2. Властивості інформації.

Будь-яку речовину можна охарактеризувати за допомогою її властивостей, наприклад, тверда, легкоплавка, білого кольору, з приємним ароматом тощо. Інформація також має властивості, однак вони не настільки очевидні, як властивості речовини.

Корисність - повинна бути корисною для того хто її отримує. Пр. інформація про банкрутство банку.

Актуальність – повинна відображати стан сьогодення. Пр. для вас важлива інформація про час відправлення поїзда, на якому ви маєте їхати. Однак ця інформація втрачає свою актуальність після того, як поїзд (на який ви, можливо не встигли) уже рушив.

Достовірність – повинна відображати дійсний стан. Якщо ви почули про повінь у Карпатах з інформаційної телепрограми, у якій показано наслідки повені, така інформація, швидше за все, буде достовірною. А якщо ви почули про виверження вулкана в українських степах, то цю інформацію можна відразу визнати недостовірною.

Об’єктивність – залежить або не залежить від думки кого-небудь. Повідомлення «вода у морі холодна» - це суб’єктивна інформація. А інформація «температура води +17» надасть цілком об’єктивну інформацію, що допоможе кожній людині визначити: піти купатися чи ні.

Розпізнаваність – повинна бути дана мовою, зрозумілою для користувача. Інформація стає доступною лише за умови можливості розпізнавання знаків і сигналів, за допомогою яких вона передається. Пр. поганий почерк у лікаря, неправильно розчув інформацію по радіо і т.д.

Повнота – повинна бути подана у повному обсязі. При прийняті якогось рішення оцінюється її достатність. Пр. «Я живу в Україні, у мі­сті Конотоп Сумської області, на вулиці Вишневій, будинок 27, квар­тира 93»

Інформація одночасно може мати декілька властивостей.

Отже, ключове поняття інформатики – інформація. Вона може нести будь-який зміст та може бути поданою у формі зрозумілій для людини, тварини, комп’ютера. Залежно від якості подання та змісту інформації виділяють її властивості.

3. Форми і способи подання повідомлення

Повідомлення можна подавати різними способами, наприклад за допомогою: текстів; чисел; графічних зображень; звуків; умовних сигналів; спеціальних позначень; комбінації текстів, чисел, графічних зображень, звуків, спеціальних позначень тощо (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Види повідомлень за способом подання

Види повідомлень	Приклади повідомлень
Текстові	інформація, яка міститься в усій друкованій літературі або відображається технічними пристроями у вигляді текстів - статті, реферати, проза та вірші, листи
Числові	набір числових даних - температура повітря, швидкість вітру, сила землетрусу, висота гори, вік людини, відстань між містами
Графічні	Графіки, діаграми, піктограми, дорожні знаки, малюнки, картини, фотографії
Звукові	Оголошення по радіо, сигнали автомобіля, дзвінок на перерву, музичні твори, сміх дитини, усне мовлення, шумові ефекти.
Умовні сигнали	Кивання головою на знак згоди, жести мови глухонімих, сигнали світлофора, сигнали семафорної азбуки на флоті
Спеціальні позначення	Запис математичних формул і фізичних законів, рівнянь, їх розв’язань; запис формул речовин, хімічних реакцій; нотний запис музичного твору; запис ходів партії шахів; повідомлення, записане з використанням азбуки Морзе або шрифту Брайля для сліпих
Керуюча	вказівки, накази, команди, які передаються певним виконавцям. Виконавцями команд можуть бути живі істоти та технічні пристрої
Комбіновані	Поєднання кількох із зазначених вище. Наприклад, реферат, що містить графіки; оголошення по телебаченню; малюнки з підписами; відеокліпи

Одне й те саме повідомлення можна подати різними способами.

Людина сприймає повідомлення з навколишнього середовища за допомогою п’яти органів чуття: зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Розподіл повідомлень за способом сприйняття наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Види повідомлень за способом сприйняття

Види повідомлень	Приклади повідомлень
Візуальні	Форма предметів, колір, тексти, малюнки, скульптури, візуальні сигнали
Звукові	Музика, спів птахів, доповідь, усне спілкування
Тактильні	Твердий хліб, гладка поверхня
Нюхові	Різкий запах, їдкий запах диму, запах парфумів
Смакові	Солоний огірок, солодка цукерка, гіркий перець
Комбіновані	Тверде червоне солодке яблуко, кінофільм

Повідомлення можуть передаватися від людини до людини, від людини до пристрою та навпаки, а також між пристроями. Між людьми повідомлення звичайно передаються в усній чи письмовій формі, а між пристроями – за допомогою сигналів.

Сигнал — матеріальний носій інформації, що містить у собі або несе інформацію, кодовану у певний спосіб. Інше визначення, сигнал - це будь-яка фізична величина (наприклад, температура, тиск повітря, інтенсивність світла, сила струму і т.п.), що змінюється з часом. Саме завдяки цій зміні сигнал може нести в собі якусь інформацію. На практиці найчастіше використовуються електричні сигнали. При цьому носієм інформації є струм або напруга, що змінюються в часі в електричному колі. Електричні сигнали легше обробляти, чим інші, вони сумісні із широко розповсюдженими електронними пристроями.

Відповідно до видів сигналів розрізняють два способи подання інформації:

Аналоговий сигнал — сигнал, що безперервно змінюється по амплітуді і у часі (напруження, що плавно міняється, струм або температура). Інформація в аналоговому вигляді міняє своє значення поступово. Прикладами аналогових способів передачі сигналу є людська мова, звукозапис на магнітні стрічки, показники ртутного термометра, годинника зі стрілками, ваги пружині, спідометра автомашини, електричні сигнали телефону і радіо, телевізійні сигнали тощо.

Точність аналогової інформації залежить від точності приладів, які цю інформацію визначають або передають.

Наприклад, якщо купили 2 кг сала, це ще не значить, що купили точно 2 кг. Там може бути 1,96 кг або 2,03 кг залежно від точності ваги.

Аналогові сигнали використовують, також, в телефонному зв'язку, радіомовленні, телебаченні.