Власник магазину
Бухгалтер
Виконавчий директор
Заступник з комерційної роботи
Заступник з обслуговування
Товарознавці
Експедитори
Продавці
Вантежники
Прибиральники
Робітники
Власник магазину – юридична або фізична особа – призначає виконавчого директора, а також формує апарат магазину: бухгалтерію, заступників директора з комерційної роботи і з обслуговування. Роздрібна торгівля споживчої кооперації в основному сконцентрована в низових кооперативних ланках – у районних спілках і товариствах. Ведення роздрібної торгівлі у сільських районах безпосередньо займаються коопунівермаг, галузеві роздрібні торгівельні об'єднання (РТО) і госпрозрахункові роздрібні торговельні підприємства (ГРТП). При цьому РТО і ГРТП за організаційною сутністю є кооперативними організаціями, підзвітними вищим кооперативним організаціям – спілкам або товариствам. Віднесення роздрібних торговельних об'єднань і підприємств пояснюється тим, що вони організовують роботу спільної мережі: продовольчих, непродовольчих, спеціалізованих магазинів, магазинів з продажу товарів повсякденного попиту і дрібно роздрібних одиниць.
Райспоживспілка, районне споживче товариство
Споживче товариство
Споживче товариство
Споживче товариство
Коопунівермаг
Роздрібні
торговельні
об'єднання з
продажу продовольчих товарів
Роздрібні
торговельні
об'єднання з
продажу непродовольчих товарів
Госпрозрахункові роздрібні торговельні підприємства
Товари повсякденного попиту
Продовольчі
магазини
Непродовольчі магазини
Спеціалізовані магазини
Дрібнороздрібні магазини
♠ Види ♠
роздрібних торговців.
У склад мережі роздрібних торговців можна виділити 5 основних видів: стаціонарну, посилкову, електронну, напівстаціонару і пересувну.
Види роздрібних торговців класифікуються за такими ознаками: ступенем сталості місцезнаходження, принципами організації роботи , характером капітальності споруди.
Посилкова
Електронна
Стаціонарна
ВІРТУАЛЬНА
ВИДИ РОЗДРІБНОЇ
ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
ДРІБНОРОЗДРІБНА
Напівстаціонарна
Пересувна
Рис. 12.1. Види роздрібної торговельної мережі
За ступенем сталості місцезнаходження розрізняють стаціонарну, напівстаціонарну і пересувну мережу. Якщо стаціонарна мережа роздрібних торговельних підприємств відрізняється над тривалим терміном функціонування в конкретному місці, та напівстаціонарна може бути без особливих затрат сил і засобів оперативно переміщена в будь-яке місце, а пересувна взагалі не прив’язана в територіальному масштабі і весь час маневрує. За рамки поняття місцезнаходження виходять види мережі, віднесені до віртуальної торгівлі, - посилкова й електронна, які в даному контексті є екстериторіальними, їх розташування не має жодного значення для покупців.
За характером капітальності споруд мережа роздрібних торговців діляться на декілька типів: капітальні магазини, легкоконструкційні павільйони, автомати; некапітальні палатки, кіоски, ятки, торгові місця.
Торговельні павільйони вважається пункт роздрібного продажу товарів, що займає окрему споруду полегшеної конструкції.
Торговельна палатка – невеликий обєкт дрібно роздрібної торгової мережі напівстаціонарної або збірно-роздрібної конструкції, не має торговельної зали для покупців.
Торговельний кіоск – дрібний обєкт дрібно роздрібної торгової мережі напівстарного типу, розрахований на 1-2 робочих місця продавців, що займає відособлене приміщення для організації продажу товарів без доступу до нього покупців і без підсобного приміщення.
Ятка – напівстаціонарна конструкція найпростішого типу, призначена для дрібно роздрібної реалізації товарів переважно на ринках, а також у виїзній торгівлі.
Торговельний автомат – автоматичний механічний пристрій, що здатний без участі людини-продавця реалізовувати товари штучного асортименту в будь-якому місці масового скупчення покупців.
Засоби пересувної торгівлі - це тимчасові торгові місця для здійснення роздрібного продажу.
Торгове місце – відособлене, спеціально обладнане місце поза магазином для здійснення роздрібного продажу товарів з додержанням чинних правил торгового обслуговування населення і порядку розрахунку з покупцями.
Підприємства й одиниці побутового обслуговування і фармації практично завжди влаштовуються тільки в капітальних спорудах, адже вони більшою мірою залежні, з одного боку, від механізмів і пристроїв, що створюють і надають послуги, а з другого – від особливих вимог до режиму зберігання медикаментів.
Процес концентрації роздрібних торговців полягає в зосередженні торговельних підприємств і одиниць різних типів на спільній площі охоплення (зоні діяльності). При цьому зони діяльності роздрібних торговців взаємно перетинаються, що з одного боку, підвищує рівень міжвидової і внутрішньої конкуренції в роздрібній торгівлі, а з другого – стимулює розвиток і поглиблення спеціалізації серед суб’єктів роздрібної торгівлі.
Унаслідок концентрації роздрібної торговельної мережі зони діяльності роздрібних торговців меншого формату завжди поглинаються, включаються до зон впливу великих, а ті, своєю чергою, - невеликих торговельних центрів.
Спеціалізація в роздрібній торгівлі – це форма поділу праці між роздрібними торговцями на основі одночасного добровільного обмеження, проте, і поглиблення основного асортименту. Спеціалізація роздрібної торговельної мережі розвивається у формах товарної спеціалізації і спеціалізації за споживчими комплексами.
За ознакою товарної спеціалізації розрізняють вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, комбіновані, універсальні та змішані підприємства й одиниці.
Вузькоспеціалізовані роздрібні торговці обмежують товарний асортимент кількома найменуваннями товарів, найчастіше – товарною підгрупою (ґудзики, хліб, молоко, дитяче взуття).
Спеціалізовані торговельні підприємства й одиниці проводять реалізацію товарів тільки однієї товарної групи (взуття, одяг, хліб і хлібобулочні вироби).
Роздрібні торговці комбінованої спеціалізації займаються реалізацією товарів кількох споріднених за характером попиту груп (овочі-фрукти, галантерея-парфуми).
Універсальні магазини, до яких належать універмаги, універсами, гіпермаркети, супермаркети, реалізують товари надзвичайно широкої номенклатури через спеціалізовані секції або торгові місця.
Змішані спеціалізація характерна для тих торговців, що одночасно реалізують продовольчі і непродовольчі товари без організації відокремлених спеціалізованих секцій чи торгових місць.
Спеціалізація за споживчими комплексами полягає в підборі з товарів різних груп споживчих комплексів тематично спрямованих на певний контингент споживачів; організацію побуту; організацію дозвілля і відпочинку тощо. Дана форма спеціалізація за рахунок забезпечення комплексного задоволення попиту є особливо привабливою для покупців, оскільки значно скорочує затрати часу населення на здійснення купівель.
Під типом роздрібного торговця розуміють характерний аналог, зразок торговельного підприємства або одиниці, виділений за ознаками капітальності і параметрів споруди даного суб’єкта торгівлі, а також основний його спеціалізації.
Тип роздрібного торговця являє собою такий різновид торговельного підприємства або одиниці, який характеризується сукупністю організаційних і технологічних ознак: місцем розташування, розміром торговельної площі, характером процесу обслуговування, номенклатурою послуг, типовим набором торгово-технологічного устаткування, формами продажу товарів.
Найпомітнішими є відмінності в структурі типів магазинів (крамниць) – найбільших і найчисленніших суб’єктів роздрібного торговельного обслуговування населення. У складі крамниць залежно від їх потенціалу і провідної спеціалізації виділяють такі основні типи:
Гіпермаркет – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 3000 кв. м.
Універмаг – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 1500 кв. м.
Універсам або супермаркет – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 400 кв. м.
Міні-Маркет – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 200 кв. м.
Торговельний цент – група торговельних обєктів, зосереджених в одному місці керованих як одне ціле.
Комісійний магазин – магазин – комісіонер, що здійснює роздрібний продаж товарів, прийнятих від юридичних чи фізичних осіб (комітентів) на засадах договору комісії, без перейняття права власності на підкомісійні товари.
Дискаунт – тип магазину, що характеризується обмеженою номенклатурою торгових послуг, до того ж у ньому товари повсякденного попиту реалізується за порівняльно низькими цінами.
До основних типів звичайних продовольчих магазинів також відносять: «Гастроном» - торгова площа - 400-2000 м2, «Овочі-фрукти» - торгова площа – 250-400 м2, «Хлібокондитерські вироби» - торгова площа – 250-400 м2.
Розвиток роздрібного ринку поступово приводить до появи й утвердження у вітчизняній практиці типів роздрібних торговців, що напрацьовані світовою практикою.
Основні підходи до розміщення вітчизняної мережі роздрібних торговців дещо відрізняються в частині організації міської і сільської мережі.
Вітчизняна схема розміщення торговельних підприємств у міських населених пунктах передбачає їх поділ на підприємства місцевого і загальноміського значення. Магазини місцевого значення характеризуються їх розташуванням усередині житлових мікрорайонів і зон міста, забезпечують обслуговування мешканців цих мікрорайонів у межах пішохідної доступності в радіусі приблизно 500 м. Розміщення міської торговельної мережі повинно максимально повно враховувати традиції, місцеву специфіку, архітектурно-планувальні особливості і тип розселення мешканців, стан міських транспортних комунікацій і основні напрями пасажиропотоків між окремими районами міста.
Розміщення роздрібної торговельної мережі в сільських адміністративних районах традиційно базувалося винятково на двох одержавлених господарських системах – системі колгоспів і системі споживчої кооперації, у зв’язку з чим тісно прив’язувалося до чотирьох основних типів сільських поселень: районних центрів, міжгосподарських і внутрішньогосподарських центрів та звичайних сіл. При цьому основний акцент робився на концентрацію торговельної мережі споживчої кооперації передусім у районних центрах – містах і містечках з адміністративними функціями і міжгосподарських центрах – селищах міського типу – і великих селах без адміністративних функцій.