1 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

Становлення суспільства та державності

На українських землях

Тема 1. Вступ. Історія України як наукова і навчальна дисципліна

Предмет, завдання, методологічні принципи, джерела вивчення історії України як науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку суспільства на українських землях, зокрема, й українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність, діяльність в соціально-політичній, інших сферах з давніх часів до сьогодення.

Значення вивчення історії України для підготовки майбутніх спеціалістів, її місце і роль в гуманізації діяльності людини.

Предмет навчального курсу “Історія України”. Значення навчальної дисципліни в системі підготовки фахівців. Завдання історії України як науки на сучасному етапі. Джерела вивчення історії України. Допоміжні історичні дисципліни та їх роль у вивченні минулого України. Періодизації минулого людства у світовій історичній науці. Наукова періодизація і характеристика основних етапів минулого України. Історіографія та посібники з історії України.

Тема 2. Становлення первіснообщинного ладу на території України

Початок людської цивілізації на території України. Поява перших гомінідів на території України. Найдавніші археологічні пам’ятки. Періодизація первіснообщинного ладу за даними археології. Характеристика основних етапів первіснообщинного ладу (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Становлення людського суспільства на території України. Еволюція господарського та духовного життя. Становлення родоплемінного ладу.

Тема 3. Етногенез слов’ян. Східні слов’яни

Пращури сучасних українців. Поняття народність, народ, нація, етногенез. Наша передісторія: трипільська доба, післятрипільська доба, скіфо-сарматська доба, слов’янська доба. Становлення української нації. Історіографія проблеми генезису українського народу. Основні концепції, підходи щодо формування та розвитку українського етносу.

Етногенез слов’ян. Проблема “прабатьківщини” слов’ян в історичній науці. Гіпотези етногенезу слов’ян. Український народ – автохтон на своїй землі. Концепція київської школи. В. Хвойка. О. Шахматов і теорія слов’янського міграціонізму. Сучасні погляди на проблему слов’янського етногенезу: В. Петров, Б. Рибаков та польські історики і т.ін. Сучасна українська історична наука про питання етногенезу слов’ян. Найдавніші писемні джерела про слов’ян. Венеди. Роль праць Іордана, Прокопія Кесарійського при дослідженні проблеми етногенезу слов’ян. Формування гілок слов’ян (західні, східні, південні слов’яни). Анти, склавіни. Розвиток суспільних відносин. Перші державні утворення східних слов’ян. Східні слов’яни на території України, їх господарство і світогляд.

Тема 4. Основні закономірності, суть і наслідки початкових етапів державотворення. Київська Русь в історії України

Концепції державності в українській історико-політичній науці. Історико- психологічні особливості формування української державності й права. Становлення і розвиток суспільних зв’язків в Україні в додержавний період: родина, рід, плем’я, поліси, союзи полісів і племен. Полісна організація суспільства представників трипільської та інших культур. Виникнення першопочатків держави в Україні в І тис. до н.е., характерні закономірності і особливості. Військова демократія як особлива форма організації суспільства.

Скіфо-сарматська держави: суспільний і державний лад, політико-адміністративний устрій. Характерні риси і особливості для народів скіфської держави. Становище в соціальній сфері кіммерійців, скіфів, сарматів, їх суспільство в плані досить суттєвого розшарування та диференційованості. Грецькі міста-поліси, Боспорське царство. Рабовласницькі системи на території Північного Причорномор’я.

Грецькі і римські впливи на розвиток української державності в скіфський період. Міграційні процеси народів на території України в першій половині І тис. н. е.

Слов’янський період розвитку української державності. Держави антів, готів, дулібів та ін. Особливості їх суспільного і державного ладу. Відродження військової демократії як переддержавного типу організації суспільства.

Утворення держави Русів і етапи її розвитку. Передумови утворення Давньоруської держави. Київська держава Аскольда та її роль у формуванні Київської Русі. Норманський фактор в історії східних слов’ян. Суспільна і державна організація Київської Русі. Становлення феодальних відносин.

Київська Русь – ранньофеодальна держава, її соціальна структура та соціальні відносини. Загальна характеристика Київської Русі за ознаками середньовічних держав. Реформи княгині Ольги, князів Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого та їх значення у розбудові Руської держави. Роль князя, дружини, боярської думи та віча в політичній системі Русі. Прийняття християнства та роль нової релігії в східнослов’янському світі.

Проблеми етнічного походження Київської Русі. Етнічна структура Давньоруської держави. Концепції полі- та моноетнічності давньоруської народності. Міжетнічна толерантність в Київській Русі. Етнічні процеси в Київській Русі. Назви “Русь” та “Україна”. Формування єдиної східнослов’янської спільності. Проблема існування української народності в Давньоруській державі (ХІ-ХІІ ст.). Історіографія питання.

Процес політичної децентралізації Київської Русі. Утворення окремих земель Київської Русі. Любецький з’їзд та його наслідки. “Колективний сюзеренітет” руських князів в ХІІ-ХІІІ ст. Половці - каталізатор внутрішніх протиріч у Київській Русі. “Монгольський фактор” у світовій історії. Експансія монголо-татар на руській землі.