1. Мета і завдання магістерської роботи

Магістерська робота є самостійною комплексною роботою студента, що підводить підсумки вивчення ним різних дисциплін, передбачених навчальним планом.

За своїм змістом та призначенням магістерська робота є кваліфікаційною роботою за обраною магістерською програмою (спеціалізацією) і для її виконання студент повинен володіти сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки та зберігання наукової інформації.

В процесі виконання магістерської роботи магістр повинен володіти знаннями з:

– актуальних теоретичних і практичних проблем нафтогазової геології;

– сучасного стану і перспектив нарощення ресурсів і видобутку нафти і газу в Україні;

– проблем пошуків покладів вуглеводнів, пов’язаних з глибокозануреними горизонтами;

• методів пошуків вуглеводнів у пастках неструктурних типів;

• методів пошуків вуглеводнів пов’язаних з фундаментом осадових басейнів і рифових забудов;

– структурою залишкових запасів нафти родовищ та проблемами їх освоєння;

– шляхів підвищення геологічної результативності геологорозвідувальних робіт на нафту і газу;

– обгрунтування перспективних напрямків проведення нафтогазопошукових робіт;

– геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ;

– дотримування законодавчо-нормативних вимог до охорони надр і довкілля при геологічному вивченні надр.

Теми магістерських робіт закріплюються за магістрантами за їх вибором, враховуючи характер виконуваної науково-дослідницької роботи (для стаціонарної форми навчання), а також профіль та характер діяльності слухача (для заочної форми навчання).

Головними мотиваційними моментами, які спонукають до продукування та реалізації цікавих наукових ідей та тем, є такі:

– пошук нових підходів та способів вирішення традиційних проблем у контексті застосування усталених парадигм (новітнє підтвердження та апробація уже існуючих підходів – пошук модерних аргументів для ствердження традиційного наукового диспуту;

– зіставлення протилежних поглядів (концепцій, підходів) на предмет, який досліджується у роботі; такий підхід може передбачити звичайне порівняння точок зору без свідомого самоідентифікування дослідника з однією із них, але одночасно він може й призводити до вироблення студентом власної позиції, яка є цілком оригінальною чи збігається із однією з концепцій, яку він розглядав);

– заповнення прогалин у знаннях із конкретної проблеми (при такому підходові пошук чи збір матеріалів стає самоціллю та найвартіснішим елементом наукової роботи).

Весь процес наукового дослідження можна представити у вигляді такої логічної схеми:

1. Обґрунтування актуальності вибраної теми.

2. Розробка мети та конкретних завдань дослідження.

3. Визначення об’єкта та предмета дослідження.

4. Вибір методу (методики) проведення дослідження.

5. Опис процесу дослідження.

6. Інтерпретація одержаних результатів

7. Оцінка одержаних результатів і формулювання висновків.

Будь-яке наукове дослідження проводиться для того, щоб пояснити невідомі раніше факти або виявити неповноту старих способів пояснення відомих фактів. Проблема виникає саме тоді, коли старі знання уже показали свою неспроможність, а нове ще не прийняло достатньо розвинутої форми. Таким чином, виникає проблема, під якою розуміють суперечливу ситуацію, що вимагає свого вирішення.

Правильна постановка та чітке формулювання нових проблем має велике практичне значення і визначає стратегію дослідження. Студенту необхідно показати, де проходить межа між знанням та незнанням щодо предмету дослідження, визначити проблему та показати її суть.

Хоч тематика магістерських робіт є досить вузькою, але це зовсім не зменшує їхньої актуальності. Актуальність таких робіт слід оцінювати з точки зору тої концептуальної установки, котрої дотримується студент, або того вкладу, що він вносить в розробку загальної концепції.

Після обґрунтування актуальності вибраної теми необхідно сформулювати мету дослідження та виділити ті завдання, що їх потрібно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета роботи переважно зводиться до встановлення умов формування покладів нафти і газу, встановлення закономірностей поширення порід-колекторів, порід-покришок, пасток нафти і газу, встановлення особливостей геологічної будови надр, вивчення різних геологічних факторів впливу на характер нафтогазоносності осадових басейнів, встановлення критерійних ознак нафтогазоносних регіональних і локальних об’єктів, оцінка геолого-економічної ефективності геолого - розвідувальних робіт на нафту і газ тощо.

Формулювання завдань слід робити дуже точно й чітко, оскільки опис їх вирішення повинен складати зміст окремих розділів. Заголовки таких частин установлюються саме при формулюванні завдань дослідження.