- •Лекція №1 класифікації запасів і ресурсів нафти і газу
- •1 Cуть класифікації запасів і ресурсів
- •2 Комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ
- •3 Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів
- •Лекція №2 підрахунковий план. Категорії запасів, перспекивні і прогнозні ресурси нафти і газу та їх призначення Підрахунковий план
- •Лекція №3 сумарні ресурси нафти, газу і конденсату
- •Лекція №4 категорійність запасів і основні вимоги до розвіданості і вивченості покладів нафти і газу
- •Лекція №5 поклади нафти і газу та їх основні класифікаційні ознаки і параметри
- •Умови залягання флюїдів в покладі
- •Природні резервуари
- •Основні типи покладів
- •Класифікація покладів по фазовому стану вв
- •Основні особливості, що характеризують умови розробки покладів
- •Групи запасів нафти і газу, основні принципи їх підрахунку і обліку
- •Лекція №6 властивості і характер залягання нафти, газу і зв’язаної води в пластових умовах
- •Вуглеводневий (нафтовий) газ
- •Відхилення вуглеводневих газів від законів ідеальних газів
- •Основні властивості нафти
- •Властивості нафти в пластових умовах
- •Нафто-, газо- і водонасиченість порід
- •Лекція №7 комплексне вивчення нафтогазоносних об'єктів на різних етапах і стадіях геологорозвідувальних робіт і розробки
- •Регіональний етап
- •Пошуковий етап
- •Розвідувальний етап
- •Комплексне вивчення продуктивних відкладів в пошукових і розвідувальних свердловинах
- •Комплексне дослідження проб нафти, газу, конденсату і підземних вод
- •Комплексне вивчення родовищ (покладів) в процесі розробки
- •Виділення оціночних об’єктів прогнозних ресурсів
- •Виділення підрахункових об’єктів перспективних ресурсів
- •Підрахункові об’єкти запасів нафти і газу
- •Лекція №9 вимоги до геологічної вивченості обєктів робіт
- •Вимоги до підрахунку запасів родовищ та оцінки перспективних ресурсів нафти, газу і конденсату та наявних в них корисних компонентів
- •Лекція №10 статична і динамічна моделі покладів нафти і газу, як основа підрахунку запасів і переводу їх у більш вищі категорії
- •Лекція №11 методи підрахунку запасів нафти, газу і конденсату
- •Методи підрахунку запасів і ресурсів нафти Об’ємний метод підрахунку
- •Суть об’ємного методу підрахунку
- •Об’ємний метод підрахунку запасів нафти
- •Варіанти об’ємного методу підрахунку запасів нафти Об’ємно-статистичний метод
- •Метод ізоліній
- •Гектарний метод
- •Об’ємно-ваговий метод
- •Підрахунок запасів вільного газу об’ємним методом
- •Підрахунок запасів вільного газу за методом падіння тиску
- •Підрахунок запасів конденсату
- •Підрахунок балансових запасів етану, пропану, бутанів та інших цінних компонентів
- •Лекція №14 метод матеріального балансу
- •Виведення рівняння, заснованого на законі збереження матерії
- •Виведення рівняння, заснованого на законі постійності об’єму пор первісно зайнятого нафтою і газом
- •Лекція №15 розрахунок ефективності різних видів енергії в нафтогазоносному пласті
- •Лекція №16 матеріальний баланс при підрахунку запасів газу
- •Лекція №17 статистичний метод
- •Принципи статистичного методу
- •Статистичний метод підрахунку запасів нафти
- •Лекція №18 методи підрахунку перспективних і оцінка прогнозних ресурсів нафти, горючих газів і конденсатів Підрахунок перспективних ресурсів категорії
- •Безпосереднє визначення площі нафтогазоносності
- •Визначення можливої площі нафтогазонасиченості за допомогою коефіцієнта заповнення пастки
- •Принципи визначення решту параметрів підрахунку
- •Визначення перспективних ресурсів категорії с3 на перспективних площах з передбачуваними нафтогазовими або газонафтовими покладами
- •Оцінка прогнозних ресурсів
- •Особливості підрахунку запасів вільного газу в нафтогазових і газонафтових покладах
- •Лекція №19 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в складнопобудованих колекторах
- •Лекція №20 особливості підрахунку запасів нафти і вільного газу в газонафтових і нафтогазових покладах
- •Лекція №21 вибір методу підрахунку запасів нафти і газу залежно від режиму і ступеня розвіданості покладу (родовища)
- •Лекція №24 визначення коефіцієнтів нафто-, газо- і конденсатовіддачі
- •Визначення коефіцієнта нафтовіддачі
- •Фактори, які впливають на нафтовіддачу
- •Способи розрахунку коефіцієнтів нафтовіддачі
- •Визначення коефіцієнта газо - і конденсатовіддачі
- •Фактори, які впливають на газо- і конденсатовіддачу
- •Способи розрахунку газовіддачі газових і газоконденсатних покладів
- •Способи розрахунку газовіддачі нафтових покладів
- •Способи розрахунку конденсатовіддачі
- •Лекція №25 переведення запасів нафти і газу в більш високі категорії і перерахунок (повторний підрахунок) запасів Переведення запасів в більш високі категорії
- •Особливості перерахунку запасів нафти, газу і конденсату покладів, що знаходяться розробці
- •Лекція №26 підрахунок запасів нафти і газу на пеом
- •Лекція №27 складання звіту з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Зміст матеріалів і розгляд звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу в дкз України
- •Основні вимоги до звітів з геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу
- •Текст звіту
- •Табличні додатки до звіту
- •Графічні матеріали
- •Документація геологорозвідувальних, геофізичних дослідницьких і випробувальних робіт і інші початкові дані, необхідні для підрахунку запасів
- •Оформлення матеріалів
- •Лекція №28 типові недоліки звітів
- •Лекція №29 точність підрахунку запасів і визначення раціональних об’ємів робіт
- •Необхідна детальність розрахунків
- •Лекція №30 заключення
Лекція №18 методи підрахунку перспективних і оцінка прогнозних ресурсів нафти, горючих газів і конденсатів Підрахунок перспективних ресурсів категорії
Об’єктами підрахунку перспективних ресурсів нафти, газу і конденсату є підготовлені до глибокого буріння пастки структурного і не структурного типу. На перспективних площах в кожному пласті (горизонті), продуктивність яких встановлена на сусідніх родовищах, розміщених в одній і тій же структурно – фаціальній зоні з цими пастками, а також ще не розкриті бурінням пласти (горизонти), якщо їх продуктивність встановлена на інших родовищах, які знаходяться з тими, що вивчаються в межах одної структурно – фаціальної зони.
Таким чином, перспективні ресурси площі визначаються сумою ресурсів, підрахованих в кожному пласті (горизонті) наявність якого в розрізі і можливо продуктивність відповідно встановлені на основі структурно – фаціального аналізу і за аналогією з вже вивченими родовищами, виходячи з умов формування нафтових і газових родовищ – аналогів.
Підрахунок перспективних ресурсів нафти і газу проводиться, як правило, об’ємним методом, але в порівнянні з підрахунком запасів всі параметри, які входять в формулу підрахунку перспективних ресурсів як балансових так і видобувних не відомі:
для нафти
;
;
для газу
.
Для визначення передбачуваної площі покладу використовуються структурні побудови, які виконані на перспективній площі по кожному можливо продуктивному пласті. При співпаданні структурних планів ВМГ і нафтогазоносного пласта в межах досліджуваної структурно – фаціальної зони використовуються структурні карти ВМГ, які складені за даними сейсморозвідки, структурного буріння або комплексу цих методів. Якщо встановлено закономірне не співпадання вказаних структурних планів (планова або амплітудна невідповідність), то попередньо виконуються структурні побудови з урахуванням цього не співпадання.
Площа нафтоносносності (газоносносності), яка в основному і визначає достовірність підрахунку ресурсів залежить від положення ВНК, ГВК і ГНК, а також від розповсюдження колекторів в межах можливого покладу. Із–за виклинювання пласта (горизонту) або літолого – фаціального заміщення колектора на всю його товщину, площа покладу зменшується. Вплив цих факторів на можливу величину площі нафтогазоносності покладу перспективної структури може бути врахований декількома способами в залежності від умов залягання нафти і газу на розвіданих покладах, які розміщені в одній з перспективними площами структурно – фаціальної зони. При цьому способі визначення можливих нафтогазоносних площ повинно ув’язуватись з способами обґрунтування ефективних нафтонасичених товщин пласта.
Безпосереднє визначення площі нафтогазоносності
Цей спосіб застосовується, якщо:
а) перспективна структура підготовлена сейсмічними методами на рівні продуктивного пласта (горизонту);
б) нафтогазоносний пласт на сусідніх покладах структурно-фаціальної зони не виклинювався і не заміщувався на всю товщину;
в) у межах структурно – фаціальної зони встановлена закономірна зміна відміток ГВК, (ГНК і ВНК) в певному напрямку.
При дотриманні цих умов складається карта зміни контактів, на якій в точці, що відповідає найбільш високій відмітці структури інтерполяцією визначається відмітка ВНК (ГВК). На цій відмітці на структурній карті побудованій за даними сейсморозвідки, проводиться зовнішній контур нафтогазоносності, який і обмежує передбачувану площу покладу.
Величина середньої ефективної нафтогазонасиченої товщини передбачуваного покладу при тих же умовах залежить також від типу покладу.
Якщо перспективна структура розміщена між розвіданими покладами пластового типу, то середнє значення параметру визначається шляхом інтерполяції між середніми значеннями ефективної нафтогазонасиченої товщини цих покладів. У тих випадках, коли перспективна структура розміщена за межами розвіданих ділянок структурно – фаціальної зони її середня нафтогазонасичена товщина визначаються шляхом екстраполяції середніх значень товщин розвіданих покладів.
На
покладах масивного типу середнє значення
ефективної нафтогазонасиченої
товщини пласта необхідно визначити
враховуючи співвідношення
на
сусідніх покладах структурно – фаціальної
зони. Величина R
на перспективній
структурі визначається інтерполяцією,
якщо вона розміщена між розвідувальними
покладами і екстраполяцією, якщо вона
знаходиться за межами розвіданих
покладів, але розміщених в тій самій
структурно – фаціальній зоні.
Середнє
значення ефективної нафто-(газо)насиченої
товщини масивного покладу передбачуваної
перспективної структури буде рівним
,
де
величина, яка визначається інтерполяцією
або екстраполяцією. Площа
–
величина вже відома.
