- •Тема 1. Надійність радіоелектронних засобів (рез)
- •Проблеми забезпечення надійності сучасних рез.
- •Класифікація відмов рез та причини їх виникнення.
- •Тема 2. Методи забезпечення надійності рез на етапах конструювання, виробництва та експлуатації.
- •Методи забезпечення надійності рез при їх конструюванні.
- •2. Методи забезпечення надійності при виробництві рез.
- •3. Методи забезпечення надійності при експлуатації рез.
- •Тема 3. Закони розподілу відмов рез та їх основні характеристики.
- •Основні характеристики біноміального закону розподілу:
- •Тема 4. Показники надійності відновлювальних і невідновлювальних рез.
- •Показники надійності відновлювальних рез (систем).
- •Тема 5. Основи теорії надійності технологічного процесу виготовлення рез.
- •Оцінка надійності технологічного процесу (тп) виготовлення рез.
- •Тема 6. Методи оцінки показників надійності рез (системи) як складного об'єкта.
- •Розділ 2. Методи забезпечення надійності рез при проектуванні.
- •Тема 7. Підвищення надійності рез резервуванням.
- •Тема 8. Методи випробовувань на надійність.
- •Тема 10. Методи захисту рез від дії вологи. Джерела та шляхи проникнення вологи в рез.
- •Взаємодія вологи з матеріалами конструкцій рез
- •Класифікація конструкторсько-технологічних способів захисту рез від вологи
- •Характеристики декотрих металічних антикорозійних покриттів:
- •Захист від вологи елементів та вузлів рез порожнистими оболонками.
- •Оцінка степені герметичності герметичних блоків рез.
Розділ 2. Методи забезпечення надійності рез при проектуванні.
Тема 7. Підвищення надійності рез резервуванням.
При розробці РЕЗ розрахункові значення показників надійності порівнюють з показниками, які встановленні в технічному завданні. Якщо останні краще розрахункових, приймають міри для підвищення надійності.
Основні способи підвищення надійності:
Використання конструктивних елементів з високими показниками надійності;
Застосування способів монтажу, які забезпечують низьку інтенсивність відмов електроз'єднань;
Розробка конструкцій, які забезпечують захист комплектуючих елементів від зовнішніх впливів;
Вибір облегшених теплових та електричних режимів роботи комплектуючих елементів;
Використання методу резервування.
Резервуванням називають введення в РЕЗ додаткової кількості компонентів і зв'язків порівняно з мінімально необхідною для його нормального функціонування.
Резервування може бути загальним, поелементним та змішаним. При загальному резервуванні резервується весь РЕЗ, тобто в разі виходу з ладу він замінюється таким самим. При поелементному резервуванні резервуються окремі частини РЕЗ, і у випадку відмови вони замінюються ідентичними. При змішаному резервуванні крупні та найбільш відповідальні частини РЕЗ мають загальне резервування, решта – поелементне. Усі види резервування відносяться до схемної надлишковості, яка називається структурним резервуванням, яке досягається ускладненням РЕЗ.
По способу введення резерва розрізняють постійне включення, включення заміщенням і ковзне (скользящее).
Постійне включення характерне тим, що усі резервні елементи ввімкнені постійно і знаходяться в робочому стані усього часу роботи основних елементів. Резервні елементи володіють властивістю компенсації відмов окремих частин РЕЗ і забезпечують його надійну роботу. Постійне резервування отримало найбільше розповсюдження в неремонтуємих РЕЗ, особливо в тих випадках коли по умовах їх експлуатації недопустима навіть короткочасна перерва в роботі.
Включення заміщенням характерно тим, що при відмовах одного, або декількох елементів замість нього вмикається резервний, в результаті чого РЕЗ продовжує нормально функціонувати. Підключення справного вузла замість вибувшого з ладу випереджає знаходження останнього. При цьому пошук несправності і заміщення вузла, що відмовив здійснюється вручну або автоматично.
Ковзне включення резервних елементів застосовується лише в тому випадку, якщо РЕЗ складається лише з однотипних елементів. Воно характерне тим, що любий резервний елемент може заміняти основний, що вийшов з ладу.
Структурне резервування використовує структурні моделі надійності, в яких виділені елементи та зв'язки, які виконують основні функції РЕЗ.
Послідовна модель надійності відображає систему, яка складається з двох та більше підсистем, з'єднаних послідовно. Відмінною ознакою такої моделі є умова працездатності, яка полягає в тому, що реальна система залишається працездатною, якщо усі підсистеми моделі надійності справні. Найпростіша модель такої системи представлена на рисунку:
Вих.
P1(t)
P2(t)
Pn(t)
Рис. Послідовна модель надійності РЕЗ.
Позначимо відповідно імовірності безвідмовної роботи підсистем p1(t), p2(t),…, pn(t), тоді імовірність безвідмовної роботи усієї системи Рс(t)
(1)
а імовірність появи в ній відмови
.
(2)
Якщо
ймовірності безвідмовної роботи
усіх підсистем послідовної моделі
надійності однакові і дорівнюють
,
то вище наведені вирази набудуть
відповідно вид :
Паралельна модель надійності відображає систему, яка складається з двох і бідьше підсистем, які з’єднані паралельно. Відмінною ознакою цієї моделі є умова працездатності – система залишається працездатною, якщо би хоч одна з підсистем справна. Така модель зображена на рисунку.
Основна система
Паралельна модель
надійності
Імовірність безвідмовної роботи усієї системи у цьому випадку
,
(3)
а ймовірність виникнення відмови
.
(4)
При однакових ймовірностях безвідмовної роботи усіх елементів паралельної системи :
.
Попередні вирази набудуть відповідно вигляду
Наведені аналітичні співвідношення дозволяють оцінити надійність з загальним, поелементним та змішаним резервуванням.
Загальне резервування. Оцінка надійності системи по моделі представленої на рисунку :
Основна
система
Модель
надійності системи з загальним
резервуван-ням
резервні
підсистеми
З рисунка
видно що модель складається з основної
системи і ( m-1
)
резервних підсистем. Кожна підсистема
(і основна) містить n
елементів, тоді у відповідності з (1)
ймовірність безвідмовної роботи основної
системи без резервування
запишеться як:
(5)
а
ймовірність появи в ній відмови
у відповідності
з
(2) :
(6)
Аналогічні вирази можна записати для будь-якої резервної системи.
Ймовірність
безвідмовної роботи системи із загальним
резервуванням
запишеться так :
(7)
а ймовірність появи в ній відмови
Якщо рахувати, що елементи в основній і резервній системах характеризуються рівномірними відмовами, тобто
і дорівнюють , тоді з урахуванням (6) і (7) отримаємо:
(8)
Виходячи з рівнняння (8) можна визначити необхідну кількість резервних пісистем для отримання заданої ймовірності безвідмовної роботи системи при загальному резервуванні :
Поелементне резервування. Оцінка надійності системи по моделі представленої на рисунку нижче.
Основна система
Резервні підсистеми
Модель надійності системи з поелементним резервуванням.
Модель
складається з основної системи, (m-1)
резервних підсистем кожна з яких містить
n
елементів.
Ймовірність безвідмовної роботи основної
системи і ймовірність появи в ній відмов
можна виразити формулами (5) і (6).
Ймовірність безвідмовної роботи j-ї
резервної системи
із
існуючих n
їх груп, які містять (m-1)
резервних елементів буде дорівнювати
:
а ймовірність появи в ній відмови
Ймовірність
безвідмовної роботи системи з поелементним
резервуванням
буде дорівнювати :
(9)
а ймовірність появи в ній відмови
Якщо усі елементи, які входять в основну та резервну системи, мають рівноімовірну інтенсивність відмов, то вираз (9) приймає вигляд:
Змішане резервування. Оцінка надійності системи по моделі представленій нижче
Модель надійності системи при змішаному резервуванні
Якщо
позначити надійність виділених груп (
І-ІІІ ) відповідно
,
то вони будуть дорівнювати :
Ймоврність
безвідмовної роботи системи зі змішаним
резервуванням
запишеться у вигляді
При цьому кількість резервних систем в группах в загальному випадку може і не співпасти. В розлянутому прикладі вони були рівними ( m-1 ) і співпадали.
Математичний
аналіз отриманих співвідношень загального
і поелементного резервування показує,
що поелементне резервування в n
разів ефективніше загального резервування.
Мажоритарне резервування є однією з різновидів структурної надлишковості. Застосовується воно для резервування цифрових схем (систем). Тут сигнал у двійковому коді ( 0 або 1 ) подається на непарну кількість ідентичних елементів. З виходів цих елементів сигнали поступають на вхід так званого вирішуючого елемента, призначенням якого є виділення з групи сигналів (серед яких можуть бути і помилкові) безпомилкового сигналу. Вирішуючий елемент видає сигнал (0 або 1) на своєму виході тільки в тому випадку, якщо на його вхід поступили аналогічні сигнали від більшості ідентичних елементів, тобто його вихідний сигнал завжди приймає значення, яке дорівнює значенню більшості вхідних сигналів.
В загальному випадку вирішуючий елемент реалізує функцію вирішення, тобто правило відображення його вхідних станів на множину вихідних. Найпростіший і найбільш розповсюджений вид цієї функції – закон більшості або мажоритарний закон. Вирішуючий елемент який реалізує мажоритарний закон називається мажоритарним елементом. Найбільше розповсюдження отримали мажоритарні елементи, які реалізують операцію „2 з З-ох”. Виконують їх як правило з логічних елементів „І” та „АБО”.
Структурна схема
найпростішого мажоритарного елемента.
Визначимо
ймовірність його безвідмовної роботи.
Введемо для цього наступні позначення
:
і
–
відповідно ймовірності безвідмовної
роботи ідентичних і вирішуючого
елементів. Скористаємося таблицею, яка
відображає усі можливі стани елементів
на рисунку.
-
0
1
1
1
0
0
1
0
0
1
0
0
0
0
0
0
1
1
1
1
1
0
0
0
1
1
0
1
1
0
1
1
Стан
відмови і працездатності в ній відповідно
позначені символами 0 і 1. Будемо вважати,
що вирішуючий елемент володіє ідеальною
надійністю, тобто
,
а
в силу ідентичності елементів. Тоді
ймовірність безвідмовної роботи
мажоритарного елемента
може бути представлена у вигляді :
(10)
де
–
стан відмов одного – трьох ідентичних
елементів. Позначемо
і підставимо в (10), враховуючи, що
.В
результаті отримаємо :
Якщо
вирішуючий елемент не ідеальний, тобто
,
то вираз останній прийме вигляд :
Для
системи, яка складається з N
послідовно увімкнених мажоритарних
елементів розглянутого виду, ймовірність
безвідмовної роботи
має вигляд:
Якщо логічні схеми надійності не ідентичні, то мажоритарний закон не застосовується.
