- •Зміст практичних робіт
- •Практична робота №1
- •1 Розрахунок стикових з’єднань і внапустку на різні види навантажень.
- •1.3 Хід виконання роботи
- •Визначити коефіцієнт міцності шва;
- •1.4 Зробити висновки.
- •Практична робота №2
- •2.3 Хід роботи:
- •2.3.5 Розрахунок зварних поясних швів на міцність.
- •2.4 Зробити висновки.
- •2.3.4 Перевірка перерізу балки на міцність.
- •Практична робота №3
- •3.2 Обладнання і приладдя:
- •3.2.1 Мікрокалькулятор.
- •3.2.2 Навчально-довідкова література.
- •3.3.2.4 Визначаємо гнучкість і використовуючи таблицю коефіцієнт φ.
- •3.3.3 Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •Практична робота №4
- •4.3 Хід роботи:
- •4.3.5 Визначаємо напруження:
- •5.4 Зробити висновки.
- •Практична робота №6
- •6.4 Висновки:
- •Література
Практична робота №4
4 Розрахунок та проектування зварних ферм.
4.1 Мета роботи: оволодіти навичками проектування і перевірочного розрахунку зварних ферм.
4.2 Обладнання і приладдя:
4.2.1 Мікрокалькулятор.
4.2.2 Навчально-довідкова література.
4.3 Хід роботи:
Вихідні дані у таблиці 4.3
4.3.1 Розрахункова схема ферми.
Розрахункова схема подана на рис. 4.1 Вузлове навантаження від розподілених сил q:
(кН)
На опорах реакції:
Рис. 4.1 Розрахункова схема ферми
4.3.2 Визначення зусиль в елементах ферми. Визначимо зусилля в стержнях ферми шляхом суперпозиції зусиль від нерухомого навантаження у вузлах РІ і Р2 та сили Р, що рухається. Від нерухомого навантаження визначимо зусилля трьома методами.
4.3.2.1 Методом побудови діаграми Максвела - Кремони. Приймаємо масштаб сил і будуємо діаграму (рис. 4.2).
Рис. 4.2 Діаграма Максвела – Кремони.
4.3.2.2 Визначимо зусилля методом перерізів. Для цього послідовно робимо перерізи 1—1, 2—2, 3—3. (рис. 4.3–4.5) і складаємо рівняння рівноваги. Кут α визначаємо: tgα = h/d.
Переріз
1-1
∑ x = S4-14 + S15-9+S14-15 cos α = 0
∑ y = R1 – P1 - 2P2+S14-15 sin α = 0
∑M1 = P2·d+P2·2d + S4-14 · h –
- S14-15 sin α ·2d = 0 Рис. 4.3
;
;
Переріз 2 - 2
∑ x = S3-13 + S12-9+ S13-12 cos α = 0
∑ y = R1 – P1 - P2+ S13 - 12 sin α = 0
∑M1 = P2·d+ S3-13 · h + S13 - 12 sin α·d +
+ S13 - 12 cos α · h = 0
Рис. 4.4
Переріз
3
-
3
∑ x = S2-10 + S11-9+ S10-11 cos α = 0
∑ y = R1 – P1 + S10 - 11 sin α = 0
∑M1 = S2 - 10 · h = 0 Рис. 4.5
Залишилось визначити зусилля у стержнях S 1-10, S11-12, S13-14, S15-16. Їх визначаємо методом вирізання вузлів (рис.4.6 - 4.9).
Вузол 1-2-10-1
∑ x = S2-10
∑ y = S10 - 11 – P1
S10 - 11 = P1
Рис. 4.6
Вузол 9-11-12-9
∑ y = S11- 12
Рис. 4.7
Вузол 3-4-14-13
∑ y = S14 – 13 - P2 =0; S14 – 13 = P2
Рис. 4.8
Вузол 9-15-16-9
∑ y = S15–1 6
Рис. 4.9
Решта стержнів симетричні.
Зусилля у стержнях (максимальні) від рухомого навантаження визначимо, використовуючи раніше побудовані лінії впливу (рис. 4.10), приймаючи масштаб.
Загальні результати зведемо у таблицю (4.1).
Рис. 4.10 Побудова ліній впливу зусиль у стержнях ферми.
Таблиця 4.1 Зусилля у стержнях ферми.
Елементи ферми
|
Номер стержня |
Зусилля в стержнях, кН |
|||
Графічний метод |
Аналітичний метод |
По лініях впливу(max) |
Розрахункове значення |
||
Верхній пояс
|
2-10 |
|
|
|
|
3-13 |
|
|
|
|
|
4-14 |
|
|
|
|
|
Нижній пояс
|
9-11 |
|
|
|
|
9-12 |
|
|
|
|
|
9-15 |
|
|
|
|
|
Стояки
|
1-10 |
|
|
|
|
11-12 |
|
|
|
|
|
13-14 |
|
|
|
|
|
15-16 |
|
|
|
|
|
Розкоси |
10-11 |
|
|
|
|
12-13 |
|
|
|
|
|
14-15 |
|
|
|
|
|
4.3.3 Компоновка стержнів. Визначаємо потрібну площу перерізів стержнів. Для усіх стержнів верхнього поясу з технологічних міркувань (подальший монтаж конструкції) визначаємо площу за найбільшим зусиллям стиску:
Для стержнів нижнього пояса за зусиллям в стержні S9-15:
Для стояків:
Для розкосів:
Перерізи стержнів компонуємо з кутників, враховуючи товщину косинок з'єднувальних планок) δк = 10 мм (табл. ).
Результати компоновки перерізів та їх геометричні характеристики наведені в
таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Параметри стержнів
Елементи ферми |
Переріз
|
Параметри стержнів |
Напруження, МПа |
|||||||||||||
Кутник |
Площа |
Довжина |
Площина ферми |
З площини ферми |
Радіус інерції, см |
Гнучкість |
φ |
|||||||||
№ |
2Fк, см2 |
L,см |
μ |
L0, см |
μ |
L0, см |
rx |
ry |
rm |
λx |
λy |
λm |
||||
Верхній пояс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нижній пояс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стояки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розкоси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для забезпечення спільної роботи елементів перерізу встановлюємо з'єднувальні планки розміром 100 х 60 х 10 мм з кроком:
- для стержнів верхнього поясу (стиснутих) l1 = 40 rтіп., см;
-для стержнів нижнього поясу (розтягнутих) ) l1 = 80 rтіп, см;
- для стояків ) l1 = 40 rтіп ,см;
- для розкосу 10-11 (стиснутого) ) l1 = 40 rтіп ,см,
- для розкосів 12-13, 14-15 (розтягнутих) ) l1 = 80 rтіп, см.
Приймаємо для стиснутих стержнів та розтягнутих l1.
4.3.4 Визначаємо гнучкість стержнів.
Для стержнів верхнього та нижнього поясів, стояків і розкосів :
;
;
Приймаємо λmax , визначаємо φ по таблиці 4.4
