- •Проектування конструктивних елементів збірного балкового перекриття
- •4.1. Проектування попередньо напружуваної плити збірного перекриття
- •4.1.1. Вибір матеріалів для плити
- •4.1.2. Розрахунок навантаження на плиту перекриття
- •4.1.3. Призначення розмірів перерізу плити та вибір розрахункового перерізу для плити
- •4. 1. 4. Статичний розрахунок плити
- •4. 1. 5. Розрахунок поздовжньої арматури ребер плити
- •4.1.6. Розрахунок поперечної арматури ребер плити
- •Розрахунок полиці ребристої плити на місцеве згинання
- •4.1.8. Розрахунок передатної міцності бетону Rbp та початкового контрольованого напруження con для плити
- •4.2. Проектування нерозрізного ригеля перекриття
- •4.2.1. Розрахункові прольоти та розрахункова схема ригеля
- •4.2.2. Розрахунок навантаження на ригель
- •4.2.3. Статичний розрахунок ригеля
- •4.2.4. Вибір матеріалів для ригеля
- •4.2.5. Перевірка достатності розмірів перерізу ригеля
- •4.2.6. Розрахунок поздовжньої арматури ригеля
- •4.2.7. Розрахунок поперечної арматури ригеля
- •4.2.8. Конструювання ригеля
- •4.3. Проектування стику нерозрізного ригеля на колоні
- •4.4. Розрахунок та конструювання колони першого поверху
- •4.4.1. Визначення розрахункової поздовжньої сили у колоні першого поверху та її гнучкості
- •4.4.2. Матеріали для колони
- •4.4.3. Вибір розрахункової схеми та розрахунок поздовжньої арматури тіла колони
- •4.4.4. Поперечне армування колони
- •4.4.5. Проектування консолі колони
- •Розрахунок короткої залізобетонної консолі колони
- •Продовження табл. 4.4
- •Продовження табл. 4.4
- •4.5. Проектування стику збірних залізобетонних колон
- •Література
4.2.4. Вибір матеріалів для ригеля
Клас важкого бетону за міцністю для ригеля слід приймати у межах В15В30 залеж-но від корисного навантаження на перекритті та розмірів вантажної площі для ригеля. При корисному навантаженні pn 15кН/м2 використовувати бетон класу В35В40.
Для поздовжньої арматури ригеля приймати арматурну сталь класу А-III, A-II; для поперечної – A-I, A-III; для монтажної (конструктивної) арматури – A-I, Вр-I.
Виписати із Норм [1] значення розрахункових опорів для прийнятих класів бетону та арматури, які будуть використані у розрахунках, а саме:
- для бетону класу В… : Rb, Rbt, коефіцієнт b2 з табл. 3.15 [1] (значення Rb та Rbt мають бути записані з урахуванням коеф. b2, тобто помноженими на b2);
- для поздовжньої арматури класу А - … : Rs (КПа); [1, табл.22];
- для поперечної арматури класу … : Rsw (КПа); [1, табл.22].
4.2.5. Перевірка достатності розмірів перерізу ригеля
Прийняті попередньо (при компонуванні перекриття) розміри перерізу ригеля bh (див. розд. 2 ″Методвказівок″) мають бути перевірені на сприйняття максимальних розрахункових зусиль Mmax та Qmax за умови міцності. Значення розрахункових зусиль треба приймати за результатами статичного розрахунку ригеля за обвідними епюрами (рис. 4.6).
Цей розрахунок треба виконувати за алгоритмом, що наведено у табл. 3.3 методвказівок. При цьому максимальний відємний момент MВ гр, який діє по грані колони, підрахувати за формулою:
MВ гр = MВ max – Qb,min вiдп 0,5∙hкол ,
де MВ max абсолютне значення найбільшого від'ємного моменту на опорі “В” за обвідною епюрою моментів;
Qminвідл – найменше за абсолютним значенням поперечне зусилля на опорі “В” (зліва чи справа від неї), яке відповідає тому ж навантаженню, для якого прийнятий момент MВmax ;
hкол – розмір перерізу колони, який попередньо приймається 300400мм.
При цьому потрібно винайти найбільший момент MВ гр з усіх можливих для схем навантаження (1+2)(1+5) та прийняти лише його до уваги у подальших розрахунках.
При виконанні розрахунку за табл. 3.3 у колонці 3 (примітки) потрібно враховувати ті вказівки, що стосуються ригеля.
Після виконання цього розрахунку розміри ригеля вважаються остаточними, та надалі можна переходити до розрахунку армування ригеля.
4.2.6. Розрахунок поздовжньої арматури ригеля
Мета розрахунку – призначити поздовжню арматуру у перерізах ригеля.
Потрібна площа робочої арматури Asпотр. при цьому має бути визначена за умови міцності нормальних перерізів на дію згинальних моментів М.
Розрахункові перерізи для підрахування Asпотр. треба приймати за обвідною епюрою у місцях дії максимальних позитивних та відємних моментів у межах кожного прогону. Наприклад, для трипрогонового ригеля це будуть перерізи, де діють моменти: МI , MII , MBгр, MII' (мал. 4.6-Г); для двопрогонового - МI , MBгр.
Розрахункова схема нормального перерізу ригеля – це прямокутний переріз з поодиноким армуванням.
Рис. 4.7. Розташування каркасів у перерізах балок залежно від їх ширини (показано вимоги до мінімальної кількості каркасів у перерізі залежно від його ширини ″b″):
Кр-1, Кр-2 - плоскі зварові каркаси; поз. 1 - з’єднувальний стержень; ″аb″ – захисний шар бетону для робочої поздовжньої арматури балки; ″с″ – нормативний просвіт поміж поздовжніми стержнями; ″ ho факт. ″ – фактична робоча висота перерізу з урахуванням прийнятої арматури та вимог Норм до значень аb та ″с″. |
Розрахунок площі поздовжньої арматури ригеля треба виконувати за алгоритмом табл. 3.4, починаючи з п. 2. При виконанні розрахунку за табл. 3.4 у колонці 3 (примітки) потрібно враховувати ті вказівки, що стосуються ригеля.
При цьому, призначаючи необхідну кількість стержнів у перерізах балки необхідно одночасно вирішувати питання про кількість плоских зварюваних каркасів, у яких ця арматура буде розташована. За звичай це два три каркаси (рис. 4.7). Тому прийняту кількість стержнів треба симетрично розташовувати у прийнятих каркасах, які мають бути однаковими у перерізі балки за умови уніфікації.
У випадку великих прогонів ригеля (l 7м) або значних навантажень на перекритті можна прийняти подвійне армування перерізів ригеля, щоб обмежити висоту перерізу до h=(0.70.8)м. Тоді при виконанні розрахунків арматури As слід користуватись навчальною літературою, тому що такий варіант тут не розглядається.
