Приклад ієрархічної файлової структури

Приклад шляху до файлу: A:\PREDMET \ESTMAT \FISIKA\ zadacha.doc

Диски – гнучкі магнітні диски мають імена a: та b: ;

• жорсткий диск має ім’я с: ;

• якщо жорсткий диск ділиться на кілька ділянок, які називають логічними дисками, то їм надають імена c:, d:, e:, f: і т. д.;

• на диску с: записується операційна система.

Піктограма – це значок із позначкою та іменем об'єкта. За виглядом значка можна визначити тип об'єкта.

Ярлик – це вказівка на об'єкт. Ярлик використовується для прискорення доступу до програм, документів. Ярлик носить те саме ім'я, що й об'єкт. Значок ярлика відрізняється тим, що в лівому куті розміщений маленький квадрат зі стрілкою.

Правило: Всі обєкти Windows мають власне контекстне меню, яке містить команди визначення або зміни властивостей обєкта.

• Стандартні піктограми Робочого столу.

Мій комп'ютер – це значок, який дає змогу відкрити вікно, у якому розташовані піктограми всіх дисків, значки Принтери і Панель управління. За їх допомогою користувач отримує доступ до вмісту всіх дисків, може керувати принтерами, настроювати операційну систему.

Мои документы – відкриває папку, в якій зберігаються робочі папки та файли користувача.

Сетевое окружение – використовується для взаємодії з іншими комп’ютерами локальної мережі

Кошик – це значок, який відкриває доступ до програми, яка забезпечує роботу з об’єктами, що вилучаються. Пересилання обєктів до кошика під час їх вилучення надає шанс відновити випадково вилучений обєкт. Після очищення Кошика обєкти не можна відновити.

• Панель задач.

В нижній частині Робочого столу знаходиться Панель Завдань, на якій розміщено:

• кнопка Пуск: натискання цієї кнопки відкриває доступ до Головного Меню системи;

• кнопки відкритих програм: після запуску програми або відкриття папки на панелі завдань з'являється кнопка, що представляє цей додаток чи папку;

• системна область: в ній розміщено індикатори програм, що працюють у фоновому режимі (часу, клавіатури та ін.)

• панелі інструментів: для швидкого запуску додатків або відкриття документів і папок.

• Робота з маніпулятором “миша” у Windows.

1. клацання лівою кнопкою – виділення обєкта або вибір пункту меню;

2. клацання правою кнопкою – виклик контекстного меню обєкта;

3. подвійне клацання лівою кнопкою – запуск програм, рівнозначний натисканню клавіші Enter;

4. перетягування – переміщення миші, утримуючи ліву кнопку, використовується для операцій над обєктами.

• Робота з вікнами.

Вікно – обмежений рамкою прямокутний елемент на екрані Windows. Типи вікон

1. вікно програми;

2. вікно документа;

3. вікно діалогу;

Е лементи вікна програми

1. Рядок заголовка містить кнопку системного меню вікна; імя програми; три кнопки керування вікном:

   1. Згорнути – згорнути вікно на панель завдань; для відновлення згорнутого вікна слід клацнути мишею по кнопці вікна на панелі завдань;

   2. Розгорнути – розгортає вікно на весь екран, – відновлює розміри;

   3. Закрити – закриває вікно.

2. Рядок горизонтального меню. До стандартних пунктів горизонтального меню належать:

   1. Файл – для роботи з об’єктами;

   2. Правка – для редагування обєктів;

   3. Вид – для зміни параметрів перегляду інформації у вікні;

   4. ? – для отримання довідкової інформації.

3. Панель інструментів – містить кнопки, які дублюють команди горизонтального меню.

4. Робоче поле вікна – вміщує обєкти, з якими працює програма.

5. Рядок стану – вміщує інформацію про обєкти, розміщені у вікні.

6. Смуги прокрутки – забезпечують горизонтальне і вертикальне переміщення інформації у робочому полі вікна за допомогою:

   1. клацання мишею по кнопках ◄, ►, ▼, ▲;

   2. перетягування повзунка.