1. Вимоги до земельної ділянки

1.1. Вимоги до генерального плану

Основні положення

Містобудівні характеристики територій житлового будівництва середньої поверховості (величина, поверховість забудови, розміри ділянки тощо) повинні визначатися місцем розміщення території в планувальній і функціональній структурі міських, поселень, згідно з ДБН 360-92**.

При вирішенні генерального плану забудови середньої поверховості за природними показниками слід розрізняти території:

1. Сприятливі для забудови;

2. Потребують проведення інженерних захисних заходів відповідно до вимог ДБН 360-92**;

3. Непридатні для будівництва.

При розміщенні і планувальної організації території житлового будівництва середньої поверховості повинні дотримуватися вимоги по:

1. Охорони навколишнього середовища;

2. Захисту території від шуму і вихлопних газів транспортних магістралей, електричних і електромагнітних випромінювань, від виділюваного із землі радону.

Комплексні заходи з охорони природи й оздоровленню навколишнього середовища від шкідливих впливів, пов'язаних з господарською та іншою діяльністю, слід передбачати відповідно до нормативних актів, що регулюють природоохоронну діяльність.

Інсоляція територій і приміщень малоповерхової забудови повинна забезпечувати безперервну 3-годинну тривалість у весняно-літній період або сумарну 3,5-годинну тривалість.

Сміттєвидаляння територій малоповерхової житлової забудови, як правило, слід проводити шляхом вивезення побутового сміття від площадок з контейнерами, відстань від яких до границь ділянок житлових будинків, дитячих установ, озеленених площадок варто встановлювати не менше 50, але не більше 100 м.

Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 4 поверхи - не менше 20 м, між довгими сторонами і торцями цих же будинків з вікнами з житлових кімнат - не менше 10 м. Зазначені відстані можуть бути скорочені при дотриманні норм інсоляції та освітленості, якщо забезпечується непросматриваемость житлових приміщень (кімнат і кухонь) з вікна у вікно.

Житлові будинки з квартирами на перших поверхах слід розташовувати, як правило, з відступом від червоних ліній. По червоній лінії допускається розміщувати житлові будинки з вбудованими у перші поверхи або прибудованими приміщеннями громадського призначення, а на житлових вулицях в умовах реконструкції сформованої забудови - і житлові будинки з квартирами на перших поверхах.

Висоту поверхів від підлоги до підлоги для житлових будинків соціального призначення рекомендується приймати не більше 2,8 м.

Вулично-дорожня мережа

Вулично-дорожню мережу територій малоповерхового житлового будівництва варто формувати у взаємозв'язку з системою вулиць і доріг, передбаченої генеральним планом поселень.

При проектуванні та організації вулично-дорожньої мережі територій малоповерхової житлової забудови необхідно враховувати:

1. Розташування територій в структурі поселення;

2. Тип житлового будинку (будинків);

3. Розміри і конфігурацію територій.

Планувальне рішення малоповерхової житлової забудови повинне забезпечувати проїзд автотранспорту до всіх будівель і споруд.

Число смуг руху на житлових вулицях і проїздах повинне прийматися:

- Для житлових вулиць - не менше 2-х смуг;

- Для проїздів - 1 смуга.

Ширину смуг слід приймати 3,5 м.

На проїздах варто передбачати роз'їзні площадки довжиною не менше 15 м і шириною не менше 7 м, включаючи ширину проїзної частини.

Відстань між роз'їзними майданчиками, а також між роз'їзними майданчиками та перехрестями повинне бути не більше 150 м.

Максимальна довжина тупикового проїзду, згідно з вимогами ДБН 360-92**, не повинна перевищувати 150 м. Тупикові проїзди забезпечуються розворотів майданчиками розміром не менш 12х12 м. Використання разворотной майданчики для стоянки автомобілів не допускається.

На території малоповерхової житлової забудови, як правило, слід передбачати 100-процентну забезпеченість машино-місцями для зберігання й паркування легкових автомобілів та інших транспортних засобів.

Тротуари та велосипедні доріжки слід влаштовувати піднятими на 15 см над рівнем проїздів.

Гаражі-стоянки, що обслуговують багатоквартирні будинки різної планувальної структури, що розміщуються на громадських територіях, слід приймати відповідно до ДБН 360-92**

При влаштуванні під багатоквартирними житловими будинками (крім блокованих) автостоянок слід передбачати заходи відповідно до вимог ДБН 360-92** по ізоляції верхніх поверхів житлових від вихлопних газів, в тому числі:

- Пристрій в'їздів (виїздів) поза зонами вікон житлових кімнат;

- Пристрій козирків над в'їздами;

- Відділення житлової частини від автостоянки поверхом з нежитловими приміщеннями, в тому числі технічним поверхом;

- Пристрій козирка по всьому периметру технічного поверху шириною не менше 1 м при розміщенні під житловим будинком відкритої автостоянки.

Згідно з ДБН 360-92**, на території для обслуговування житлового секційного будинку, необхідно влаштовувати площадки, згідно із Таблицею 3,2 ДБН 360-92**.

Таблица 3.2

Майданчики	Питомі розміри майданчиків, м2 на 1 люд.	Найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків, м
Ігрові для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку	0,7	12
Для відпочинку дорослого населення	0,1	10
Для занять фізкультурою	0,2	10-40
Для господарських цілей	0,3	20
Для выгулювання собак	0,3	40
Для стоянки автомашин	0,8	По таблице 7.5
Примітка 1. Відстані від майданчиків для занять фізкультурою установлюються залежно від їхніх шумових характеристик; від майданчиків для сушіння білизни - не нормуються; відстань від майданчиків для сміттєзбірників до фізкультурних майданчиків, ігрових майданчиків для дітей і відпочинку дорослих треба приймати не менше 20 м, а від майданчиків для господарських цілей до найбільш віддаленого входу у житловий будинок - не більше 100 м. Примітка 2. Допускається зменшувати, але не більше ніж на 50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.