Питання для самоконтролю.
Що таке система телеобробки?
Які ви знаєте види систем телеобробки і чим вони характеризуються?
Що таке абонентський пункт?
2.Організація передачі даних. Пристрої та протоколи систем телеобробки.
В системах телеобробки можуть використовуватись різні методи передачі даних : радіозв’язок, надземні та кабельні лінії зв’язку. Але одних лише ліній зв’язку недостатньо для надійної передачі інформації, необхідно використовувати комутуючі, підсилюючі та інші засоби, які з цими ж лініями зв’язку формують канал зв’язку.
В залежності від режиму використання каналу зв’язку розрізняють некомутовані (орендовані) та комутовані канали. Некомутованим – називається канал, який створюється і існує протягом певного часу незалежно від передачі інформації. Комутований канал створюється лише протягом часу передачі кожного повідомлення, а в інший час окремі його частини використовуються з другою метою.
Мал. 2.1. Канал передачі даних та канал зв’язку.
Канал передачі даних включає в себе канал зв’язку та пристрої для передачі дискретних сигналів, а саме пристрої захисту від помилок та перетворення сигналу (модем).
Модем – пристрій перетворення сигналів, назва якого є скороченням двох слів “МОдуляція-ДЕМодуляція”, що відображає основну функцію пристрою – перетворення цифрових сигналів в аналогові та навпаки.
За режимами обміну інформацією розрізняють модеми із симплексною, напівдуплексною та дуплексною передачею даних.
За швидкістю передачі даних модеми поділяють на низькошвишкісні, середньошвидкісні та високошвидкісні.
По конструктивному використанню розрізняють внутрішні (Internal) та зовнішні (External) модеми.
Протокол – набір правил. Протокол передачі даних – набір правил щодо передачі даних (як їх передати).
Питання для самоконтролю.
Що таке канал зв’язку?
Які бувають канали зв’язку та чим вони характеризуються?
Що таке канал передачі даних?
Що таке модем?
Що таке протокол?
3.Архітектура комп’ютерних мереж. Передача даних
Основним призначенням комп’ютерної мережі є надання великій кількості користувачів одночасного доступу до її обчислювальних ресурсів. Виходячи з цього, комп’ютерна мережа являє собою систему розподілу обробки інформації, яка складається з територіально-розосереджених комп’ютерів, котрі взаємодіють між собою за допомогою пристроїв зв’язку. Комп’ютери, які входять у склад мережі, виконують достатньо широке коло функцій, основними серед яких є організація доступу до мережі, управління передачею інформації, представлення обчислювальних ресурсів і послуг абонентам мережі. У відповідності до цього за функціональним призначенням, всю множину систем комп’ютерної мережі можна поділити на абонентські, комунікаційні та головні (Host) системи (сервери).
Абонентська система являє собою комп’ютер, орієнтований на роботу в складі комп’ютерної мережі, який забезпечує користувачам доступ до її обчислювальних ресурсів.
Комунікаційні системи – це вузли комутації мережі, які забезпечують організацію складових каналів передачі даних між абонентськими системами.
Сервером прийнято називати спеціальний комп’ютер, який виконує основні сервісні функції, а саме : управління мережею, збір, обробку, зберігання та надання інформації абонентам мережі. За функціональним призначенням прийнято розрізняти сервери на файл-сервери та сервери доступу. Файл-сервер визначається як мережний комп’ютер, який здійснює операції по збереженню, обробці та представленню файлів даних абонентам. Сервер доступу – це комп’ютер, який забезпечує абонентським системам ефективний доступ до комп’ютерної мережі.
Прагнення до максимального впорядкування та спрощення процесів розробки, модернізації та розширення мереж визначило необхідність введення стандартів, які регламентують принципи та процедури організації взаємодії абонентів комп’ютерних мереж. Інтенсивні роботи в цьому напрямку ведуться декількома міжнародними організаціями, а саме : Міжнародною організацією стандартів (ISO), Міжнародним консультативним комітетом по телефонії й телеграфії (CCITT), Європейською асоціацією виробників комп’ютерів (European Computer Manufacture Association – ECMA) та інші.
Розробку та впровадження еталонної моделі взаємодії комп’ютерних (відкритих) систем можна вважати одним із найважливіших результатів в області стандартизації комп’ютерних мереж, який сприяє широкому впровадженню їх в різні сфери людської діяльності.
Міжнародна організація стандартів запропонувала для комп’ютерних мереж семирівневу модель взаємодії.
Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних процесів користувачів та визначає семантику, тобто зміст інформації, якою обмінюються системи в процесі їх взаємодії (передача файлів, віртуальний термінал, електронна пошта).
Представницький рівень (рівень представлення, подання даних) визначає єдиний для всіх систем синтаксис інформації, що передається. Даний рівень відіграє велике значення в забезпеченості “відкритості” систем, дозволяючи їм звертатись між собою незалежно від внутрішньої мови, системи команд процесора чи операційної системи.
Сеансовий рівень організовує сеанси зв’язку між прикладними процесами, які знаходяться в різних абонентських системах.
Транспортний рівень служить для забезпечення передачі даних між двома системами та організації процедури сполучення абонентів мережі із системою передачі даних. На цьому рівні визначається взаємодія системи-джерела та одержувача даних, організовується та підтримується логічний канал між абонентами.
Мережний рівень призначений для забезпечення процесів маршрутизації1 інформації, управління мережею передачі даних та управління інформаційними потоками.
Канальний рівень забезпечує функціональні та процедурні засоби для встановлення, підтримки й розірвання з’єднання на рівні каналів передачі даних. Процедури канального рівня забезпечують пошук і виправлення помилок, які виникають на фізичному рівні.
Фізичний рівень забезпечує механічні, електричні, функціональні та процедурні засоби організації фізичних з’єднань при передачі даних фізичним об’єктам.