Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Новий_конс_підрах.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Лекція №18 методи підрахунку перспективних і оцінка прогнозних ресурсів нафти, горючих газів і конденсатів Підрахунок перспективних ресурсів категорії

Об’єктами підрахунку перспективних ресурсів нафти, газу і конденсату є підготовлені до глибокого буріння пастки структурного і не структурного типу. На перспективних площах в кожному пласті (горизонті), продуктивність яких встановлена на сусідніх родовищах, розміщених в одній і тій же структурно – фаціальній зоні з цими пастками, а також ще не розкриті бурінням пласти (горизонти), якщо їх продуктивність встановлена на інших родовищах, які знаходяться з тими, що вивчаються в межах одної структурно – фаціальної зони.

Таким чином, перспективні ресурси площі визначаються сумою ресурсів, підрахованих в кожному пласті (горизонті) наявність якого в розрізі і можливо продуктивність відповідно встановлені на основі структурно – фаціального аналізу і за аналогією з вже вивченими родовищами, виходячи з умов формування нафтових і газових родовищ – аналогів.

Підрахунок перспективних ресурсів нафти і газу проводиться, як правило, об’ємним методом, але в порівнянні з підрахунком запасів всі параметри, які входять в формулу підрахунку перспективних ресурсів як балансових так і видобувних не відомі:

для нафти

;

;

для газу

.

Для визначення передбачуваної площі покладу використовуються структурні побудови, які виконані на перспективній площі по кожному можливо продуктивному пласті. При співпаданні структурних планів ВМГ і нафтогазоносного пласта в межах досліджуваної структурно – фаціальної зони використовуються структурні карти ВМГ, які складені за даними сейсморозвідки, структурного буріння або комплексу цих методів. Якщо встановлено закономірне не співпадання вказаних структурних планів (планова або амплітудна невідповідність), то попередньо виконуються структурні побудови з урахуванням цього не співпадання.

Площа нафтоносносності (газоносносності), яка в основному і визначає достовірність підрахунку ресурсів залежить від положення ВНК, ГВК і ГНК, а також від розповсюдження колекторів в межах можливого покладу. Із–за виклинювання пласта (горизонту) або літолого – фаціального заміщення колектора на всю його товщину, площа покладу зменшується. Вплив цих факторів на можливу величину площі нафтогазоносності покладу перспективної структури може бути врахований декількома способами в залежності від умов залягання нафти і газу на розвіданих покладах, які розміщені в одній з перспективними площами структурно – фаціальної зони. При цьому способі визначення можливих нафтогазоносних площ повинно ув’язуватись з способами обґрунтування ефективних нафтонасичених товщин пласта.

Безпосереднє визначення площі нафтогазоносності

Цей спосіб застосовується, якщо:

а) перспективна структура підготовлена сейсмічними методами на рівні продуктивного пласта (горизонту);

б) нафтогазоносний пласт на сусідніх покладах структурно-фаціальної зони не виклинювався і не заміщувався на всю товщину;

в) у межах структурно – фаціальної зони встановлена закономірна зміна відміток ГВК, (ГНК і ВНК) в певному напрямку.

При дотриманні цих умов складається карта зміни контактів, на якій в точці, що відповідає найбільш високій відмітці структури інтерполяцією визначається відмітка ВНК (ГВК). На цій відмітці на структурній карті побудованій за даними сейсморозвідки, проводиться зовнішній контур нафтогазоносності, який і обмежує передбачувану площу покладу.

Величина середньої ефективної нафтогазонасиченої товщини передбачуваного покладу при тих же умовах залежить також від типу покладу.

Якщо перспективна структура розміщена між розвіданими покладами пластового типу, то середнє значення параметру визначається шляхом інтерполяції між середніми значеннями ефективної нафтогазонасиченої товщини цих покладів. У тих випадках, коли перспективна структура розміщена за межами розвіданих ділянок структурно – фаціальної зони її середня нафтогазонасичена товщина визначаються шляхом екстраполяції середніх значень товщин розвіданих покладів.

На покладах масивного типу середнє значення ефективної нафтогазонасиченої товщини пласта необхідно визначити враховуючи співвідношення на сусідніх покладах структурно – фаціальної зони. Величина R на перспективній структурі визначається інтерполяцією, якщо вона розміщена між розвідувальними покладами і екстраполяцією, якщо вона знаходиться за межами розвіданих покладів, але розміщених в тій самій структурно – фаціальній зоні.

Середнє значення ефективної нафто-(газо)насиченої товщини масивного покладу передбачуваної перспективної структури буде рівним , де величина, яка визначається інтерполяцією або екстраполяцією. Площа – величина вже відома.