Експериментальна частина Прості речовини та елементарні йони у якості окисників і відновників

У пробірку з 5-6 краплинами 1М розчину сульфатної кислоти кидають шматочок цинку або магнію. Занотовують спостереження, складають рівняння реакції, визначають, яку роль виконує цинк (магній) у цій реакції, який йон виконує роль окисника.

Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисно-відновні властивості сполук сірки у залежності від її ступеня окиснення

У три пробірки наливають по 3 краплини розчину перманганату калію (KMnO₄) і 0,5М сульфатної кислоти. Позначивши колір розчинів, додають у першу пробірку щойно приготований водний розчин сірководню (H₂S), у другу – декілька кристалів сульфіту натрію (Na₂SO₃), у третю – декілька крапель концентрованої сульфатної кислоти (обережно!!!). Розмішують вміст усіх пробірок, за зміною забарвлення встановлюють, між якими речовинами відбуваються реакції.

Занотовують спостереження, складають рівняння реакцій, які відбуваються за схемами:

KMnO₄ + H₂S + H₂SO₄ → MnSO₄ + S + K₂SO₄ + H₂O;

KMnO₄ + Na₂SO₃ + H₂SO₄ → MnSO₄ + Na₂SO₄ + K₂SO₄ + H₂O.

Зазначають, окисні чи відновні властивості можуть виявляти сполуки сірки, з’ясовують, чому не змінюється колір в одній з пробірок.

Внутрішньомолекулярні окисно-відновні реакції. Розклад дихромату амонію

На азбестову сітку містять купкою небагато кристалічного діхромату амонію (NH₄)₂Cr₂O₇ й обережно нагрівають невеликим полум’ям до початку реакції.

Спостерігають зміну кольору та виділення газу. Занотовують спостереження, складають рівняння реакції, враховуючи, що продуктами реакції є оксид хрому(ІІІ), азот та вода, зазначають окисник і відновник.

Складні йони в окисно-відновних реакціях. Відновлення дихромату калію калій йодидом

До пробірки наливають 3-4 краплини діхромату калію, підкислюють декількома краплинами 1М сульфатної кислоти і додають краплинами розчин іодиду калію (до помітної зміни забарвлення розчину) та декілька краплин розчину крохмалю.

Занотовують спостереження, підбирають коефіцієнти до рівняння реакції:

K₂Cr₂O₇ + KI + H₂SO₄ → Cr₂(SO₄)₃ + I₂ + K₂SO₄ + H₂O

визначають, яка речовина виконує роль окислювача, а яка – відновника.

Значення середовища в окисно-відновних процесах

У три пробірки наливають по 3-4 краплини розчину перманганату калію.

До першої з них додають 2-3 краплині 1М розчину сульфатної кислоти, до другої – стільки ж дистильованої води, до третьої – таку ж кількість лугу. Далі, до усіх трьох пробірок по декілька кристалів нітриту калію (KNO₂), розмішують до повного розчинення кристалів. Через 3-4 хвилини фіксують зміну кольору розчинів та випадіння осаду в одній з трьох пробірок.

Занотовують спостереження, складають схеми окисно-відновних процесів, враховуючи що колір сполук мангану залежить від його ступеню окиснення: йон MnO₄^2- – зелений, Mn²⁺ – безбарвний, MnO₂ – випадає у вигляді бурого осаду, підбирають коефіцієнти до рівнянь реакцій:

KMnO₄ + KNO₂ + H₂SO₄ → MnSO₄ + KNO₃ + K₂SO₄ + H₂O;

KMnO₄ + KNO₂ + H₂O → MnO₂ + KNO₃ + KOH;

KMnO₄ + KNO₂ + KOH → K₂MnO₄ + KNO₃ + H₂O

визначають окисник і відновник.