2. Поняття та ознаки господарських правовідносин.

Господарські правовідносини — це врегульовані нормами права сус­пільні відносини, що виникають у сфері господарювання щодо безпосеред­нього здійснення господарської діяльності та організації такою діяльністю, характеризуються особливим суб'єктним складом, а також поєднанням ор­ганізаційних та майнових елементів.

Ознаки господарських відносин:

1) обмежене, порівняно з цивільним правом, коло суб'єктів. Такими суб'єктами є учасники відносин у сфері господарювання, перелік яких встановлено ст. 2 ГК України (суб'єкти господарювання, спо­живачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядуван­ня, наділені господарською компетенцією, громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарю­вання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повно­важення на основі відносин власності. Особливим суб'єктом госпо­дарських відносин є держава, від імені якої діють її органи);

2) існування організаційно-господарських зобов'язань як окремого виду господарських зобов'язань, а також поєднання в господар­ських відносинах організаційних і майнових елементів. Таке поєд­нання викликане тим, що однією з правових підстав виникнення та функціонування господарських правовідносин між суб'єктами гос­подарювання та їх контрагентами є, зокрема, державні замовлення і державні завдання (ст. ІЗ ГК України). Правовою підставою ви­никнення господарських правовідносин є рішення їхніх суб'єктів укласти відповідний договір: господарський (ст. 184 ГК України) або організаційно-господарський (ст. 186 ГК України). Ці рішення грунтуються, зокрема, на планах учасників господарських відносин (плани економічного і соціального розвитку, бізнес-плани тощо);

3) матеріальний зміст відносин, тобто суспільне виробництво і реа­лізація (оборот) суб'єктами господарювання продукції (виконання робіт, надання послуг);

4) значний ступінь правового регулювання на рівні актів законодав­ства в поєднанні з локальним регулюванням, що зумовлено суспіль­ним значенням сфери господарювання, складністю господарських та пов'язаних з ними зв'язків.

2. Види господарських правовідносин.

Класифікація господарських відносин:

/. Доктринальна класифікація.

Відповідно до ч. 4 ст. З Господарського кодексу України господар­ські відносини можуть бути: господарсько-варобничими; організаційно­господарськими; внутрішньогосподарськими.

II. Легальна класифікація.

1) За критерієм сфери виникнення та дії відносин:

- внутрішньогосподарські, що виникають всередині господарської організації (між її структурними підрозділами, органами, між організацією в особі органів управління та їх посадових осіб і її учасниками, між організацією та її структурними підрозділа­ми);

- міжгосподарські (зовнішньогосподарські), що виникають між юридично самостійними суб'єктами господарювання.

2) За взаємним становищем сторін:

- горизонтальні (учасники правовідносин рівноправні);

- вертикальні (одним із учасників правовідносин виступає орган господарського керівництва, в т. ч. власник майна іншого учасни­ка).

3) За галузями економіки і сферами управління, в яких вони виникають:

- господарські відносини в промисловості;

- в агропромисловому комплексі;

- в галузі транспорту;

- в капітальному будівництві;

- у сфері приватизації державного та комунального майна;

- у сфері економічної конкуренції та антимонопольного регулю­вання тощо.

4) За характером правовідносин:

- відносини з безпосереднього здійснення господарської діяль­ності (виробництво та реалізація продукції, виконання робіт, на­дання послуг);

- відносини з організації господарської діяльності (державна реє­страція, ліцензування, патентування, квотування та інші форми державного регулювання господарської діяльності).