Тема 1.5. Культурні процеси в добу Козаччини

Історичні витоки українського лицарства. Стародавні елементи традиційної культури українського козацтва.

Культура українського козацтва як прояв мілітарної традиції індоєвропейців: тюркські та західноєвропейські впливи.

Вплив козацтва на формування загальноукраїнських демократичних культурних ознак. Українська козацька культура як державотворче явище. Козацькі традиції правотворення.

Риси духовності, віра, мораль, освіта та виховання козацтва. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Кобзарі як співці козацько-лицарської слави, їх вплив на формування національної свідомості українського народу. Народні думи, історичні пісні.

Змістовий модуль іі. Українська культура нового та новітнього часу

Тема 2.1. Українське бароко як нове світовідчуття та мистецтво

Реформування церкви та освіти, поширення гуманістичних ідей Ренесансу. Діяльність митрополита Петра Могили.

Барокова культура: історичні умови, характерні риси, етапи розвитку, шляхи формування в Європі. Українське бароко, його національна специфіка. Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка. Віршована поезія. Розповсюдження народних дум, історичних пісень, творів і переказів. Епос і прозова новела, драма, козацькі літописи. Утвердження загального барочного науково-літературного стилю в Україні. Спроби систематичної обробки української історії.

Еволюція образотворчого мистецтва. Бароко в живописі (М. Петрахнович, І. Руткович), розвиток парсунного портрету і гравюри. Особливості та пам’ятки барокової архітектури. Відновлення архітектурних пам’яток з бароковими доповненнями. Культурологічна і просвітницька діяльність Івана Мазепи.

Заміна бароко новими художніми стилями: зародження художніх принципів стилів рококо і класицизму в українській художній свідомості. Специфіка українського рококо та класицизму на тлі європейських культур, їх провідні естетичні складники та засоби відображення світу й людини в різних жанрових модифікаціях і художніх формах.

Поява творів світського характеру в літературі та театральному репертуарі. Палацова архітектура. Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури. Створення колегій. Григорій Сковорода – просвітитель, філософ і поет. Архітектура й образотворче мистецтво (І. Григорович-Барський, Б. Меретин та ін.). Садовопаркове та ужитково-декоративне мистецтво. Вплив української культури на розвиток культурних процесів у Росії (С. Полоцький, С. Яворський, Ф. Прокопович ).

Тема 2.2. Духовні пошуки українського суспільства в хіх ст.

Національно-культурне відродження в Україні: ґенеза та періодизація. Дворянський (1780-1840 рр.) та народницький (1840-1880 рр.) періоди Відродження.

Зростання інтересу до національної історії. Історична свідомість української еліти. Виділення етнографії, фольклористики та мовознавства із загального масиву історичних знань. Ідея „народності” як чинник українського національного Відродження.

Просвітительські ідеї в культурі України. “Історія русів”. Поширення освіти, відкриття шкіл, народних училищ. Розвиток науки та філософської думки. Зв’язок народного та професійного мистецтва. Формування української класичної літератури. Творчість І. Котляревського, Т. Шевченка. Роль Харківського та Київського університетів. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. Внесок М. Лисенка в розвиток української музики. Декоративно-прикладне та ужиткове мистецтво. Харківська школа портрету. Академія мистецтв у Харкові.

Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток української культури: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо.

Характерні риси розвитку української літератури у другій половині ХІХ ст. Становлення та піднесення реалізму в українській літературі, її селянсько-етнографічна орієнтованість. Гостросоціальна проза М. Вовчка, І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, І. Карпенка-Карого. Оновлення української літератури в контексті загальноєвропейського художнього поступу. Л. Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко.

Образотворче мистецтво. Поширення принципу реалізму та народності. Пересувні художні виставки. Побутовий жанр, пейзаж, портретний живопис. Масштабність архітектурних забудов, застосування нових технологій і матеріалів, еклектика.

Створення першої національної опери. Українська музична фольклористика. Українська вокальна музика. Видатні митці епохи.

Започаткування професійного театру. Побутові провінційні театри України. Театральне життя в західноукраїнських землях.