Приклад: стратегічний план по пошиттю ексклюзивного щоденного одягу для споживачів сегменту «новатори» і «суперноватори».

1. Встановлення місії організації:

   1. Мета існування – задоволення потреб споживачів визначених сегментів краще ніж іноземні виробники готового одягу, підвищення статусу країни в визначеній галузі; будівництво своїх правил моди, намагання диктувати правила стилю, при цьому розвиваючи хороший смак у своїх клієнтів.

   2. Вибір галузі – легка промисловість, пошив ексклюзивного щоденного одягу.

   3. Асортимент – ексклюзивні дорогі наряди і повсякденні моделі: ділові костюми, ділові сукні, блузки, спідниці, шорти, піджаки, штани, жилетки, ділові вечерні сукні, болеро, шарфи, палантини, тканеві сумочки і т.д.

   4. Ринок: «суперноватори» – споживачі, які мають схильність купувати нові товари, користуватись новими послугами, не чекаючи загального визнання споживача; «новатори» – споживачі, які швидко сприймають нове, але не виключають можливість зважено здійснити купівлю.

   5. Персонал – дизайнер, закрійники, швачки, продавець-консультант, прибиральниця, адміністратор (власник, бухгалтер, касир).

   6. Технології – оформлення бренду (оригінальна назва, лейбли, упакування, інструкції), приміщення (оренда), майстерня (швейне обладнання, столи для розкрою, комп'ютерне обладнання), тканини і фурнітура, манекени, засоби освітлення і оформлення вітрини, побутове обладнання (в торгову залу – диван, стільці, стіл, телевізор, кавоварка, чайник, посуд, дизайнерські прикраси для кімнати).

2. Встановлення цілей:

   1. Отримання прибутку і закріплення статусу «брендовий одяг».

   2. Відкриття власного фірмового магазину.

3. Оцінка і аналіз зовнішнього середовища – система оподаткування, вимоги сертифікатів на пошиття, наявність відповідного приміщення (для розташування разом майстерні, торгової зали і побутових приміщень).

4. Оцінка стану організації – етап підприємництва.

5. Оцінка стратегічних альтернатив:

   1. За характером галузі і макросередовища – зростання (15-100%) у зв'язку з невеликою конкуренцією і можливістю надати оригінальний одяг визначеному сегменту, який відрізняється від готових виробів відомих брендів.

   2. За характером виробництва і реалізації стратегічних переваг по напрямках сфери конкуренції - імідж (потрібно напрацювати серед перших клієнтів), повне обслуговування (від вибору тканини до підгонки готового виробу по бажанню, переробки на іншу модель, зміни фурнітури і т.д.), дизайн (відмінність від вже існуючих готових виробів у магазинах), якість (тканина і можливість використання дорогої фурнітури, прикрас), фокусування (два сегменти).

6. Вибір стратегії на основі моделі «Лоцман» – прагнення пристосовувати дії до вимог покупців: кінцева мета – вироблення позиції, яке дозволить підприємству, підрозділу або індивідуумові правильно будувати свої взаємини із зовнішнім світом.

7. Витрати:

7.1 Обсяг головних розділів витрат: закупівля дорогого якісного обладнання, щоб організувати виробництво нарядів преміум-класу; оформлення бренду.

7.2 Постійні витрати: закупівля матеріалів – тканини і фурнітури, щомісячна зарплата працівникам, оренда приміщення, інші комунальні послуги і податки.

Далі можливі розрахунки, використання стратегічних моделей, визначення можливих витрат і прибутків.