Лабораторна робота № 1

ТЕМА ЗАНЯТТЯ. Ознайомлення з основними принципами маркування тари.

МЕТА ЗАНЯТТЯ. Вивчення вимог законодавчих актів та нормативних документів до маркування тари та пакувальних матеріалів, призначених для продовольчих і непродовольчих товарів. Методика маркування товарів, товарні знаки.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ:

Маркування має забезпечити повну і достовірну інформацію про товар з метою виключення неправильної уяви щодо його властивостей або помилково прийняти певний товар за інший.

Маркування полімерної тари має сприяти ефективній її утилізації. Згідно Директиви Європейського парламенту і Ради Європи 94/62/ЕС від 20 грудня І994 року, пріоритетним вважається попередження утворення відходів упаковки, її багаторазове використання, рециркуляція, сортування і, відповідно, скорочення кількості для утилізації. Використання та переробка відходів полімерної тари має здійснюватись з урахуванням її дії на оточуюче середовище. Важливою складовою у сортуванні відходів є рециркуляція, яка забезпечує зниження споживання енергії і первинної сировини, а на завершальному етапі — утилізація відходів.

Управління виробництвом споживчої тари та використання ії відходів повинне передбачати створення і впровадження системи збирання, сортування та утилізації відходів. При цьому важливо враховувати особливості маркування, створення необхідній умов, що залежать від складу і природи повторно використаної упаковки.

Для забезпечення збирання, багаторазового використання й сортування відходів упаковки її слід ідентифікувати з урахуванням особливостей складу пакувального матеріалу. Для встановлення природи матеріалу, який підлягає ідентифікації, введена - нумерація і скорочення, на яких базується ідентифікаційна система. Маркування тари повинно бути чітке, виразне і стійке при зберіганні.

Згідно з Директивою 94/62/ЄС передбачено таку нумерацію:

від 1 до 19 — для полімерів;

від 20 до 39 — для паперу і картону:

від 40 до 49 — для металів;

від 50 до 59 — для деревини;

від 60 до 69 — для текстилю;

від 70 до 79 — для скла.

Додатково можуть використовувати скорочені назви матеріалів, наприклад, НDРЕ (ПЕВГ) — поліетилен високої густини. Частина матеріалів може бути ідентифікована системою нумерації або скороченням назви. Ідентифікаційні знаки розміщують у центрі аби нижче графічного маркування, що вказує на повторно використану чи встановлену природу упаковки.

Встановлено номери і скорочення для різних пакувальних матеріалів. Наприклад, для групи полімерів: поліетилентерефталат - РЕТ, поліетилен високої густини – НDРЕ, 2; полівінілхлопид – РVС, 3; поліетилен низької густини - LDРЕ, 4; поліпропілен - РР, 5; полістирол -РS, 6 і т. д. до 19.

Маркування пакувальних матеріалів регламентують міжнародні стандарти серії ISO.

Упаковка з чистих матеріалів або співполімерів маркується символами, встановленими знаками пунктуації «<», наприклад, > РР < Суміші полімерів або сплави маркують відповідними скороченими термінами. На першому місці наведено символ головного компонента, а за ним наводять інші з урахуванням зниження концентрації та їх складу. Вони відділені один від одного одним знаком.