- •І.1.Нормативно-правові акти щодо створення і функціонування дсмк, як особливого виду аварійно-рятувальних служб.
- •2.Закони України:
- •3.Укази Президента України:
- •4. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •5. Накази моз України:
- •І.2.Мета створення дсмк, її основні завдання та заходи щодо їх реалізації..
- •Іі.2.Структура та функції сил дсмк.
- •Іv.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.
- •Іv.1.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення у випадках стихійних лих.
- •Іv.1.1.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при землетрусах.
- •Іv.1.3.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при небезпечних метеорологічних явищах.
- •Іv.2.Особливості лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах. Іv.2.1.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при пожежах і вибухах
- •Іv.2.5.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при аваріях на аес. Характеристика аварій ядерних реакторів
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес
- •Характеристика розвитку ядерних аварій на аес за часом
- •Медико-тактична характеристика осередків ураження при аваріях ядерних реакторів
- •Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості
- •Організація надання медичної допомоги при радіаційних аваріях.
- •Ѵ.Особливості поведінки людей у надзвичайних ситуаціях. Медична допомога при психо-емощйних розладах.
- •Ѵі.Санітарно-гігієнічне і протиепідемічне забезпечення населення в осередку надзвичайної ситуації.
- •Ѵі.1.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайної ситуації..
- •Ѵі.1.1.Організація заходів санітарного нагляду за розміщенням , пересуванням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням і умовами праці.
- •Санітарний нагляд за харчуванням .
- •Санітарний нагляд за водопостачанням.
- •Vі.2.Протиепідемічні заходи в осередку надзвичайної ситуації.
- •Vі.2.1.Організація санітарно-гігієнічної та епідеміологічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Vі.2.2.Організація режимно-обмежувальних заходів в осередку бактеріологічного зараження.
- •Vі.2.3.Організація роботи керівного складу по здійсненню заходів протибактеріологічного захисту.
- •Vі.2.4.Організація роботи інфекційного стаціонару у разі виникнення осередків масових інфекційних захворювань.
- •Vіі.Планування медико- санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •Vіі.1.Структура і зміст Плану медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях.
- •Vіі.2.Планування заходів щодо організації медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях в закладі дсмк.
- •Vііі.Медичне постачання формувань і лікувальних закладів державної служби медицини катастроф.
- •Vііі.1.Організація медичного постачання формувань та закладів.
- •Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.
- •Vііі.2.Організація захисту медичного майна за умов надзвичайних ситуацій.
- •Засоби надання першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.
- •Універсальна багатоцільова індивідуальна аптечка цивільного захисту "Негайна допомога".
- •Література:
Іv.1.3.Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при небезпечних метеорологічних явищах.
Буревій. Це вітер, сила якого становить 8 – 10 балів за шкалою Бофорта. Швидкість вітру досягає 60 – 110 км/год. За цих умов потік вітру ламає великі гілки дерев, зриває дахи й димарі, може виривати з корінням дерева, у тому числі великі.
Ураган. Це тривалий за часом вітер великої руйнівної сили (12 балів за шкалою Бофорта). Швидкість вітру перевищує 130 км/год. Можливі руйнування будівель на значній території та втрати серед населення. Поєднання ураганних вітрів зі снігом або пилом призводить до виникнення сильних хуртовин або пилових бурь.
Смерч. Це повітряний потік, що має вигляд вихора, здатний здіймати і переносити на значні відстані людей, худобу, зривати дахи з будівель, виривати з корінням дерева. Середня швидкість його переміщення 40 – 60 км/год, має значні розміри: 350 – 400 м завширшки, 1500 м і більше заввишки. За статистичними даними на Чорному та Азовському морях за період у 10 років виникає в середньому 25 – 30 смерчів. Часто чорноморські смерчі виходять на берег, не втрачаючи, а навпаки, набираючи сили. Наслідки дії ураганних вітрів і смерчів характеризуються кількістю загиблих і потерпілих, людей, що лишилися без притулку, кількістю зруйнованих та пошкоджених житлових будинків, виробничих та культурно-побутових споруд, комунікацій електромереж і зв’язку тощо.
Під час буревіїв, ураганів і смерчів медико-санітарна обстановка буде визначатись перш за все характером забудови населених пунктів, розмірами фронту проходження вітрового потоку, своєчасністю оповіщення населення про наближення стихійного лиха.
Слід пам’ятати,що найчастіше в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла,шиферу,черепиці,покрівельного заліза,зірваних шляхових знаків ,від деталей оздоблення фасадів і карнизів,від предметів,що зберігаються на балконах і лоджіях.
В Україні такі стихійні лиха більш характерні для південних та західних областей, проте не виключена можливість їх виникнення й в інших регіонах країни. Структура санітарних втрат за цих умов складалася таким чином: 18,9% потерпілих дістали черепно-мозкову травму, 14,5% мали переломи кінцівок, таза і хребта, 12,2% - великі рани м’яких тканин, 5,1% - пошкодження внутрішніх органів, сполучені та множинні травми – 49,3% людей.
Враховуючи величезну швидкість вітру і ймовірність травмування предметами,що летять,особовий склад рятувальних формувань повинен бути додатково проінструктований та використовувати заходи індивідуального захисту
В ході ліквідації наслідків урагану,буревію,смерчу виконуються такі аварійно- рятувальні заходи:
евакуація населення з небезпечних районів;
розшук постраждалих та витягання їх з-під завалів,уламків будов і споруд;
надання першої медичної допомоги постраждалим і винесення їх на пункти збору;
рятування людей з палаючих та напівзруйнованих будинків;
До надання долікарської та першої лікарської допомоги в максимально стислий термін неподалік від місця НС негайно залучаються бригади швидкої медичної допомоги , враховуючи, що санітарні втрати при цих атмосферних явищах зазвичай не носять масового характеру, їх сил буває достатньо,але при значній кількості уражених вони можуть посилюватися бригадами постійної готовності першої черги.
Спеціалізована і кваліфікована медична допомога надається на другому етапі медичної евакуації в профільних лікувальних закладах (відділеннях), де при значній кількості постраждалих додатково може розгортатися або профілюватися ліжковий фонд із залученням відповідних спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги територіального або державного рівня.
