- •Вступна лекція. Актуальність проблеми прийняття рішень в різних сферах людської діяльності. Предмет, мета та завдання дисципліни.
- •2. Теоретичні основи вибору альтернатив. Формалізація та загальна постановка задачі прийняття рішення (зпр) .
- •Аналіз та класифікація задач та моделей прийняття рішень.
- •3. Технологія розроблення і прийняття управлінських рішень. Системний підхід до розроблення, прийняття й реалізації управлінських рішень.
- •Організація процесу прийняття рішень. Правила та схеми прийняття рішень.
- •Категорії учасників прийняття рішення.
- •Режими прийняття рішень.
- •4. Моделювання процесу розроблення рішень в умовах невизначеності й ризику. Критеріальна мова опису вибору. Формування вихідної матриці альтернатив та використання її у критеріях вибору.
- •Критерій Байєса - Лапласа(bl - критерій).
- •Оціночна функція. Класифікація ситуацій і проблем. Прогнозування стану зовнішнього середовища. Умови невизначеності і ризику при розробленні рішень.
- •Критерій Лапласа (l-критерій).
- •Критерій Сервіджа (s - критерій).
- •Визначення вартості достовірної інформації.
- •6. Прийняття рішень на основі зважених вихідних позицій. Похідні критерії вибору. Урахування ризику та ступеню довіри до вихідної інформації. Критерій Гурвиця (hw – критерій).
- •Критерій Ходжа – Лемана (hl - критерій).
- •Критерій Гермейєра (g-критерій) .
- •Визначення ступеню ризику.
- •Використання матриці рішень для оцінки ризику.
- •Використання математичного сподівання та стандартного відхилення для оцінки ризику.
- •Теорія корисності і її використання для пошуку рішень в умовах невизначеності і ризику. Методи шкалювання.
- •Використання матриці прибутків та графіка корисності при прийнятті рішень
- •7. Прийняття багатоступеневих рішень. Використання схеми “дерева” рішень для розрахунку та порівняння альтернатив при невизначеності наслідків. Вибір в умовах статистичних рішень.
- •Оцінка та чутливість результатів вибору. Вплив зміни імовірнісних показників на чутливість рішення.
- •Література.
Організація процесу прийняття рішень. Правила та схеми прийняття рішень.
Процес організації та вироблення управлінських рішень включає наступні етапи:
збір інформації, оцінка її достовірності, виявлення проблеми;
комплексний аналіз;
розроблення можливих варіантів вирішення проблеми;
оцінка можливості виконання і прогнозування наслідків кожного варіанта;
вибір оптимального варіанта рішення на основі поставленої мети;
призначення відповідального за виконання, терміни та способи реалізації рішення;
аналіз інформації про реалізацію;
коригування рішення.
Категорії учасників прийняття рішення.
У процесі вирішення ЗПР приймають участь наступні категорії фахівців:
особа, яка приймає рішення (ОПР);
експерт;
консультант (аналітик).
Особою, яка приймає рішення (ОПР) називають фахівця, який має мету, котра слугує мотивацією постановки задачі та пошуку рішення. ОПР являється компетентним спеціалістом у своїй галузі та має досвід роботи в ній, наділена необхідними повноваженнями та несе відповідальність за прийняте рішення. При вирішенні ЗПР основна функція ОПР заключається у виділенні ΩОП. У процедурах прийняття рішення ОПР дає інформацію про принцип оптимальності.
Експертом називають фахівця, який володіє інформацією про задачу, що вирішується, але не несе безпосередньої відповідальності за результат її вирішення. Експерт оцінює альтернативи, з яких формується вихідна множина альтернатив (Ω) та наслідки вибору.
Консультантом (аналітиком) називають фахівця з теорії вибору та прийняття рішень. Аналітик розробляє модель вихідної задачі та процедуру прийняття рішення, організує роботу ОПР та експертів при пошуку рішення.
Режими прийняття рішень.
Виділяють наступні режими прийняття рішень:
індивідуальний;
колективний.
Індивідуальний – це режим, за якого ОПР на основі наявної інформації, використовуючи індивідуальні знання або експертну систему та особистий досвід і інтуїцію, приймає рішення.
Колективний – це режим, за якого ОПР приймає участь у проведенні нарад, на яких аналізується відповідна проблема, і приймає рішення на основі колективної моделі процесу.
4. Моделювання процесу розроблення рішень в умовах невизначеності й ризику. Критеріальна мова опису вибору. Формування вихідної матриці альтернатив та використання її у критеріях вибору.
Прийняття рішення
являє собою вибір одного із деякої
множини варіантів
.
Кожним
варіантом
однозначно
визначається деякий результат. Дані
результати повинні допускати кількісну
оцінку
.
Із множини оцінок відшукується варіант
з найбільшим значенням, тобто
.
Вважаємо, що оцінки
характеризують такі величини як,
наприклад, прибуток, виграш, корисність,
надійність і т.д. Протилежну ситуацію
з оцінкою витрат чи збитків визначають
аналогічно, але знаходять
,
а не
.
Таким чином, вибір оптимального варіанту
здійснюється за допомогою критерію
оптимальності, який в загальному вигляді
можна представити таким чином:
(1)
Таким чином, за
даним критерієм формується множина
оптимальних варіантів
,
що складається із тих варіантів
,
які належать до множини усіх варіантів
і оцінка яких максимальна серед усіх
можливих.
У даному випадку прийняття рішень кожному варіанту відповідає єдиний зовнішній стан, що визначає єдиний результат. В такій ситуації рішення називають детермінованим.
Процедура
детермінованого прийняття рішень
використовується в елементарних
структурах. У більш складних структурах
кожному допустимому варіанту рішень
внаслідок різних умов можуть відповідати
різні стани зовнішнього середовища
та результати
рішень. Таким чином, сімейство рішень
доцільно описати матрицею рішень (||
||)
такого вигляду:
Таблиця 1. Матриця рішень
-
Варіант рішення
Зовнішній стан ( ) та імовірність його настання (pj)
F1
F2
…
Fj
…
Fn
p1
p2
pj
pn
E1
e11
e12
…
e1j
…
E1n
E2
e21
e22
…
e2j
…
E2n
…
…
…
…
…
…
…
Ei
ei1
ei2
…
eij
…
ein
…
…
…
…
…
…
…
Em
em1
em2
…
emj
…
emn
ОПР повинна вибрати рішення з найкращим результатом, але через те, що зарані невідомо, з якими умовами вона зіткнеться, то при виборі рішення потрібно приймати до уваги всі оцінки , що відповідають варіанту .
