- •Тема 1. Характеристика Версальської системи післявоєнних мирних договорів в Європі. (6 год.)
- •Тема 2. Локарнська конференція 1925 року та особливості розвитку міжнародних відносин у першій половині 20-х років XX ст.(4 год.)
- •Тема 3. Італія в 1918-1939 рр. (6 год.)
- •Тема 4. Іспанія в 1918-1939 рр. (6 год.)
- •Тема 5. Франклін Делано Рузвельт I його “новий курс” в сша. (4 год.)
- •Тема 6. Націонал-соціалізм в Німеччині: від зародження до встановлення і затвердження фашистської диктатури. (6 год.)
- •1.Як власне життя та формування особистості а. Гітлера вплинули на теоретичні й практичні засади німецького націонал-соціалізму;
- •3.Феномен особи а. Гітлера - це прикрий історичний випадок чи закономірність перш за все історичного розвитку Німеччини, особливо після і світової війни та її наслідків ?
- •Тема 7. Франція між двома світовими війнами. (4 год.)
1.Як власне життя та формування особистості а. Гітлера вплинули на теоретичні й практичні засади німецького націонал-соціалізму;
2.чому створений Гітлером німецький фашистський режим традиційно вважався і вважається найжорстокішим в порівнянні, наприклад, з правлінням Б. Муссоліні в Італії і “не кажучи вже” про владу Ф. Франко в Іспанії;
3.Феномен особи а. Гітлера - це прикрий історичний випадок чи закономірність перш за все історичного розвитку Німеччини, особливо після і світової війни та її наслідків ?
Шукаючи, в свою чергу, відповіді на ці та інші аналогічні запитання, слід виходити з того, що зараз наше ставлення до А. Гітлера і його епохи стало більш науковим та професійно зваженим, що, не змінюючи принципового відкидання фашизму як ідеології і політики, надає нам можливість враховувати й аналізувати різні, навіть діаметрально протилежні точки зору і допомагає сформулювати своє власне ставлення до націонал-соціалізму в Німеччині та його лідера.
Тема 7. Франція між двома світовими війнами. (4 год.)
Заняття 1. Франція в післявоєнний період і в роки стабілізації. (2 год.)
1.Особливості економічного, соціально-політичного та духовного життя Франції після завершення І світової війни.
2.“Рурський конфлікт” та його наслідки для Франції.
3.Ключові внутрішньополітичні і зовнішньополітичні проблеми Франції другої половини 20-х рр. XX ст.
Заняття 2. Франція 30-х років XX ст. (2 год.)
1.Світова економічна криза у Франції та її особливості. “Лівий блок” при владі.
2.Радикалізація французького суспільства. Причини посилення лівого руху у Франції.
3.Профашистський путч 1934 р. та його провал. Утворення Народного фронту, його перемога на виборах та політика уряду Народного фронту.
4.Франція напередодні II світової війни: на шляху до краху III Республіки.
Джерела :
Арзаканян М.Ц. Шарль де Голль // Вопросы истории. - 1991. - № 2-3.
Арзаканян М.Ц. Неизвестные письма Ш. де Голля: 1938 г. // Новая и новейшая история. -1995,- №2.
Белоусова З.С. План Бриана и позиция СССР в свете новых документов // Новая и новейшая история. -1992. - № 6.
Голль Ш. де. Военные мемуары. - М., 1960.
Дюкло Ж. Мемуары: В 3 т. - М., 1985.
Политические переговоры СССР, Великобритании и Франции 1939 г. в свете французских дипломатических документов // Новая и новейшая история. - 1989. - № 6.
Пуанкаре Р. На службе Франции: Воспоминания за 9 лет. - М., 1935.
Табуи Ж. Двадцать лет дипломатической борьбы. - М., 1960.
Торез М. Избранные произведения. - М., 1959. - Т. 1-2.
Эрве Г. Соглашение или война ? Германия и Франция. - М., 1931.
Эррио Э. Из прошлого: Между двумя мировыми войнами. - М., 1958.
Література:
Асслэн Ж.-Ш. Экономическая история Франции с ХVІІІ века и до наших дней. - М., 1995.
Викторов В.П. Политика французских радикалов и радикал-социалистов, 1919-1926. -Ростов-на-Дону, 1984.
Гурвич С.Н. Рабочее движение и левый блок во Франции (1921 -1926). - М., 1966.
Егоров Ю.В. Народный фронт во Франции. - М., 1972.
Жиро Р. Франция: 1939 год// Новая и новейшая история. - 1991. - № 2.
Из истории европейского парламентаризма. Франция. - М., 1999.
История Франции: В 3 т.-Т.3. - М., 1973.
Кузьмин М.Н. Внутриполитическая борьба во Франции (1926-1932). - Л., 1975.
Малафеев К.А. Луи Барту - политик и дипломат. - М., 1988.
Молчанов Н.Н. Генерал де Голль. - М., 1988.
Прицкер Д.К. Жорж Клемансо. - М., 1983.
Рубинский Ю.И. Тревожные годы Франции. Борьба классов и партий от Версаля до Мюнхена. - М., 1973.
Салычев С.С. Французская социалистическая партия в период между двумя мировыми войнами. - М., 1973.
Смирнов В.П. Новейшая история Франции, 1918-1975. - М., 1979.
Історія Франції між двома світовими війнами сфокусувала в собі тріумф і трагедію III Республіки - від успішного завершення І світової війні, коли французька армія була найсильніша в світі, а фактор перемоги (а те, що саме Франція була поряд з Великою Британією основним переможцем, не викликає жодного сумніву) став вирішальним і в економічному, і в політичному, і в духовному, і навіть в повсякденному житті країни в 20-х роках XX ст., і до початку II світової війни, коли Франція разом з усім демократичним Заходом цілком і повністю програла дипломатичну гру напередодні II світової війни і меньш ніж через рік втратила свою незалежність. Отже, всебічно проаналізувавши і з’ясувавши роль і значення перемоги в усіх аспектах французького життя 20-х років, студентам, разом з тим, слід звернути особливу увагу на те, які фактори - як внутрішні, так і зовнішні - навіть ще впродовж зовні успішних для країни 20-х років XX ст. крок за кроком не просто зводили нанівець “фактор перемоги”, але й відсували Францію від перших ролей в Європі і світі взагалі. Це не могло не відбитися на французькому суспільстві, вирішальною ознакою якого стає радикалізація, особливо з початком світової економічної кризи. Вказану особливість треба постійно мати на увазі, оскільки Франція була єдиною з провідних демократичних країн заходу, де в міжвоєнний час лівий рух, включаючи радикально лівий, грав одну з ключових ролей в політичному житті країни. Найвищим його досягненням по праву вважається створення та діяльність уряду Народного Фронту у Франції, проте, виходячи з вимог нашого часу, при вивченні цієї сторінки французької історії слід критично, хоча й виключно професійно, ставитися до досліджень з історії та діяльності Народного Фронту, які вийшли в СРСР в 70-80-ті роки. Саме тому треба намагатися максимально об’єктивно охопити здобутки й прорахунки урядів Народного Фронту. Це логічно виведе на з'ясування причин його розпаду, що, в свою чергу, більшістю дослідників свідомо визначається як початок кінця III Республіки.
