Корекція кута Сонця

У зв'язку з тим, що в даному дослідженні використовується один і той же знімок, одержаний в певний період часу, ми використовуватимемо «абсолютний», а не порівняльний аналіз. Використовуючи «абсолютний» аналіз, корекція кута сонця визначається як початкове значення DN ділене на синус кута стояння Сонця (цей кут відомий з початкових даних, що поставляються із знімком дистриб'ютором). Таким чином, DN’= DN / sin (L), тобто Кількість пікселів на виході = кількості початковій кількості пікселів / Sin (кута стояння Сонця) (Формула 3), Наступні початкові дані поставляються із знімком для корекції кута сонця:

Знімок	Кут стояння Сонця	Значення
1-й спектральний канал	41.34205	0.66055

Всі знімки, що пройшли корекцію напівпрозорої хмарності, піддаються корекції кута сонця за формулою 3.

Корекція освітленості від сонця

Випромінювання, що надходять від відповідного пікселя (елементу) на поверхні землі в оптоелектронну систему, встановлену на супутнику, залежить від двох чинників:

1. Взаємний вплив сусідніх елементів поверхні землі (відповідно сусідніх пікселів на зображенні). Воно дуже сильне виявляється у випадку використовування даних низької і середньої роздільної здатності, проте у випадку з даними високої роздільної здатності такий вплив неістотний, і їм нехтують. Таким чином, для нашого знімка ми не проводимо ніякої корекції з цієї точки зору.

2. Вплив, який виявляється елементами і частинками, що містяться в атмосфері (дим, пил, зважені частинки, слабка хмарність у вигляді серпанку). У зв'язку з тим, що в нашому розпорядженні знімок з нульовою хмарністю і не дивлячись на те, що можливо, вплив частинок в атмосфері має місце, ми нехтуємо їм за незначністю.

Геометрична корекція

З двох існуючих методів геометричної корекції в даній роботі ми застосували метод з використанням наземних контрольних точок. Чисельні значення (наземні координати) були обчислені для наземних контрольних точок на знімку. Була досягнута точність 0,73 пікселя при просторовому дозволі 1 м (у випадку з панхроматичним зображенням з супутника IKONOS). Після геоприв‘язки була здійснена повторна вибірка зображення, в процесі якої кожне чисельне значення (відповідні координати точок) початкового зображення перераховувалося і зміщувалися в нове положення на виправленому знімку. У даній роботі використовувався метод білінійної інтерполяції (інтерполяції геометричної поверхні за допомогою двох лінійних функцій), як що дає кращий ефект в порівнянні з методом найближчого сусіда ( метод дискретизації зображень, при якому елемент вихідного зображення формується на основі параметрів його найближчих пікселів ) і який має менше спотворень в порівнянні з методом кубічної конволюції  — дискретизація з кубічною згорткою ( метод інтерполяції, заснований на обчисленні зваженого середнього по 16 найближчим елементам зображення на ділянці 4 х 4 пікселя навколо оброблюваної точки початкового зображення ).