Контрольні запитання

1. Перелічіть параметри режиму газокисневого різання. Залежно від чого їх вибирають?

2. Які вимоги мають задовольняти матеріали, які піддають різанню газокисневим способом?

3. За якими критеріями оцінюють ефективність і якість різання?

4. Чим визначаються витрати кисню в процесі газокисневого різання?

5. Опишіть конструкцію й технологічні можливості машини для різання АСШ-70.

6. Яким чином забезпечують відповідні витрати кисню й ацетилену в процесі налагодження різака на потрібні параметри різання?

Лабораторна робота 7 Дослідження впливу технологічних параметрів на процес киснево-флюсового різання

Мета роботи – отримання практичних навичок киснево-флюсового різання та вибору параметрів технологічного процесу різання; оцінювання впливу товщини й хімічного складу матеріалу, який піддають різанню, на процес різання.

Завдання роботи:

1. визначити технологічні параметри режиму киснево-флюсового різання, вибрати потрібне обладнання та інструменти;

2. опанувати методику налагодження установки для різання;

3. дослідити вплив флюсу й тиску різального кисню на швидкість і ширину різання.

Теоретичні відомості

Киснево-флюсове різання застосовують для металів, які не піддаються газокисневому різанню, – чавуну, нержавіючих сталей, кольорових металів і їх сплавів.

Для матеріалів із високою теплопровідністю чи тих, які утворюють тугоплавкі оксиди, потрібна додаткова теплота. Цього можна досягти введенням у зону різання флюсів, які під час горіння виділяють більше теплоти. Як флюси в киснево-флюсовому різанні використовують залізні порошки з вмістом вуглецю від 0,08 до 0,40 %.

Для різання хромонікелевих сплавів до залізного порошку доцільно додавати до 10... 15% алюмінієвого порошку, а для різання кольорових металів і бетону – до 65% алюмінієвого порошку.

Для киснево-флюсового різання застосовують установки типу УРХС, в яких до стандартних різаків для ацетиленокисневого (Р2А) або пропанокисневого (Р2П) різання додається спеціальне обладнання для зовнішньої подачі флюсу. На рис. 7.1 показано схему установки УРХС-5.

Рис. 7.1. Схема установки УРХС-5

Робочі гази (кисень, ацетилен, пропан-бутановасуміш) подаються з балонів 1 і 2 через постові редуктори чи від магістральних трубопроводів. Ацетилен або його замінник від джерела постачання подається безпосередньо до різака 4 по шлангу 3. Кисень від джерела постачання подається до трійника 9 флюсоживильника. При цьому частина його (кисеньтранспортний порошок) подається у флюсоживильник і через інжекторний пристрій 7 у суміші з флюсом по гумотканинному шлангу 6 направляється до різака. Інша частина кисню через трійник 9 надходить безпосередньо по шлангу 5, забезпечуючи утворення різального струменя й підігрівального полум’я.

Для вибору режиму ручного киснево-флюсового роздільного різання високолегованих сталей і деяких мідних сплавів слід користуватися табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Експлуатаційні характеристики установки УРХС-5 для ручного роздільного різання високолегованих і кольорових сталей

Товщина листа, який піддають, мм	10	20	30	40	60		80	100	150	180	200
Номер внутрішнього мундштука різака	2	3	3	4	4		4	5	5	5	5
Номер зовнішнього мундштука різака	1	1	1	2	2		2	2	2	2	2
Тиск кисню за манометром у робочій камері редуктора, кгс/см2	6…7	6…7	8…9	6…7	8…9		9…10	6…7	7…8	8…9	9…10
Тиск кисню за манометром на флюсоживильнику, кгс/см2	0,1…0,5
Витрати кисню, м3/год	4..5	6..7	8…9	10… 11	14..15		18… 20	21… 24	27… 20	33… 35	35… 38
Витрати ацетилену, м3/год	0,6… 0,7	0,7… 0,8	0,7… 0,8	0,8… 0,9	0,9… 1,0		1,0… 1,1	1,0… 1,1	1,4… 1,5	1,6… 1,7	1,7… 1,8
Витрати флюсу, кг/год	6..9					12…18
Швидкість різання, мм/хв.	760…460	574…345	490…290	435…260	380…225		360…200	300…180	260…155	240…145	230…140
Середня ширина розрізу, мм	3,5… 4,5	4,5… 5,5	5,5… 6,5	6…7	7…8		7,5… 8,5	8,5… 9,5	9,5… 10,5	10,5… 11,5	11,5… 12,5