Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти і науки молоді та спорту Ук...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Власник магазину

Бухгалтер

Виконавчий директор

Заступник з комерційної роботи

Заступник з обслуговування

Товарознавці

Експедитори

Продавці

Вантежники

Прибиральники

Робітники

Власник магазину – юридична або фізична особа – призначає виконавчого директора, а також формує апарат магазину: бухгалтерію, заступників директора з комерційної роботи і з обслуговування. Роздрібна торгівля споживчої кооперації в основному сконцентрована в низових кооперативних ланках – у районних спілках і товариствах. Ведення роздрібної торгівлі у сільських районах безпосередньо займаються коопунівермаг, галузеві роздрібні торгівельні об'єднання (РТО) і госпрозрахункові роздрібні торговельні підприємства (ГРТП). При цьому РТО і ГРТП за організаційною сутністю є кооперативними організаціями, підзвітними вищим кооперативним організаціям – спілкам або товариствам. Віднесення роздрібних торговельних об'єднань і підприємств пояснюється тим, що вони організовують роботу спільної мережі: продовольчих, непродовольчих, спеціалізованих магазинів, магазинів з продажу товарів повсякденного попиту і дрібно роздрібних одиниць.

Райспоживспілка, районне споживче товариство

Споживче

товариство

Споживче

товариство

Споживче

товариство

Коопунівермаг

Роздрібні торговельні

об'єднання з продажу продовольчих товарів

Роздрібні торговельні

об'єднання з продажу непродовольчих товарів

Госпрозрахункові

роздрібні

торговельні

підприємства

Товари

повсякденного

попиту

Продовольчі

магазини

Непродовольчі

магазини

Спеціалізовані

магазини

Дрібнороздрібні

магазини

♠ Види ♠

роздрібних торговців.

У склад мережі роздрібних торговців можна виділити 5 основних видів: стаціонарну, посилкову, електронну, напівстаціонару і пересувну.

Види роздрібних торговців класифікуються за такими ознаками: ступенем сталості місцезнаходження, принципами організації роботи , характером капітальності споруди.

Посилкова

Електронна

Стаціонарна

ВІРТУАЛЬНА

ВИДИ РОЗДРІБНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

ДРІБНОРОЗДРІБНА

Напівстаціонарна

Пересувна

Рис. 12.1. Види роздрібної торговельної мережі

За ступенем сталості місцезнаходження розрізняють стаціонарну, напівстаціонарну і пересувну мережу. Якщо стаціонарна мережа роздрібних торговельних підприємств відрізняється над тривалим терміном функціонування в конкретному місці, та напівстаціонарна може бути без особливих затрат сил і засобів оперативно переміщена в будь-яке місце, а пересувна взагалі не прив’язана в територіальному масштабі і весь час маневрує. За рамки поняття місцезнаходження виходять види мережі, віднесені до віртуальної торгівлі, - посилкова й електронна, які в даному контексті є екстериторіальними, їх розташування не має жодного значення для покупців.

За характером капітальності споруд мережа роздрібних торговців діляться на декілька типів: капітальні магазини, легкоконструкційні павільйони, автомати; некапітальні палатки, кіоски, ятки, торгові місця.

Торговельні павільйони вважається пункт роздрібного продажу товарів, що займає окрему споруду полегшеної конструкції.

Торговельна палатка – невеликий обєкт дрібно роздрібної торгової мережі напівстаціонарної або збірно-роздрібної конструкції, не має торговельної зали для покупців.

Торговельний кіоск – дрібний обєкт дрібно роздрібної торгової мережі напівстарного типу, розрахований на 1-2 робочих місця продавців, що займає відособлене приміщення для організації продажу товарів без доступу до нього покупців і без підсобного приміщення.

Ятка – напівстаціонарна конструкція найпростішого типу, призначена для дрібно роздрібної реалізації товарів переважно на ринках, а також у виїзній торгівлі.

Торговельний автомат – автоматичний механічний пристрій, що здатний без участі людини-продавця реалізовувати товари штучного асортименту в будь-якому місці масового скупчення покупців.

Засоби пересувної торгівлі - це тимчасові торгові місця для здійснення роздрібного продажу.

Торгове місце – відособлене, спеціально обладнане місце поза магазином для здійснення роздрібного продажу товарів з додержанням чинних правил торгового обслуговування населення і порядку розрахунку з покупцями.

Підприємства й одиниці побутового обслуговування і фармації практично завжди влаштовуються тільки в капітальних спорудах, адже вони більшою мірою залежні, з одного боку, від механізмів і пристроїв, що створюють і надають послуги, а з другого – від особливих вимог до режиму зберігання медикаментів.

Процес концентрації роздрібних торговців полягає в зосередженні торговельних підприємств і одиниць різних типів на спільній площі охоплення (зоні діяльності). При цьому зони діяльності роздрібних торговців взаємно перетинаються, що з одного боку, підвищує рівень міжвидової і внутрішньої конкуренції в роздрібній торгівлі, а з другого – стимулює розвиток і поглиблення спеціалізації серед суб’єктів роздрібної торгівлі.

Унаслідок концентрації роздрібної торговельної мережі зони діяльності роздрібних торговців меншого формату завжди поглинаються, включаються до зон впливу великих, а ті, своєю чергою, - невеликих торговельних центрів.

Спеціалізація в роздрібній торгівлі – це форма поділу праці між роздрібними торговцями на основі одночасного добровільного обмеження, проте, і поглиблення основного асортименту. Спеціалізація роздрібної торговельної мережі розвивається у формах товарної спеціалізації і спеціалізації за споживчими комплексами.

За ознакою товарної спеціалізації розрізняють вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, комбіновані, універсальні та змішані підприємства й одиниці.

Вузькоспеціалізовані роздрібні торговці обмежують товарний асортимент кількома найменуваннями товарів, найчастіше – товарною підгрупою (ґудзики, хліб, молоко, дитяче взуття).

Спеціалізовані торговельні підприємства й одиниці проводять реалізацію товарів тільки однієї товарної групи (взуття, одяг, хліб і хлібобулочні вироби).

Роздрібні торговці комбінованої спеціалізації займаються реалізацією товарів кількох споріднених за характером попиту груп (овочі-фрукти, галантерея-парфуми).

Універсальні магазини, до яких належать універмаги, універсами, гіпермаркети, супермаркети, реалізують товари надзвичайно широкої номенклатури через спеціалізовані секції або торгові місця.

Змішані спеціалізація характерна для тих торговців, що одночасно реалізують продовольчі і непродовольчі товари без організації відокремлених спеціалізованих секцій чи торгових місць.

Спеціалізація за споживчими комплексами полягає в підборі з товарів різних груп споживчих комплексів тематично спрямованих на певний контингент споживачів; організацію побуту; організацію дозвілля і відпочинку тощо. Дана форма спеціалізація за рахунок забезпечення комплексного задоволення попиту є особливо привабливою для покупців, оскільки значно скорочує затрати часу населення на здійснення купівель.

Під типом роздрібного торговця розуміють характерний аналог, зразок торговельного підприємства або одиниці, виділений за ознаками капітальності і параметрів споруди даного суб’єкта торгівлі, а також основний його спеціалізації.

Тип роздрібного торговця являє собою такий різновид торговельного підприємства або одиниці, який характеризується сукупністю організаційних і технологічних ознак: місцем розташування, розміром торговельної площі, характером процесу обслуговування, номенклатурою послуг, типовим набором торгово-технологічного устаткування, формами продажу товарів.

Найпомітнішими є відмінності в структурі типів магазинів (крамниць) – найбільших і найчисленніших суб’єктів роздрібного торговельного обслуговування населення. У складі крамниць залежно від їх потенціалу і провідної спеціалізації виділяють такі основні типи:

Гіпермаркет – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 3000 кв. м.

Універмаг – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 1500 кв. м.

Універсам або супермаркет – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 400 кв. м.

Міні-Маркет – магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею 200 кв. м.

Торговельний цент – група торговельних обєктів, зосереджених в одному місці керованих як одне ціле.

Комісійний магазин – магазин – комісіонер, що здійснює роздрібний продаж товарів, прийнятих від юридичних чи фізичних осіб (комітентів) на засадах договору комісії, без перейняття права власності на підкомісійні товари.

Дискаунт – тип магазину, що характеризується обмеженою номенклатурою торгових послуг, до того ж у ньому товари повсякденного попиту реалізується за порівняльно низькими цінами.

До основних типів звичайних продовольчих магазинів також відносять: «Гастроном» - торгова площа - 400-2000 м2, «Овочі-фрукти» - торгова площа – 250-400 м2, «Хлібокондитерські вироби» - торгова площа – 250-400 м2.

Розвиток роздрібного ринку поступово приводить до появи й утвердження у вітчизняній практиці типів роздрібних торговців, що напрацьовані світовою практикою.

Основні підходи до розміщення вітчизняної мережі роздрібних торговців дещо відрізняються в частині організації міської і сільської мережі.

Вітчизняна схема розміщення торговельних підприємств у міських населених пунктах передбачає їх поділ на підприємства місцевого і загальноміського значення. Магазини місцевого значення характеризуються їх розташуванням усередині житлових мікрорайонів і зон міста, забезпечують обслуговування мешканців цих мікрорайонів у межах пішохідної доступності в радіусі приблизно 500 м. Розміщення міської торговельної мережі повинно максимально повно враховувати традиції, місцеву специфіку, архітектурно-планувальні особливості і тип розселення мешканців, стан міських транспортних комунікацій і основні напрями пасажиропотоків між окремими районами міста.

Розміщення роздрібної торговельної мережі в сільських адміністративних районах традиційно базувалося винятково на двох одержавлених господарських системах – системі колгоспів і системі споживчої кооперації, у зв’язку з чим тісно прив’язувалося до чотирьох основних типів сільських поселень: районних центрів, міжгосподарських і внутрішньогосподарських центрів та звичайних сіл. При цьому основний акцент робився на концентрацію торговельної мережі споживчої кооперації передусім у районних центрах – містах і містечках з адміністративними функціями і міжгосподарських центрах – селищах міського типу – і великих селах без адміністративних функцій.