- •I. Будівельні конструкції у промисловому, цивільному та громадському будівництві
- •1.1. Металеві конструкції та їх використання в будівництві
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Структура вартості металевих конструкцій
- •1.4. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.5. Організація проектування металевих конструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4.Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6.Алюмінієві сплави
- •2.7. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.8.Крихкість сталі
- •2.8.1. Наклеп
- •2.8.2. Старіння
- •2.8.3. Концентрація напружень
- •2.8.4. Утомленість металу
- •2.8.5.Вплив температури
- •2.9. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.10. Сортамент сталі
- •2.10.1. Листова сталь
- •2.10.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку мк
- •3.1. Загальні відомості про метод розрахунку конструкцій за допустимими напруженнями
- •3.2. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.3. Навантаження на мк
- •3.3.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.3.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •3.4. Характеристичні (”нормативні” за [6]) та розрахункові опори сталі
- •3.5. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. З’єднання в металевих конструкціях
- •5.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •5.2. Класифікація зварних швів
- •5.3. Типи зварних з’єднань
- •5.4. Розрахунок стикових швів за різних напружених станів з’єднань
- •5.4.1. Геометричні характеристики стикових швів
- •5.4.2. Розрахунок стикових швів на дію осьової сили
- •5.4.4. Розрахунок стикових швів на спільну дію n та m
- •5 Рис. 5.21. До розрахунку стикових швів на спільну дію m та q .4.5. Розрахунок стикових швів на спільну дію m та q
- •5.5. Розрахунок кутових швів
- •5.5.1. Геометричні характеристики кутових швів
- •5 Рис. 5.25. До розрахунку кутових швів на дію осьової сили .5.2. Розрахунок кутових швів на дію осьової сили
- •5.5.3. Розрахунок кутових швів на чистий згин
- •5.5.4. Розрахунок кутових швів на одночасну дії згину та зрізу
- •5.5.5. Конструктивні вимоги до кутових швів
- •5.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •5.7. Розрахунок болтових з'єднань
- •5.7.1. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •5.7.2. Розрахунок болтових з'єднань на високоміцних болтах
- •5.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні
- •VI. Балки та балкові конструкції
- •6.1. Загальна характеристика балок
- •6.2. Типи балок
- •6.3. Компоновка балкових кліток
- •6.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •6.5. Загальні положення розрахунку балок
- •6.6. Розрахунок прокатних балок
- •6.6.1. Підбір перерізу
- •6.6.2. Перевірка міцності
- •6.6.3. Перевірка загальної стійкості
- •6.6.4. Перевірка жорсткості (прогинів)
- •6.7. Розрахунок складених балок
- •6.7.1. Компоновка поперечного перерізу
- •6.7.2. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.7.3. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.7.4. З’єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.8. Опорні частини балок
- •6.9. Стики балок
- •6.9.1. Стики прокатних балок
- •6.9.2. Стики зварних складених балок а. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
- •6.9.3. Монтажні стики складених балок за допомогою болтів
- •Література до вивчення дисципліни
2.8.2. Старіння
Старінням називають зміну властивостей сталі в часі в результаті видалення з твердого розчину надлишкових компонентів (вуглецю, азоту та ін.), які утворюють з’єднання з залізом. В процесі старіння зменшується пластичність і підвищується крихкість матеріалу. Одночасно сталь стає більш міцною. Розрізняють термічне старіння (при нагріванні або нормальній температурі) і деформаційне. При розрахунках конструкцій природне старіння сталі не враховується.
2.8.3. Концентрація напружень
При одноосному напруженому стані гладкого зразка силовий потік у зразку розподіляється рівномірно. Якщо в зразку зробити отвір або проріз, то лінії силового потоку будуть огинати ці перешкоди і поблизу них будуть зкупчуватись – виникає концентрація напружень (рис. 2.9).
Концентрація напружень характеризується коефіцієнтом концентрації:
,
де max – максимальне напруження в перерізі зразка в місці порушення форми (в місці концентратора);
o – напруження в перерізі аналогічного зразка без концентратора напружень.
Рис.2.8. Явище концентрації напружень: а – зразки з концентраторами
напружень; б – епюри напружень в місцях концентраторів
Чим вищий рівень концентрації напружень, тим менші пластичні деформації при руйнуванні, а залежність напружень від деформацій наближається до діаграми крихкого руйнування.
2.8.4. Утомленість металу
Якщо метал піддавати
дії багатократно повторного навантаження,
то виникає явище утомленості, яке
проявляється у зниженні міцності металу.
Здатність металу чинити опір руйнуванню
внаслідок утомленості називається
витривалістю. Максимальні напруження,
що виникають в стані утомленості,
обмежуються вібраційною міцністю
.
Вібраційна міцність залежить від кількості циклів навантажень та їх характеру.
Циклом називається зміна напружень в часі від -max до +max. Розрізняють (рис.2.10): 1) повний симетричний цикл (при зміні напружень від -max до +max); 2) повний асиметричний цикл (при зміні напружень від 0 до +max).
Рис.2.9. Графіки зміни напружень в часі при цикловому навантаженні
Залежно від того,
в яких межах
знаходяться напруження
при циклічних навантаженнях, розрізняють
два випадки:
Випадок 1
-
.
Руйнування
конструкції відбувається при малому
числі циклів навантажень (в межах від
одиниць до сотень) внаслідок нарощування
залишкових деформацій
,
які призводять до крихкого руйнування
конструкції. Таке руйнування називається
малоцикловою стомленістю. Приклад –
руйнування дроту, якщо його гнути
декілька разів в різні сторони.
Випадок 2
–
.
Це основний випадок для МК. Прикладом конструкції, що працює при симетричному циклі, є вісь колісної пари вагону (рис. 2.11).
Рис.2.10. Приклад повного симетричного циклу
При обертанні осі вагону точка “С” послідовно займає положення 1-2-3-4 і напруження в ній змінюються від + до - .
Прикладом конструкції з асиметричним циклом є поперечна балка моста. При наїзді на неї колісної пари напруження в її перерізі досягають максимуму, а при відсутності навантаження – падають до нуля або до певної величини (але знаку не змінюють).
Чим більше циклів навантажень, тим нижчою стає вібраційна міцність металу. Зі збільшенням циклів навантажень вібраційна міцність сталі знижується до певної величини, яка називається межею витривалості вт (це найменше значення вб).
Рис.2.11. Графік залежності вб від кількості циклів
Прийнято, що межі витривалості сталі відповідає приблизно 2 млн. циклів прикладання навантажень. Подальше збільшення циклів навантаження майже не позначається на межі витривалості.
На відміну від сталей, у алюмінієвих сплавів спостерігається неперервне зниження вібраційної міцності зі збільшенням числа циклів (див. графік, рис.2.12).
Утомлене руйнування відбувається раптово. При цьому воно починається з утворення невидимої мікротріщини, яка поступово розростається і відіграє роль різкого концентратора напружень. В місці тріщини поступово зменшується переріз, а коли він стає недостатнім для сприйняття навантаження – відбувається крихке руйнування.
Явище утомленості проявляється в конструкціях, які піддаються динамічним навантаженням (мости, естакади, підкранові балки та ін.), і повинно враховуватися при розрахунках.
