3. Вермікультура, її склад та використання. Вермікультивування на присадибних ділянках

При переробці черв'яками 1 т гною (у перерахунку на суху-біомасу) отримується до 600 кг біогумусу з вмістом 25-40 % гумусових речовин, у яких близько 1 % азоту, фосфору і калію та всі мікроелементи, необхідні, рослинам. Останні 400 кг органічних поживних речовин трансформуються в 100 кг повноцінного білка у вигляді біомаси живих черв'яків.

Б іомаса черв'яків містить 17-23 % сухої речовини і в сухій речовині: протеїну 60-80 %, вуглеводів — 17, ліпідів — 6-9, мінеральних солей — 15, азотистих екстрактивних речовин — 7-16 %, багато ферментів, вітамінів, мікроелементів, а також майже всі амінокислоти, в тому числі й такі незамінні як лізин та метіонін. Біомаса черв'яків використовується у тваринництві, харчу­ванні людей і фармакології.

Використання черв'ячної біомаси у тваринництві.

Білок черв'ячної біомаси має амінокислотний склад, аналогічний м'ясокістковому та рибному борошну, що дозволяє використовувати його як джерело повноцінного білка для збалансування раціонів сільськогосподарських тварин та у харчуванні людей (табл. 23.2).

У багатьох країнах розробляються програми, в яких передбачено поповнення білкових ресурсів для тваринництва в основному за рахунок У штаті Каліфорнія є спеціальний магазин, в якому продаються вирощені для харчових цілей дощові черв'яки вартістю 25 доларів за фунт.

Використання вермікультури у фармакології. Дощові черв'яки використовуються у китайській медицині близько двох тисячоліть. Нині в Китаї на основі нової технології виготовлена антивірусна і антипухлинна сироватка Б 76. Екстракти з біомаси черв'яків використовуються при виготовленні мазей для лікування лишаю, екземи і варікозної язви нижніх кінцівок. Біомаса черв'яків використовується у косметології при виготовленні кремів, шамиуней, лосьйонів.

Збагачення ґрунту черв'яками. Дощові черв'яки відіграють винятково важливу роль у формуванні ґрунту і створенні сприятливих умов для розвитку рослин. Вони проривають у ґрунті численні канали і галереї (ходи), які утворюють розгалужену дренажну і вентиляційну системи. Аерація і дренаж — важливі фактори родючості ґрунтів. Ходами дощова вода швидко проникає у ґрунт разом з розчиненими в ній копролітами до­щових черв'яків. Наявність ходів сприяє процесу розгалуження коріння без великих енергетичних затрат і проникнення їх у більш глибокі шари ґрунту. В орних ґрунтах кількість ходів дощових черв'яків може перевищувати 1 км на 1 м². Якби ходи черв'яків зімкнулись по всій глибині, то поверхня ґрунту опустилася б на 2 см (Повхан М.Ф. та ін., 1994).

Ходи черв'яків ідуть у ґрунті у різних напрямах. Стінки їх просочені слизовими виділеннями черв'яків, що надає їм великої міцності. Змінюється хімічний склад ґрунту, а біля копролітів енергійно розвивається корисна мікрофлора.

Заселення ґрунту дощовими черв'яками проводиться наступним чином. Ґрунт попередньо зорують або скопують на глибину 0-35 см і по всій площі розкидають органічний субстрат, який забезпечить харчування черв'яків протягом 6 місяців. Потім поливають площу так, щоб вона добре промочилася, але не перетворилася на багно і заселяють черв'яками з розра­хунку 50 особин на 1 м². Це бажано робити рано вранці, щоб з появою сонця вони одразу заглибились у землю. Нагадаємо, що перш ніж проводити звичайну культивацію, необхідно дати ґрунту відпочити протягом 13 місяців.

Метод вермікультивування можна використати для переробки у компост (органічне добриво) органічних відходів, які накопичуються на присадибній ділянці (обрізаних гілок, рослинних решток, трави, кухонних відходів та ін.). Вермікомпостування можна проводити в купах або в ємностях.

При компостуванні у купах відходи складають шарами: знизу грубіший матеріал (гілки, дерев'яні рештки), а зверху дрібніші рослинні відходи, траву, листя та ін. Відходи зволожують і лишають для проходження гниття (ферментації). Через 1-1,5 міс, коли всередині купи закінчиться процес сильного розігріву маси і температура знизиться до 20 °С, її заселяють черв'яками. Для цього по всій поверхні купи роблять отвори, які заповнюють черв'яками (приблизно 100 екз. в кожний отвір). Щільність заселення рекомендується підтримувати на рівні 1000 екз./м². Для покращення годівлі черв'яків в компостну купу періодично додають кухонні відходи. Через 3-4 міс. відходи перетворюються на компост, в якому міститься близько 15 % біогумусу. Для відокремлення черв'яків від компосту поряд з купою з черв'яками влаштовують нову купу зі свіжих відходів, куди черв'яки переповзають в пошуках нового корму.

Можна також влаштовувати так звані «мандрівні» вермікомпостні штабелі. При цьому на одному кінці штабеля час від часу закладають свіжі відходи, а на протилежному збирають готовий компост. У такому штабелі черв'яки поступово переповзають слідом за новим кормом.

Для розведення черв'яків можна використовувати також різні ємності з отворами для аерації. їх розміщують на стелажах у місцях, захищених від прямих сонячних променів (на балконах, вікнах, горищах, гаражах, підвалах, під навісом, під деревами та ін.).

Зручними є дерев'яні ящики або коробки, лотки розміром 100x50x30 см або 40x70x16 см, дно і кришка яких мають отвори для забезпечення аерації і дренажу води при поливі. Ящикове вермікультивування потребує мінімальних капіталовкладень, мало часу і праці. Усі роботи може виконувати одна людина, витрачаючи годину на тиждень.

Основу субстрату, яким заповнюють ящики, складає ферментований гній (великої рогатої худоби, кроликів, коней), до якого можна додавати садову землю, подрібнену солому або інші рослинні рештки при їх ретельному перемішуванні. Співвідношення компонентів становить відповідно 1:1:1. Компост готують у спеціальних ящиках розміром 150x90x25 см або ямах.

Для заповнення ящиків необхідно 25-30 м³ субстрату на 100 м². Після цього субстрат зволожують і заселяють черв'яками. Щільність заселення — 500 молодих особин або 200-300 коконів на ящик.

За відсутності органічних відходів черв'яків можна годувати подрібненим і зволоженим папером, картоном, газетами, дерев'яною тирсою (не хвойних дерев). Доброю добавкою є кухонні відходи, чай, кавова гуща, ромашка.

Свіжий корм в ящики вноситься 5-сантиметровим шаром на всю його поверхню раз на тиждень. Якщо ящики знаходяться в оптимальному за температурою місці, то через кожні 90 днів розділяють популяцію на дві частини у зимовий період і на 3 — в літній.

Вибірка черв'яків і коконів із ящиків (лотків, коробок та ін. ємностей) проводиться наступними методами. Ящик знімають зі стелажа і перевертають над широким столом. Усі черв'яки при цьому зразу ж занурюються в глибину субстрату і збираються на поверхні стола під субстратом. Потім переглядають субстрат шар за шаром і з нього вибирають усі кокони, збирають черв'яків на дні купи. Великих черв'яків поміщають назад в ящик як маточне поголів'я, а молоді особини і кокони викори­стовують для заселення інших ємностей, на продаж, молодняк — як наживку для рибної ловлі, в корм тваринам, для заселення саду. Цю операцію за оптимальних умов вермікультивування можна проводити раз на місяць. Ящикове вермікультивування набуло популярності у США.

Відділяти черв'яків від гумусу можна за допомогою сита із металевої сітки з отворами розміром близько 2 мм, крізь яке просівається порошкоподібний гумус (рис. 23.7). На ситі лишається субстрат і черв'яки, які переносять в новий ящик.