Семінарське заняття 4

Тема 3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

Питання для усного опитування та дискусії

4.1. Особисті немайнові права, що забезпечують свободу соціального буття фізичних осіб:

4.1.1. Право на свободу вибору місця проживання.

4.1.2. Право на свободу пересування. Право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

4.1.3. Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Право на свободу вибору та зміни роду занять.

4.2. Особисті немайнові права, що забезпечують особисту інформованість фізичних осіб:

4.2.1. Поняття «інформація» як особисте немайнове благо, види інформації.

4.2.2. Право на особисту інформації.

4.3. Особисті немайнові права, що забезпечують приватність фізичної особи:

4.3.1. Принцип неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя.

4.3.2. Право фізичної особи на приватність.

4.3.3. Право на особисті папери. Розпорядження особистими паперами. Право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів. Право на таємницю кореспонденції.

4.3.4. Захист інтересів особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок. Охорона інтересів особи, яка зображена на фотографіях та у творах образотворчого мистецтва.

4.3.5. Захист персональних даних

Аудиторна письмова робота

Студенти розв’язують ситуативне завдання у письмовому вигляді при підготовці до семінарського заняття. У розв’язку має бути визначено коло правовідносин, якими регулюється та чи інша практична ситуація, відображено посилання на норму (норми) закону, які слід застосовувати при вирішенні задачі та мають міститися відповіді на усі поставлені питання.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: право на свободу вибору місця проживання, право на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право на свободу вибору та зміни роду занять, право на особисту інформації, право фізичної особи на приватність, право на особисті папери, право на таємницю кореспонденції, персональні дані.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Право на свободу пересування означає можливість фізичної особи: вільно пересуватись по території України (після 14 років) у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільно виїхати за її межі і безперешкодно повернутись до України (після 16 років); вільно визначати місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Право на місце проживання, як особисте немайнове право фізичної особи включає в себе такі основні повноваження: володіння місцем проживання, тобто можливість особи мати одно чи декілька місць проживання; використовувати своє місце проживання, тобто це гарантована законом можливість набувати цивільних прав та виконувати покладені на особу цивільні обов’язки за місцем проживання, якщо інше не передбачено законом чи домовленістю між сторонами; вільно обирати та змінювати місце проживання, тобто передбачена можливість вільно обирати країну, населений пункт де буде розташоване місце проживання, а також безпосереднє місце проживання.

Під поняттям «свободи літературної, художньої, наукової і технічної творчості» слід розуміти можливість особи на власний розсуд та відповідно до своїх можливостей визначати сферу, зміст та форму творчості.

Проте свобода творчості не тотожна поняттю вседозволеність. І тому у випадку, коли дана творчість пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропагує фашизм та неофашизм, принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою, пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей, пропагує невігластво, неповагу до батьків, пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички, то така «свобода» може і повинна бути обмежена, наприклад, шляхом накладення заборон на виробництво та розповсюдження продукції, що містить таку творчість (ст. 2 ЗУ «Про захист суспільної моралі»).

Право на свободу вибору та зміни роду занять означає, що фізична особа наділена можливістю вільно на власний розсуд, з урахуванням свого інтересу і мети, а також відповідно до власних здібностей та можливостей обирати та змінювати рід занять, виконувати певну роботу або обіймати певні посади.

Право на інформацію включає в себе можливість вільного: збирання інформації, тобто надану законом можливість набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації фізичними особами; використання інформації, тобто можливість задовольняти свої інформаційні потреби будь-яким незабороненим чинним законодавством способом; поширення інформації, тобто можливість фізичної особи розповсюджувати, обнародувати, реалізовувати у встановленому законом порядку документовану або публічно оголошувану інформації; зберігання інформації, тобто забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

Під правом на приватність розуміти особисте немайнове право фізичної особи, що забезпечує соціальне буття людини у сфері сімейних, побутових, особистих, інтимних та інших стосунків, можливість втручання в які визначається самою особою або рішенням суду, у передбачених законом випадках.