10-5, (1.3)
де εi – відносна деформація матеріалу;
Δl – абсолютна деформація матеріалу на ділянці вимірювання;
l – база тензометра, рівна 20 мм (виключно в рідких випадках може застосовуватися подовжувач бази до 100-250 мм);
N0 – початковий відлік за шкалою приладу;
Ni – відлік за шкалою приладу на і - му ступені завантаження.
Тензометр Аістова
Призначення: електромеханічний тензометр Аістова ТА-2 (ТА-6) застосовують для вимірювання деформацій однорідних та неоднорідних матеріалів (зокрема, таких як бетон).
Ціна поділки шкали приладу – 0,001 мм. Межі вимірювань становлять 800-1000 мікрон.
Підготовка до роботи та порядок вимірювань:
1. Тензометр прикріплюють до конструкції за допомогою струбцини.
2. Лімб обертають до того моменту, поки кінець мікрометричного гвинта не торкнеться верхньої частини важеля.
3. В момент дотику, коли вмикається звуковий сигнал, зняти відлік Ni (і = 0…n) за шкалою приладу і відвести гвинт від важеля.
Рис. 1.4. Кінематична схема тензометра Аістова:
1 – нерухома призма; 2 – рухома призма; 3 – важіль; 4 – мікрометричний гвинт; 5 – лімб з поділками; 6 – покажчик для зняття відліків; 7 – лічильник обертів; 8 – звуковий (світловий) сигналізатор; 9 – ізолятор
4. З початком завантаження конструкції і появою (розвитком) деформації Δl, верхній кінець важеля зміщується на величину Δ. Співвідношення плеч важеля складає Δl / Δ = m / n = 1/5. Крок гвинтової лінії – 0,5 мм. На лімб нанесено 100 поділок і тому Δ = 0,005(Ni – N0), а Δl = 0,001(Ni – N0), мм.
5. Відносну деформацію матеріалу визначають за формулою
εi = Δl / l = 0,001(Ni – N0) / l, (1.4)
де εi – відносна деформація матеріалу;
Δl – абсолютна деформація матеріалу на ділянці вимірювання;
l – база вимірювання;
N0 – початковий відлік за шкалою приладу;
Ni – відлік за шкалою приладу на і - му ступені завантаження.
База вимірювань l може змінюватися від 20 до 50 мм завдяки зміщенню опорної призми вздовж станини. В разі необхідності застосовують подовжувач бази на 100, 150 і 200 мм.