- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1 визначення фізичних характеристик заповнювачів
- •1.1. Визначення пустотності (порожнистості) сипких заповнювачів і пористості їх зерен
- •1.1.1. Визначення насипної густини заповнювача
- •1.1.2. Визначення середньої густини зерен крупного заповнювача а) щільних заповнювачів
- •Б) пористих заповнювачів
- •В) зерен гравію у кварцовому піску
- •Г) істинної густини заповнювачів
- •1.2. Визначення коефіцієнта форми зерен
- •1.3. Визначення вмісту пластинчастих і голчастих зерен крупних заповнювачів
- •1.4. Водопоглинання заповнювачів
- •1.4.1. Визначення водопоглинання щільних заповнювачів
- •1.4.2. Визначення водопоглинання крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №2 міцність та водостійкість крупних заповнювачів бетону
- •2.1. Визначення міцності щільного природного заповнювача за дробимістю при стискуванні у циліндрі
- •2.2. Визначення міцності крупного пористого заповнювача стискуванням у циліндрі
- •2.3. Визначення коефіцієнта розм’якшення (Кр) крупного пористого заповнювача
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №3 оптимізація зернового складу дрібного та крупного заповнювача
- •3.1. Визначення зернових складів важких заповнювачів – піску та щебеню (гравію)
- •3.2. Визначення зернового складу пористих заповнювачів
- •3.3. Змішування кількох фракцій щебеню (гравію) в оптималь-них співвідношеннях
- •3.4. Збагачення пісків укрупнюючими добавками
- •3.5. Відмивання пилуватих, мулистих і глинистих домішок
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №4 вплив технологічних факторів на процес спучення керамзитового гравію Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •4.1. Приготування сирцевих гранул
- •4.2. Визначення оптимальної температури попередньої теплової обробки
- •4.3. Вплив температури випалу на коефіцієнт спучення глин
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Лабораторна робота №5 вплив технологічних факторів на спучення при виготовленні перлітового піску Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, матеріали
- •5.1. Підготовка проб
- •5.2. Визначення впливу температури та тривалості випалу на величину коефіцієнта спучення
- •5.3. Визначення впливу температури і тривалості попередньої теплової обробки на коефіцієнт спучення
- •6.1. Визначення впливу вмісту добавок глини на коефіцієнт спучення глино-зольної шихти
- •6.2. Визначення впливу витрати цементу на середню густину і міцність гранул безвипалювального зольного гравію (бзг)
- •Типові вправи
- •Вказівки до виконання типових вправ
- •Література
Типові вправи
1. Дослідити вплив величини водопоглинання за масою і за об’ємом крупних пористих заповнювачів на їх водостійкість.
2. Дослідити вплив зернового складу крупних легких заповню-вачів на їх міцність за дробимістю при стискуванні у циліндрі.
Вказівки до виконання типових вправ
1. Для виконання першої вправи відважують три наважки керамзитового гравію однієї із досліджуваних фракцій масою, яка відповідає об’єму 6,0 л. Першу пробу витримують у воді 20 хв., другу – 40 хв., а третю – 60 хв. Потім проби випробовують на міцність при стискуванні в циліндрі за методикою розділу 2.2., попередньо визначивши їх водопоглинання за масою та будують графіки залежності міцності на стиск від водопоглинання.
2. Для виконання другої вправи готують по 6 наважок крупного пористого заповнювача фракції 40...20, 20...10, 10...5 мм, об’ємом 2,0 дм3 кожна. Змішують фракції 40...20 та 20...10 мм у трьох пропорціях 80% до 20%, 60% до 40% та 40% до 60%. Ретельно перемішують суміші фракції та визначають їх міцність стискуванням у циліндрі за методикою розділу 2.2. Такі ж досліди виконують для пар фракцій 20...10 та 10...5 мм і 40...20 та 10...5 мм. Після цього будують графіки залежності міцності при стискуванні в циліндрі вказаних фракцій від відсоткового їх співвідношення та знаходять оптимальні співвідношення кожної пари фракції за найбільшою міцністю. Використовуючи діаграму Фере та оптимальні співвідношення кожної пари фракцій, отримують область оптимальних відсоткових співвідношень між трьома фракціями крупного пористого заповнювача.
Лабораторна робота №3 оптимізація зернового складу дрібного та крупного заповнювача
Загальні відомості. Заповнювачами для бетонів можуть бути природні або штучні сипучі матеріали, які утворюють жорсткий скелет бетону, чим зменшують його усадку та попереджують утворення усадочних тріщин. Кількість заповнювачів, зокрема їх зерновий склад, значно впливає на міцність, довговічність та ін. властивості бетону. Крупніють та зерновий склад заповнювача також в значній мірі впливають на витрату цементу в бетоні. Зерновий склад заповнювача підбирають таким чином, щоб одержати важкий бетон заданої марки при мінімальній витраті цементу.
Прилади, обладнання та матеріали. Комплект сит будівель-них “КСИ”; сушильна шафа; ваги звичайні; мірні ємності на 2, 5 10 та 20 л; пісок кварцовий, щебінь, гравій, керамзитовий гравій.
3.1. Визначення зернових складів важких заповнювачів – піску та щебеню (гравію)
Зерновий або гранулометричний склад заповнювача зображує вміст в ньому зерен різної крупності та визначається просіюванням середньої проби заповнювача крізь стандартні сита: - для піску: 5,0, 2,5, 1,25, 0,63, 0,315, 0,16 мм; - для крупного заповнювача: 70, 40, 20, 10, 5, 3 мм.
Від повітряно-сухого заповнювача відбирають наважку масою 500...1000 г для піску та 5000 г для щебеню або гравію і просіюють через набір відповідних сит. За результатами просіювання вирахо-вують: а) частковий залишок на кожному ситі за масою (mі), г;
б) частковий залишок на кожному ситі виражений, % (аі) як відно-шення маси залишку на даному ситі до маси всієї наважки (m), г:
;
в) повний залишок на кожному ситі у % - як суму часткових залиш-
ків на всіх ситах з більшими розмірами отворів в % плюс частковий залишок на заданому ситі в % (Аі). Повні залишки обчислюються з точністю до 0,1% за формулами:
;
і
т.д.
г) модуль крупності піску – Мкр, як частка від ділення суми повних залишків на всіх ситах на 100:
Результати визначення зернових складів піску та щебеню (гравію) зображують графічно на напівгарифкічнй сітці (рис. 3.1. та 3.2.). Якість щільних заповнювачів визначається за ГОСТ 8736-85 (пісок), ГОСТ 8267-82, ГОСТ 8268-82, ГОСТ 10260-82 (щебінь, гравій). Оцінку зернового складу піску проводять за величиною модуля крупності, порівнюючи його з нормативами (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Група пісків |
Повний залишок на ситі №063, % за масою |
Модуль крупнисті Мкр. |
1 |
2 |
3 |
Підвищеної крупності |
Понад 65 до 75 |
Понад 3,0 до 3,5 |
Крупний |
Понад 45 до 65 |
Понад 2,5 до 3 |
Середній |
Понад 30 до 45 |
Понад 2,0 до 2,5 |
Дрібний |
Понад 10 до 30 |
Понад 1,5 до 2,0 |
Дуже дрібний |
До 10 |
Понад 1,0 до 1,5 |
Зерновий склад піску повинен відповідати параметрам стандар-ту (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Розмір контрольних сит, мм |
Повний залишок на контрольних ситах в % за масою |
2,5 1,25 0,63 |
0-20 5-45 20-70 |
0,315 0,16 прохід через сито №016 модуль крупності |
35-90 90-100 10-0 1,5-3,25 |
За
даними таблиці 3.2 будують граничні криві
придатності пісків для заповнювачів
важкого бетону (рис. 3.1). Отримані
результати дослідів по зерновому складу
щебеню (гравію) порівнюють з вимогами
стандарту для крупного заповнювача
(табл. 3.3).
Рис. 3.1. Криві придатності зернового складу піску для бетону та збагачення мілкого піску укрупнюючими добавками.
1 – нижня границя придатності піску для бетону; 2 – верхня границя придатності піску для бетону (крупний пісок); 3 – зерновий склад піску, який виходить за нижню границю придатності пісків для бетону; 4 – зерновий склад укрупнюючої добавки; 5 – зерновий склад піску, який очікується після збагачення укрупнюючою добавкою.
Таблиця 3.3
Розміри контрольних сит, мм |
dmin |
0.5(dmin + Dmax) |
Dmax |
1,25*Dmax |
Повний залишок на ситах в % за масою
|
90-100 |
30-80 |
До 10 |
до 0,5% |
Результати визначення зернового складу щебеню (гравію) зображують графічно ламаною лінією просіювання, яка повинна проходити в межах двох граничних ламаних ліній зернового складу крупного заповнювача, побудованих за табл. 3.3. – рис. 3.2.
Рис.3.2.
Граничні криві придатності зернового
складу щебеню (гравію) для важкого
бетону:
суцільні лінії для заповнювача однієї
фракціі; пунктирні – для суміші фракцій
5(3)…20 мм.
