Активно взаємодіяти з навколишнім світом на основі нейрофізіологічного кодування

життєво значущих дій і способів взаємодії з ними,

як здатність адаптації організмів до середовища.

1) У процесі еволюції психічні механізми адаптації організмів до середовища нерозривно удосконалювалися і на стадії людини перетворилися на потужний апарат її свідомості – знакового, понятійного моделювання дійсності.

2) Людська психіка – це система суб'єктивних образів реальності, внутрішній світ людини.

3) Психіка забезпечує вибіркові контакти суб'єкта з дійсністю в залежності від системи її потреб і розпізнавання в середовищі того, що задовольняє ці потреби. Психіка – сигнальне відображення дійсності: зовнішні ознаки явищ служать для людини сигналом їх значення і смислу.

4)Психіка людини – відображувльно-регуляційна діяльність,

яка забезпечує активну її взаємодію з навколишнім світом

на основі засвоєння загальнолюдського досвіду.

Отже, психіка – це 1)суб'єктивне, 2) сигнальне, 3)соціально обумовлене 4) відображення дійсності у системі 5) ідеальних образів, на основі яких здійснюється 6) активна взаємодія людини з середовищем.

Психіка здійснює функцію орієнтації і регуляції поведінки людини.

Психіка людини набула особливу форму – форму свідомості. Проте свідомість не вичерпує всієї сутності психіки.

Основні явища психіки:

- психічні процеси формування ідеальних (психічних) образів

- процеси психічної регуляції діяльності.

Психічний образ – цілісне, інтегративне відображення відносно самостійної, дискретної частини дійсності, інформаційна модель дійсності, використовувана людиною для регуляції своєї життєдіяльності.

Психічні образи дають можливість схематизації, концептуалізації дійсності.

Психічні образи виникають в результаті не одномоментних фотографічних відбитків, а їх активної побудови. Психічний образ - ідеально перетворене відображення дійсності. Ідеальність психічного відображення необхідно розуміти як соціокультурну, духовну обумовленість людської психіки, обумовленість чуттєвої основи психічного відображення загальними людськими уявленнями та поняттями. Ідеальність психічного образу є не що інше, як відображення в ньому суспільно-історичного досвіду людства.

Основні принципи розуміння психіки:

1. Психіка виникла на певній стадії розвитку світу – на стадії появи тваринних організмів. У міру еволюційного розвитку тварин розвивалася і їхня психіка. У своєму формуванні вона пройшла два етапи: 1)інстинкти, 2) індивідуальне навчання.

2. Психіка людини, свідомість – найвищий етап розвитку психіки; її виникнення обумовлено трудовою діяльністю людини в умовах колективного спілкування.

3. Психіка людини формується в її активній діяльності. Закономірності психіки - закономірності переходу зовнішньої взаємодії з предметами у психічний образ і психічного образу в регульовану ним дію.

4. Психіка опосередкована діяльністю мозку, але сама по собі вона явище ідеальне – вона обумовлена соціокультурними чинниками.

5. Психічні явища мають певну структуру і системну організацію.