Зміст роботи вступ

У вступі предмети спорядження коня визначено як одну з провідних категорій скіфської матеріальної культури. Підкреслено актульність теми та необхідність розробки проблеми. Вказано на зв’язок роботи з науковими програмами та темами, визначено мету і завдання роботи, а також об’єкт і предмет дослідження. Констатовано новизну отриманих результатів, визначене їх практичне значення. Наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження, публікації за темою роботи.

Розділ 1 історіографія і джерельна база дослідження

Класифікаційні і хронологічні характеристики деталей кінського спорядження містилися вже у найраніших узагальнюючих працях зі скіфської тематики. У історії вивчення спорядження коня умовно виділяється два етапи. Критерієм для виділення етапів є початок широкого вивчення типології предметів кінського спорядження і розгляду хронологічних позицій окремих типів. І етап триває від кінця XIX, до початку 50-х рр. XX ст. ІІ етап – від початку 50-х рр. XX ст. до сьогодення.

І етап починається з зародженням і розвитком скіфології. Предмети кінського спорядження піддаються ідентифікації і класифікації, однак типологічний розподіл зустрічається лише спорадично. Одночасно, проводиться хронологічна атрибуція окресленої категорії матеріальної культури. Серед досліджень цього часу слід виділити роботи О. С. Лаппо-Данилевського, В. Б. Антоновича, І. Є. Забєліна, О. О. Бобринського, О. А. Спіцина.

Основною ознакою ІІ етапа є масове поширення праць, у яких розглядається типологія предметів кінського спорядження і хронологічно характеризуються окремі типи. Він розпочинається виходом робіт О. О. Ієссена у 1953 і 1954 рр. Іншими дослідниками, що розробляли вказані проблеми, були П. Д. Ліберов, Б. М. Граков, М. І. Артамонов, В. Г. Петренко, О. І. Тереножкін і В. А. Іллінська, В. Ю. Мурзін, Г. Т. Ковпаненко, С. С. Безсонова, С. А. Скорий, С. В. Махортих, Л. К. Галаніна, О.П. Медведєв, І. М. Медведська, А. Ю. Алексєєв, С. Б. Вальчак та ін. У роботах цих дослідників було розглянуто розвиток окремих категорій предметів, або всього комплексу на окремих територіях чи в різні часові проміжки. Однак, повного вивчення деталей спорядження коня з Лісостепу, чи з півдня Східної Європи так і не відбулось.

Джерельну базу дослідження становлять щонайменше 6245 предметів (часто у роботах вказується кількість предметів у множині, без конкретного числа; у таких випадках, при підрахунках, я використовую мінімальне число множини – 2). З них вудил – не менше 585, псаліїв – принаймні 982, навершь псаліїв – 8, блях – щонайменше 1758, налобників – 34, пряжок – 233, пряжок-пронизок – 360, пронизок – понад 1014, ворворок – 672, привісок – 261, пластин – 6, нагрудник – 1, дзвіночків – 163, нахрапників – 113, решток ременів – 32, обкладин руків’я нагайок – 8, неатрибутованих предметів – не менше 15.

Вказані речі походять з принаймі 504 поховань (у окремих випадках кургани з предметами кінського спорядження описані сумарно, тут вказана їх мінімально можлива кількість) і 33 поселень.