Література

1. Витол А.В. Османская империя (начало XVIII в.). – М., 1987.

2. Гасратян М.А., Орешкова С.Ф., Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

3. Данциг Б. Турция. – М., 1949.

4. Дулина Н.А. Османская империя в международных отношениях (30 – 40-е годы ХІХ в. ). – М., 1980.

5. Дулина Н.А. Танзимат и Мустафа Решид-паша. – М., 1984.

6. Кинросс Лорд Расцвет и упадок Османской империи / пер. с англ. – М., 1999.

7. Клейнман Г.А. Армия и реформы: османский опыт модернизации. – М., 1989.

8. Кудрявцева Е.П. Россия и Турция на рубеже XVIII – XIX вв.: от войн к союзным договорам // Новая и новейшая история. – 1996. – №6. – С.45-59.

9. Мейер М.С. К вопросу об изменениях в структуре и составе правящего класса Османской империи в XVIII в. // Проблемы истории Турции : [сб. ст.]. – М., 1978.

10. Мейер М.С. Османская империя в XVIII веке. Черты структурного кризиса. – М., 1991.

11. Миллер А.Ф. Краткая история Турции. – М., 1948.

12. Миллер А.Ф. Турция: актуальные проблемы Новой и Новейшей истории /вст.ст. М.С. Лазарева. – М., 1983.

13. Новая история стран Азии и Африки XVI – XIX века : [учебн.] / под ред. А.М. Родригеса ; в 3 ч. – М., 2004. – Ч.3.

14. Новичев А.Д. Экономические и социальные сдвиги в Малой Азии и на Балканах в первой половине ХІХ в. и начало Танзимата. – М., 1966.

15. Петросян Ю.А. "Новые османы" и борьба за конституцию 1876 г. в Турции. – М., 1958.

16. Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. Исторические очерки. – М., 1990.

17. Петросян Ю.А. Османская империя: реформы и реформаторы. – М., 1993.

18. Сергеев В.И. Янычары (меч ислама). – Ростов-на-Дону, 2000.

19. Фадеева И.Е. Мидхат-паша: жизнь и деятельность. – М., 1977.

20. Фадеева И.Е. Новые материалы по истории конституционного движения в Турции во второй половине ХІХ в. // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока. – Л., 1973. – С.33-37.

21. Фадеева И.Л. Официальные доктрины в идеологии и политике Османской империи. – М., 1985.

22. Чихачев П.А. Великие державы и Восточный вопрос. – М., 1970.

23. Шабанов Ф.Ш. Государственный строй и правовая система Турции в период Танзимата. – Баку, 1967.

Завдання на історичній мапі

● «європейські» володіння Османської імперії в XVII та ХІХ ст.;

● території нині незалежних держав Сходу, які входили до складу Османської імперії впродовж XVII-ХІХ ст.;

● території нині незалежних держав Африки, які перебували в складі Османської імперії впродовж XVII-ХІХ ст.;

● Румелію, Анатолію.

Тема 3. Афганістан наприкінці хіх ст.: основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку

(2 год.)

1. Друга англійсько-афганська війна (1878–1880 рр.).

2. Афганістан в період правління Абдуррахмана (1880 – 1901 рр.).

3. Молодоафганський рух.

Методичні рекомендації. Розглядаючи перше питання, особливу увагу приділіть аналізу політики Великої Британії в регіоні, особливостям її відносин з афганськими емірами, що склалися внаслідок Першої англійсько-афганської війни. Поміркуйте про роль «російського чинника» у Другій англійсько-афганській війні. При підготовці до другого питання поміркуйте над особливостями політики Абдуррахмана та головними чинниками, які її обумовлювали. Працюючи над третім питанням, проаналізуйте причини та суть молодоафганського руху. Подумайте, чи можна провести паралелі між молодоафганським рухом та подібними суспільно-політичними явищами в інших країнах Сходу цього періоду.