- •Заняття 1
- •24. Що вивчає пропедевтика:
- •200000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000005. Що таке симптом:
- •Заняття 2
- •22. При якому стані спостерігається дихання Чейнс-стокса :
- •23. Характерні особливості "паралітичної" форми грудної клітки :
- •24. Що таке брадіпное:
- •25. "Лодкоподібна" грудна клітка характерна для:
- •Межі легенів
- •Заняття № 8
- •Латинські терміни
- •14. Якою має бути послідовність точок вислуховування клапанів серця:
- •Заняття 14
- •20. Що лежить в основі методу ангіографії підшлункової залози:
- •Заняття 19
- •18. Як часто виявляють феномен le-клітин у хворих на системний червоний вовчак:
- •19. Яка клінічна картина при системному червоному вовчаку:
- •20. Про що свідчить наявність с- реактивного протеїну в крові:
- •Перелік навчально-методичної літератури Основна література:
- •Додаткова:
Заняття 19
Тема
Обстеження при хворобах органів кровотворення. Розпитування, огляд хворих, пальпація і перкусія селезінки
Вид заняття: практичне
Навчально-виховна мета заняття:
знати специфічні скарги при захворюваннях системи крові;
навчитися виявляти об’єктивну семіотику при проведенні загального і детального огляду хворих з патологією органів кровотворення;
оволодіти практичними навиками пальпації і перкусії селезінки
Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:
Предмет |
Знати |
Нормальна анатомія |
Анатомічна будова центральних і периферичних органів кровотворення
|
Гістологія |
Клітинний склад кісткового мозку, мієлограма, гемопоез |
Нормальна фізіологія |
Клітинний склад периферійної крові, система гемостазу |
Зміст теми
Методи обстеження хворих із захворюваннями системи крові.
Розпитування хворих із захворюваннями системи крові, найбільш характерні скарги і анамнестичні дані.
Фізичні методи обстеження хворих із захворюваннями системи крові.
4. Перкусія і пальпація селезінки.
5. Діагностичне значення збільшених лімфатичних вузлів, печінки і селезінки.
Організаційна структура і хід виконання заняття
Підготовчий етап (10-20% робочого часу):
постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.
Основний етап (60-90% робочого часу):
формування професійних вмінь і навичок:
робота студентів в палатах з хворими (збір анамнезу, загальний та детальний огляд пацієнтів з патологією органів кровотворення);
проведення пальпації периферичних лімфатичних вузлів, перкусії і пальпації селезунки;
розбір даних, отриманих студентами при роботі з тематичними пацієнтами.
Заключний етап (10-20% робочого часу):
контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів.
Практичні навички:
1. Вміти проводити розпитування та огляд хворих при хворобах органів кровотворення,
2. Оволодіти методами перкусії та пальпації селезінки.
Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.
1. Які скарги найбільш характерні для хворих з захворюваннями системи крові?
2. На що треба звернути увагу при зборі анамнезу захворювання і життя гематологічних хворих?
3. Яку симптоматику можна виявити при проведенні загального і детального огляду у пацієнтів з патологією системи органів кровотворення?
4. Яка послідовність пальпації периферичних лімфатичних вузлів ?
4. Методика проведення перкусії та пальпації селезінки.
Матеріали методичного забезпечення заняття
Тестовий контроль
1. Який орган черевної порожнини часто збільшується при захворюваннях кровотворної системи:
1) підшлункова залоза;
2) селезінка;
3) шлунок;
4) ліва нирка;
5) права нирка ?
2. Для якого захворювання крові характерна хвилеподібна лихоманка:
1) хронічного мієлолейкозу;
2) хронічного лімфолеіїкозу;
3) гемолітичної анемії;
4) лімфогранулематозу;
5) мієломної хвороби ?
3. Свербіння шкіри зустрічасться при:
1) лімфогрануломатозі;
2) гемофілії;
3) залізодефіцитній анеміі;
4) хворобі Верльгофа;
5) спленомегалії.
4. Стерналгія і оссалгія зустрічаються при:
1) лімфогрануломатозі;
2) гемофілії;
3) гострому лейкозі;
4) залізодефіцитній анеміі;
5) тромбоцитопенії.
5. Колір шкірних покривiв при хронічних лейкозах:
1) блідий;
2) рожевий;
3) багровий;
4) жовтяничний ?
6. По якому ребру визначається перкуторно довжина селезінки:
1) УІІІ;
2) IX;
3) XI;
4) X;
5) XII ?
7. Спленомегалія - це:
1) збільшення кількості лейкоцитів;
2) збільшення печінки;
3) збільшення селезінки;
4) збільшення лімфовузлів;
5) збільшення функції селезінки
8. Гепатомегалія - це:
1) збільшення селезінки;
2) збільшення печінки;
3) зменшення селезінки;
4) зменшення печінки ?
9. Болі в правому підребер’ї по типу коліки зустрічаються при:
1) гемолітичній анемії;
2) залізодефіцитній анемії;
3) гемофілії;
4) В12 фолієво -дефіцитній анеміі;
5) тромбоцитопенії.
10. Де пальпується селезінка у здорової людини:
1) на рівні лівої реберної дуги;
2) на 2 см нижче реберної дуги;
3) не пальпусться;
4) на рівні пупка;
5) на рівні правої реберної дуги ?
11. Збільшення яких лімфовузлів характерно для захворювання крові:
1) тільки пахвових;
2) пахвових і підщелепових;
3) потиличних;
4) всіх вузлів, доступних пальпації;
5) пахвинних ?
12. Вигляд язика у хворого з анемією Аддісон-Бірмера:
1) сосочки виражені, бліді;
2) сосочки згладжені, малинові;
3) сосочки виражені, покриті сірим нальотом;
4) сосочки згладжені, покриті білім нальотом;
5)сухий язик ?
13. Метод визначення розмірів селезінки у здорової людини:
1) пальпація;
2) аускультація;
3) огляд;
4) перкусія ?
14. Які з перечислених факторів маять найбільше значення у виникненні захворювань червоної крові:
1) переохолодження;
2) порушення режиму харчування;
3) дія хімічних агентів (бензол, анілін та ін.);
4) емоційне перенапруження ?
15. Розміри довжини селезінки у здорозої людини:
1) 6-8 см;
2) 4-6 см;
3) 2-3 см;
4) 10см;
5) 12 см ?
16. Збільшені лімфозузли (3-5 см з діаметрі) консистенції тіста зустрічаються при:
1) туберкульозі лімфовузлів;
2) лімфогрануломатозі;
3) хронічному лімфолейкозі;
4) хронічному мієлолейкозі;
5) анемії ?
17. "Лаковий" язик зустрічається при:
1) залізодефіцитній анеміі;
2) ВТ2(фолієзо)-дефіцитній анемії;
3) хворобі Верльгофа;
4) гемофілії;
5) тромбоцитопенії ?
18. Болючість при постукуванні по костях буває при:
1) туберкульозі;
2) лімфолейкозі;
3) еритремії;
4) анемії;
5) тромбоцитопенії ?
19. Іктеричність шкірних покривів буває при:
1) залізодефіцитній анемії;
2) гострому лейкозі;
3) хронічному лімфолейкозї;
4) гемолітичній анемії;
5) мієломній хворобі ?
20. Лімфовузли нагноюються і утворюють нориці при:
1) лімфогрануломатозі;
2) хронічному лімфолейкозі;
3) туберкульозі лімфовузлів;
4) хронічному мієлолейкозі ?
21. Гіперспленізм - це:
1) збільшення селезінки;
2) збільшення лімфовузлів;
3) збільшення функції селезінки;
4) зменшення селезінки;
5) зменшення функції селезінки ?
Домашня самопідготовка
1. Методи обстеження хворих із захворюваннями системи крові.
2. Найбільш характерні скарги при гематологічних захворюваннях.
3. Фактори, які сприяють виникненню патології системи крові.
4. Особливості анамнезу захворювання і життя.
4. Загальний і детальний огляд гематологічних хворих.
5. Пальпація лімфатичних вузлів.
6. Пальпація і перкусія селезінки.
Латинськи терміни.
Agranulocytosis, is — відсутність зернистих лейкоцитів в периферії чиїй крові
Anaemia, ае — малокрів'я
Anisocytosis, is — різної величини клітини (еритроцити)
Aplasia. ае—недорозвиток, аплазія
Coagulatio, onis — зсідання
Ervthraemia, ае — істинна червона полщитемія
Haemorrhagia, ае — кровотеча
Hiatus leucaemicus — лейкемічний провал
Hiperplasia, ае — кількісне збільшення складових елементів окремих тканин шляхом розмноження їх клітин
Leucaemiа, ае — лейкемія
Leucocytosis, is — збільшення кількості лейкоцитів
Leucosis,is — лейкоз, білокрів'я
Leucopenia, ае — зменшення числа лейкоцитів
Leukos (гр.) — білий
Lymphadenitis, tidis — лімфаденіт, запалення лімфатичних вузлів
Limphocytosis, is — лімфоцитоз-патологічне збільшення числа лімфоцитів в периферичній крові
Lymphogranulomatosis, is — лімфогранулематоз, злоякісна гранульома
Myelogramma, atis — картина пунктату кісткового мозку
Myelos (гр.) — кістковий мозок
Pancytopenia, ae — зменшення числа всіх клітинних елементів
Paraesthesia, ае — неприємні відчуття у вигляді повзання мурашок по шкірі
Poikilocytosis, is — еритроцити різної форми
Polycythaemia, ае — збільшення кількості еритроцитів в крові вище норми
Splenomegalia, ае - значне збільшення селезінки.
Література.
1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 425-438.
2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с. 408-423.
3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 127-133.
ЗАНЯТТЯ 20
Тема
Стернальна пункція. Діагностичне значення клінічного аналізу крові і основних показників зсідання крові. Підсумкове заняття по методах обстеження хворих з патологією системи органів кровотворення.
Вид заняття: практичне
Навчально-виховна мета заняття:
знати гендерні особливості констант загального аналізу крові;
вміти інтерпретувати відхилення від норми кольорового показника, гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів, лейкоцитарної формули та ШОЕ;
вміти оцінювати значення показників зсідання крові;
ознайомитися з технікою проведення стернальоної пункції;
вміти інтерпретувати дані мієлограми.
Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:
Предмет |
Знати |
Нормальна анатомія |
Анатомічна будова центральних і периферичних органів кровотворення
|
Гістологія |
Клітинний склад кісткового мозку, мієлограма, гемопоез |
Нормальна фізіологія |
Клітинний склад периферійної крові, система гемостазу |
Зміст теми
1. Загальний аналіз крові, його гендерні особливості.
2. Діагностичне значення кольорового показника та рівня гемоглобіну.
3. Інтерпретація кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів у загальному аналізі крові.
4. Лейкоцитарна формула і діагностичне значення її зсуву вліво.
5. Діагностичне значення ШОЕ.
6. Показники зсідання крові в нормі і при патології системи органів кровотворення.
7. Стернальна пункція, техніка проведення.
8. Діагностичне значення мієлограми.
Організаційна структура і хід виконання заняття
Підготовчий етап (10-20% робочого часу):
постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.
Основний етап (60-90% робочого часу):
формування професійних вмінь і навичок:
робота студентів в палатах з хворими
інтерпретація значень кольорового показника, рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, зсуву лейкоцитарної формули та ШОЕ за даними загального аналізу крові;
ознайомлення з технікою проведення стернальної пункції та аналіз мієлограм;
розбір даних, отриманих студентами при роботі з тематичними пацієнтами.
Заключний етап (10-20% робочого часу):
контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів
Практичні навички:
Клінічна оцінка результатів лабораторно-інструментальних досліджень у хворих з патологією системи крові.
Клінічний розбір обстежуваних хворих.
Контроль засвоєння теми, контрольні запитання
1. Які методи лабораторних і інструментальних досліджень застосовуються для діагностики захворювань системи крові ?
2. Яке діагностичне значення рівня гемоглобіну?
3. Що таке кольоровий показник?
4. Якими термінами окреслюють збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів ?
5. Яке діагностичне значення ШОЕ ?
6. Що таке лейкоцитарна формула та зсув лейкоцитарної формули вліво?
7. Що таке тромбоцитоз та тромбоцитопенія ?
8. Про що свідчить подовження часу кровотечі за Дюке та часу зсідання за Лі-Уайтом ?
5. Яке діагностичне значення стернальної пункції ?
Матеріали методичного забезпечення заняття
Тестовий контроль
1. Назвіть незрілі клітини мієлоїдного ряду:
1) юні нейтрофіли;
2) паличкоядерні нейтрофіли:
3) мієлоцити;
4) сегментоядерні нейтрофіли;
5) базофільні лейкоцити ?
2. Лейкоцитарна формула - це:
1) збільшення лейкоцитів в периферичній крові;
2) збільшення лімфоцитів в периозеричній крові;
3) збільшення паличкоядерних і поява юних нейтрофілів в периферичяній крові;
4) процентне співвідношення окремих видів лейкоцитів крові;
5) зменшення лейкоцитів в периферичній крові.
3. Зсувом лейкоцитарної формули вліво називають:
1) збільшення кількості леикоцитіз периферичної крозі;
2) збільшення лімфоцитів периферичної крові;
3) зниження кількості лейкоцитів периферичної крові;
4) збільшення палочкоядерних і поява юних нейтрофілів (в % спів відношенні ?
4. Кольоровий показник в нормі:
1)0,5-0,6;
2) 0,9-1,0;
3) 1,2-1,5;
4) 0,7-0,8 ?
5. Як називаються клітини, що беруть участь у згортанні крові:
1) еритроцити;
2) лімфоцити;
3) еозинофіли;
4) тромбоцити;
5) базофіли ?
6. Час згортання за Лі-Уайтом значно подовжується при:
1) тромбоцитопенії;
2) тромбоцитозі;
3) зниженні плазмових факторіз згортання;
4) збільшенні ШОЕ;
5)лейкоцитозі ?
7. Показником гемолізує:
1) лейкоцитоз;
2) лейкопенія;
3) збільшення ШОЕ;
4) ретикулоцитоз;
5) еозинофілія.
8. Які з перечислених костей пунктують для отримання кісткового мозку:
1) лобну;
2) гомілкову;
3) ІV грудний хребець;
4) грудину;
5) ребра.
9. Хто з перечислених вчених запропонував спеціальну голку для пункції кісткового мозку:
1) І.А.Кассирський;
2) М.І.Арінкін;
3) М.І.Кончаловський;
4) Г.Ф.Ланг;
5) А.І.Воробйов ?
10. Тривалість кровотечі за Дюке у здорової людини:
1)2-4 хв.;
2) 5-6 хв.;
3) 20 с;
4)10-15 хв.;
5) 1 год ?
11. Тромбоцити виробляються в:
1) кістковому мозку;
2) печінці;
3) селезінці;
4) лімфатичних вузлах;
5) нирках ?
12. Ретикулоцитоз в периферичній крові зустрічасться при:
1) лімфогрануломатозі;
2)гемофілії;
3) гемолітичній анемії;
4) хворобі Верльгофа;
5) мієломній хворобі ?
13. Тривалість квовотечі за Дюке значно збільшується при:
1) хворобі Верльгофа;
2) хронічному лімфолейкозі;
3) гемофілії;
4) хронічному мієлолейкозі ?
14. Співвідношення клітинних елементів пунктату кісткового мозку називається:
1) лейкограмою;
2) міелограмою;
3) нормограмою;
4) лімфограмою ?
15. Лейкемічний провал в аналізі периферичної крові характерний для:
1) лімфогранулематозу;
2) хронічного мієлолейкозу;
3)хронічного лімфолейкозу;
4) гострого лейкозу;
5) тромбоцитопенії ?
16. Який орган черевної порожнини часто збільшується при захворюваннях кровотворної системи:
1) підшлункова залоза;
2) селезінка;
3) шлунок;
4) ліва нирка;
5) права нирка ?
17. Які з перечислених факторів мають найбільше значення у виникненні захворювань крові:
1) переохолодження;
2) порушення режиму харчування;
3) емоційне перенапруження;
4) променеві впливи;
5) сезонні впливи ?
18. Який з факторів, що впливають на ШОЕ, визначальний:
1) співвідношення білкових фракцій у плазмі крові;
2) збільшення концентрації холестерину;
3) алкалоз;
4) макроцитоз;
5) анемія ?
19. Що таке пойкілоцитоз:
1) поява в периферичній крові еритроцитів різної форми;
2) поява в периферичній крові еритроцитів різного розміру;
3) поява в периферичній крові молодих незрілих еритроцитів;
4) поява в периферичній крові великих форм еритроцитів;
5) поява в периферичній крові малих форм еритроцитів ?
20. Скільки виокремлюють фаз згортання крові:
1) одну;
2) дві;
3) три;
4) чотири;
5) п’ять ?
Домашня самопідготовка
1. Загальний аналіз крові, його гендерні особливості.
2. Лейкоцитарна формула і діагностичне значення її зсуву вліво.
5. Діагностичне значення ШОЕ.
6. Показники зсідання крові в нормі і при патології системи органів кровотворення.
7. Стернальна пункція, техніка проведення.
8. Діагностичне значення мієлограми.
Латинськи терміни.
Agranulocytosis, is — відсутність зернистих лейкоцитів в периферії чиїй крові
Anaemia, ае — малокрів'я
Anisocytosis, is — різної величини клітини (еритроцити)
Aplasia. ае—недорозвиток, аплазія
Coagulatio, onis — зсідання
Ervthraemia, ае — істинна червона полщитемія
Haemorrhagia, ае — кровотеча
Hiatus leucaemicus — лейкемічний провал
Hiperplasia, ае — кількісне збільшення складових елементів окремих тканин шляхом розмноження їх клітин
Leucaemiа, ае — лейкемія
Leucocytosis, is — збільшення кількості лейкоцитів
Leucosis,is — лейкоз, білокрів'я
Leucopenia, ае — зменшення числа лейкоцитів
Leukos (гр.) — білий
Lymphadenitis, tidis — лімфаденіт, запалення лімфатичних вузлів
Limphocytosis, is — лімфоцитоз-патологічне збільшення числа лімфоцитів в периферичній крові
Lymphogranulomatosis, is — лімфогранулематоз, злоякісна гранульома
Myelogramma, atis — картина пунктату кісткового мозку
Myelos (гр.) — кістковий мозок
Pancytopenia, ae — зменшення числа всіх клітинних елементів
Paraesthesia, ае — неприємні відчуття у вигляді повзання мурашок по шкірі
Poikilocytosis, is — еритроцити різної форми
Polycythaemia, ае — збільшення кількості еритроцитів в крові вище норми
Splenomegalia, ае - значне збільшення селезінки.
Література.
1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 425-438.
2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с. 408-423.
3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 127-133.
ЗАНЯТТЯ 21
Тема
Клінічні і лабораторно-інструментальні методи обстеження хворих з патологією залоз внутрішньої секреції і обміну речовин. Діагностичне значення
Вид заняття: практичне
Навчально-виховна мета заняття: ознайомитися з методикою розпитувапня, огляду і обстеження хворих з патологією ендокринної системи. Оволодіти методикою проведення пальпації щитоподібної залози.
Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:
Предмет |
Знати |
Нормальна анатомія |
Морфологія залоз внутрішньої секреції, Структура гіпоталамо-гіпофізарних гормонів, гормонів щитоподібної залози, наднирників, підшлункоавої залози |
Нормальна фізіологія |
Нейрогуморальна регуляція функцій організму, механізм від’ємного зворотнього зв’язку. Фізіологія обміну речовин |
Зміст теми.
1. Методика обстеження хворих з захворюваннями щитоподібної залози.
2. Методи обстеження щитоподібної залози:
2.1. Пальпація щитоподібної залози.
2.2. Визначення сироваткового рівня гормонів щитоподібної залози методом імуноферментного аналізу.
2.3. Радіоактивне дослідження щитоподібної залози.
2.4. УЗД дослідження щитоподібної залози.
3. Лабораторно-інструментальні методи дослідження ендокринної частини підшлункової залози:
3.1. Визначення рівня глюкози в крові та сечі.
3.2. Визначення рівня глікозильованого гемоглобіну.
3.3. Визначення рівня С- пептиду.
3.4. Визначення ацетону в сечі.
3.5. Цукровий профіль.
Організаційна структура і хід виконання заняття
Підготовчий етап (10-20% робочого часу):
постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.
Основний етап (60-90% робочого часу):
формування професійних вмінь і навичок:
робота студентів в палатах з хворими;
обстеження хворих із захворюванням ендокринної системи: розпитування, загальний і детальний огляд;
ознайомлення з результатами лабораторно-інструментальних досліджень за даними історій хвороб;
розбір історій хвороби хворих на цукровий діабет. Аналіз даних лабораторних досліджень крові і сечі на цукор і кетонові тіла, цукровий профіль.
Заключний етап (10-20% робочого часу):
контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів
Практичні навички:
вміти проводити пальпацію щитоподібної залози;
на основі даних фізичного і лабораторно-інструментального методів дослідження вміти розпізнавати захворювання ендокринної системи.
Контроль засвоєння теми, контрольні запитання:
1. Перерахуйте специфічні скарги при тиреотоксикозі та мікседемі.
2. Які скарги мають хворі на цукровий діабет?
3. Які зміни зі сторони серцево-судинної системи спостерігаються при тиреотоксикозі?
4. Які лабораторно-інструментальні дослідження необхідно проводити хворим з захворюваннями щитоподібної залози?
5. Як змінюється рівень вмісту йоду в плазмі крові при гіпер- і гіпофункції щитоподібної залози?
6. Які зміни зі сторони судин розвиваються при цукровому діабеті?
7. Які лабораторні дослідження необхідно провести хворому на цукровий, діабет?
8. Що таке цукрова крива і яке її діагностичне значення?
9. Які гормони виділяють прищиподібні залози?
10. Гормони кіркового і мозгового шарів наднирників.
11. Які біохімічні дослідження необхідно провести хворим для діагностики наднирникової недостатності ?
Матеріали методичного забезпечення заняття
Тестовий контроль
Скарга на підвищену спрагу характерна для: -
1) тиреотоксикозу;
мікседеми;
3) цукрового діабету;
4) акромегалії ?
2. Сонливість, сповільнення рухів, апатія бувають при:
1) тиреотоксикозі;
2) цукровому діабеті;
3) мікседемі;
4) акромегалії ?
3. Підвищена пігментація шкіри, особливо на складках долонь, характерна для:
1) тиреотоксикозу;
2) цукрового діабету;
3) хвороби і синдрому Іценко-К ушинга;
4) акромегалії;
5) хвороби Аддісона ?
4. Брадикардія буває при:
1) цукровому діабеті;
2) тиреотоксикозі;
3) мікседемі;
4) акромегалії;
5) хворобі Іценко-Кушанга ?
5. При легкій формі тиреотоксикозу основний обмін:
1) в нормі;
2) не перевищує 20%;
не перевищуе 40%;
не перевищуе 60% ?
6. При середній формі мікседеми основний обмін:
1) в межах норми;
становить від І до 20%;
становить від 20 до 40%;
становить від 40 % до 60 %.
7. Для гіперглікемічної (діабетичної) коми характерно:
1)підвищена пітливість шкіри, нормальний або підвищений тонус очних яблук, розширення зіниць, підвищення тонусу м’язів;
2)сухість шкіри, м’які очні яблука, зіниці звужені, тонус м’язів знижений.
8. Нормальний рівень цукру в крові:
1)2,2 - 3,3 ммоль/л;
2) 4,4 - 6,6 ммоль/л;
3) 6,6 - 8,8 ммоль/л;
4) 8,8 - 9,9 ммоль/л;
Нирковий поріг для цукру (при якому рівні цукру в крові виявляється гіперглікемія):
1) 3,3 ммоль/л;
2) 6,6 ммоль/л;
3) 8,8 ммоль/л;
4) 9,9 ммоль/л ?
При ожирінні ІІІ ступеня маса тіла перевищує норму:
від 10% до 30%;
від 30% до 50%;
від 50% до 100%;
більше 100% ?
11. Для якого захворювання характерний кретинізм:
1) для гіпотиреозу, що виник в дорослому віці;
2) для гіпотиреозу, що виник в ранньму віці;
для діабету;
для хвороби Аддісона;
для синдрому Уотерхауза-Фрідеріксена?
12. Допомога при гіпоглікемічному стані:
зробити промивання шлунку;
зробити гіпертонічну клізму;
ввести інсулін;
дати їсти і ввести в/в гіпертонічний розчин глюкози.
13. Для якого захворювання характерний гломерулосклероз Кіммельштиль- Уільсона:
1) тиреотоксикозу;
2) мікседеми;
3) діабету;
4) хвороби Аддісона;
5) ожиріння ?
14. Булімія - це:
1) відсутність апетиту; знижений апетит;
2) спотворення смаку;
3)"вовчий апетит";
4) відраза до м’яса ?
15. Інсулінова ліподистрофія - це:
1)ожиріння внаслідок введення інсуліну;
2)кахексія внаслідок введення інсуліну;
3)порушення травлення;
4)порушення обміну жирів при діабеті;
5)зникнення жиру в ділянках, де вводять інсулін ?
16. Бронзовий колір шкіри буває при:
1) діабеті;
2) тиреотоксиозі;
3) хворобі Аддісона;
4) кретинізмі;
5) хворобі Іценко-Кшишнга ?
17. Що таке кетоз:
1) збільшення рівня тиреоїдних гормлнів в крові;
2) збільшення рівші цукру в крові і сечі;
порушення обміну білка в крові;
порушення жирового обміну і накопичення в крові ацетонових тіл і кетонів;
накопичення в сечі ацетонових тіл і кетонів ?
18. Що таке рубеоз:
1) утворення рубців і стрій на тілі;
2) потемніння шкіри у складках;
3)ніжно- рожеве забарблення шкіри обличчя у хворих діабетом;
4) засмаглість шкіри від сонця;
5) набряк підшкірноі клітковини при мікседемі ?
19. Базедове обличчя буває при:
1) акромегалії;
2) мікседемі;
3) тиреотоксикозі;
4) недостатності наднирників;
5)ожирінні?
20. Коли може виникнути нанізм:
1) при синдромі Уотерхауза-Фрідерексена;
2) при хворобі Аддісона;
3) при діабетичній комі;
4) при наявності гіпотіреозу з раннього віку;
5) при виникненні гіпотиреозу в дорослому віці. ?
21.Полідипсія - це:
1) посилений апетит;
2) підвищена спрага;
3)виснажливе потовиділення;
4) схильність до ожиріння ?
Домашня самопідготовка
1. Розпитування та загальний огляд хворого із захворюваннями
ендокринної системи.
2. Пальпація та перкусія хворих з ендокринною патологією.
Латинські терміни
Diabetes mellitus — цукровий діабет
Glandula thyreoidea — щитовидна залоза
Glucosuria, ae —виділення цукру з сечею
Hirsutismus, i — надмірне оволосіння
Hyperglykaemia, ae — збільшення вмісту цукру в крові
Hypoglykaemia, ae — зменшення вмісту цукру в крові нище норми
Hypothyreosis, is — зниження функції щитовидної залози
Cretinismus, is — критинізм - різка вроджена недорозвинутість внаслідок випадіння функції щитовидної залози
Polidipsia, aе — спрага
Polyphagia, аe — вживання ненормально великої кількості їжі
Struma, ae — зоб, збільшення щитовидної залози
Struma basedowiana — зоб, характерний для базедової хвороби
Struma nodosa — вузловий зоб
Thyreotoxicosis, is — тиреотоксигоз
Cheilosis, is — поява тріщин, зокрема в кутах роту
Melanodermia — меланодермія
Melanosis cutis — темне забарвлення шкіри
Pellagra, ae — груба, шероховата шкіра, пелагра
Substantia corticalis — коркова речовина
Substantia medullaris — мозкова речовина
Virilismus — наявність чоловічих вторинних статевих ознак у жінок
Xerodermia, ae — сухість шкіри
Xerophthalmia, ae — сухість ока
Література
1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 578-584.
2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., “Здоров’я”, 1998, с. 447-456.
3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 133-138
ЗАНЯТТЯ № 22
Тема
Клінічні і лабораторно-інструментальні методи обстеження хворих з патологією кістково-м’язової і сполучно-тканинної систем. Діагностичне значення
Вид заняття: практичне
Навчально-виховна мета заняття:
навчитися на основі анамнезу, фізикальних і лабораторно-інструментальних методів дослідження, роспізнавати хвороби суглобів і м’язів, дифузні захворювання сполучної тканини.
Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:
Предмет |
Знати |
Нормальна анатомія та гістологія |
Структурно-морфологічні особливості м’язової і сполучної тканин
|
Патологічна фізіологія |
Вчення про запалення, аутореактивність |
Зміст теми:
Загальні ознаки дифузних хвороб сполучної тканини.
Перелік хвороб, які входять в групу дифузних (системних) захворювань сполучної тканини.
Розпитування, огляд і пальпація хворих із ураженнями кістково-м’язової системи та системи сполучної тканини.
Найбільш характерні клінічні ознаки та діагностичні критерії лабораторно-інструментальних досліджень при дифузних хворобах сполучної тканини.
Організаційна структура і хід виконання заняття
Підготовчий етап (10-20% робочого часу):
постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.
Основний етап (60-90% робочого часу):
формування професійних вмінь і навичок:
робота студентів в палатах з тематичними хворими (збір анамнезу, загальний та детальний огляд пацієнтів з патологією кістково-м’язової та сполучнотканиної систем);
клінічна інтерпретація виявлених симптомів і результатів лабораторно-інструментальних досліджень;
розбір даних, отриманих студентами при роботі з тематичними пацієнтами.
Заключний етап (10-20% робочого часу):
контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів.
Практичні навички:
вміти на основі розпитування, загального і детального огляду, фізичних методів обстеження і лабораторно-інструментальних досліджень розпізнавати системні захворювання сполучної тканини;
Контроль засвоєння теми, контрольні запитання:
Які хвороби відносяться до системних уражень сполучної тканини або колагенозів?
Назвіть основні клінічні ознаки, які об’єднують ці хвороби.
Які дослідження крові необхідно провести у хворих з системною аутоімунною патологією?
4. Що таке аутоантитіла ?
Що являє собою ревматоїдний фактор ?
Що таке феномен LE-клітин ?
Які лабораторні показники крові свідчать про активність ревматичного процесу ?
8. Про що свідчить наявність С- реактивного протеїну в крові ?
Матеріали методичного забезпечення заняття
Тестовий контроль
1. Що включає в себе поняття «дифузні захворювання сполучної тканини:
1) запальні і дегенеративні ураження суглобів;
2) захворювання в основі яких лежать аутоімунні ураження сполучної тканини;
3) захворювання по типу «помилок метаболізму» (мікрокристалічні артрити) ?
2. Які основні ознаки дифузних захворювань сполучної тканини:
залучення в патологічний процес багатьох органів і систем;
прогресуюче ураження сполучної тканини з явищами системного васкуліту;
усе перелічене ?
3. Які захворювання відносяться до дифузних захворювань сполучної тканини:
системний червоний вовчак, системна склерродермія, дерматоміозит;
2) вузликовий періартеріїт, дифузний еозинофільний фасциїт (синдром Шульмана);
3) синдром Шегрена, синдром Шарпа (змішане захворювання сполучної тканини);
4) усе перелічене ?
4. Що таке рагоцит:
нейтрофіл, що фагоцитував імунний комплекс, представлений ревматоїдним фактором (IgМ + аутореактивним IgG (антиген));
нейтрофіл, що фагоцитував ядро зруйнованого лейкоциту (гематоксилінове тільце);
усе перелічене ?
5. Що таке феномен LE-клітин:
1) фагоцитоз нейтрофільними гранулоцитами ядер зруйнованих лейкоцитів у периферичній крові та кістковому мозку;
2) імунний комплекс, де антитілом виступає IgМ, а антигеном – аутореактивні IgG;
3) аутоантитіла класу М до фрагменту Fc аутореактивного IgG;
4)фагоцитоз імунних комплексів нейтрофілами ?
6. Хто частіше хворіє на системний червоний вовчак:
особи жіночої статі;
особи чоловічої статі;
однаково часто як особи жіночої статі, так і особи чоловічої статі ?
7. Що таке ревматоїдний фактор:
1)антитіла класу IgМ до фрагменту Fc аутореактивного IgG, що набуває ознак антигену;
2)фагоцитоване нейтрофільним гранулоцитом гематоксилінове тільце;
3)фагоцитований нейтрофільним гранулоцитом імунний комплекс ?
8. Які лабораторні показники крові свідчать про активність ревматичного процесу:
1)лейкоцитоз, прискорена ШОЕ;
2)наявність С-реактивного білка, збільшення кількості фібриногену, диспротеїнемія;
3)підвищення вмісту сіалових кислот, серомукоїду, гексозаміну;
4)підвищення титрів антистрептолізину-О, антигіалуронідази, антистрептокінази;
5)усе перелічене ?
9. Які особливості підвищення температури тіла у хворих на дифузні захворюванння сполучної тканини :
1)підвищення температури тіла рідко супроводжується ознобом;
2)температури тіла не знижується під впливом антибактерійної терапії;
3)температури тіла знижується тільки після призначеня глюкокортикоїдів;
4)усе перелічене ?
10. Що таке системні васкуліти:
1)захворювання, що характеризуються ураженням стінки судин будь-якого калібру у вигляді вогнищевого або сегментарного імунокомплексного запалення та некрозу;
2)дегенеративно- дистрофічний судинний процес;
3)хвороби обміну ?
11. Які дані аускультації серця свідчать про наявність у хворих на ревматизм кардиту:
1) ослаблення тонів серця, тахікардія, ритм галопу;
2) посилення тонів серця, брадікардія;
3) тони серця не змінені, частота серцевих скорочень в нормі ?
12. Що таке ревматизм:
1)дифузне прогресуюче захворюванн сполучної тканини з переважним ураженням суглобів, їхньою деформацією та наявністю запальних і дистрофічних процесів у різних органах;
2)дифузне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням шкіри та посмугованої м’язової тканини;
3)дифузне захворювання сполучної тканини з фіброзно-атрофічними змінами шкіри, кістково-суглобової системи та внутрішніх органів;
4)інфекційно-алергічне захворювання рецидивного перебігу з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі ?
13. Які дані аускультації серця свідчать про наявність у хворих на ревматизм кардиту:
1) ослаблення тонів серця, тахікардія, ритм галопу;
2) посилення тонів серця, брадікардія;
3) тони серця не змінені, частота серцевих скорочень в нормі ?
14. Які лабораторні показники крові свідчать про активність ревматичного процесу:
лейкоцитоз, прискорена ШОЕ;
наявність С-реактивного білка, збільшення кількості фібриногену, диспротеїнемія;
підвищення вмісту сіалових кислот, серомукоїду, гексозаміну;
підвищення титрів антистрептолізину-О, антигіалуронідази, антистрептокінази;
усе перелічене ?
15. Ознакою якого дифузного захворювання сполучної тканини є симптом окулярів (періорбітальний дерматит з набряком і пігментацією шкіри довкола очей):
1) системного червоного вовчака;
2) системної склеродермії;
3) дерматоміозиту ?
16. Якому з дифузних захворювань сполучної тканини властивий симптом кисету:
системному червоному вовчаку;
системній склеродермії;
3) дерматоміозиту;
4) вузликовому періартеріїту;
5) синдрому Шарпа ?
17. Що таке системний червоний вовчак:
хронічне полісиндромне захворюння переважно молодих жінок, що розвивається на фоні генетично обумовленого розладу імунорегуляції, з неконтрольованою продукцією аутоантитіл;
дифузне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дерми, підшкірної клітковини та глибокої фасції з еозинофілією;
дифузне захворювання сполучної тканини і дрібних судин з поширеними фіброзно-склеротичними змінами шкіри та строми внутрішніх органів ?
