2.2. Основні принципи внутрішньої побудови фінансової системи

2.2. І. Загальні положення

Загалом, фінансову систему можна розглядати за двома прин­ципами: за внутрішньою будовою та за організаційною структурою.

Так, за внутрішньою будовою фінансова система є сукупністю відносно відокремлених, але взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й пере­розподілу ВВП.

В цілому внутрішня структура фінансової системи відобра­жає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн світу. Вона складається зі сфер та ланок.

Сфери внутрішньої структури фінансової системи характери­зують узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладено рівень економічної системи (рис. 2.2).

Ланки внутрішньої структури фінансової системи вказують на відокремлену частину фінансових відносин. Виділення таких ла­нок проводиться за ознакою наявності відособленого фонду фінан­сових ресурсів чи специфічних форм і методів фінансових відносин.

Необхідно додатково зазначити, що окремою ланкою фінан­сової системи, яку неможливо віднести до жодної із сфер, про які у даному випадку йдеться, є страхування, що відображає відноси­ни з приводу формування і використання колективних страхових фондів. Узагалі в межах фінансової системи страхування займає проміжне місце між державними фінансами та фінансами суб'єктів господарювання, оскільки, з одного боку, здійснення страхування забезпечується через страхові компанії, які є звичайними суб'єкта­ми підприємництва, тобто їх діяльність належить до рівня мікрое-кономіки, а з іншого боку, створювані фонди відображають пере­розподіл фінансових ресурсів між окремими суб'єктами страхуван­ня, тобто мають ознаки належності до макроекономіки. Додатково слід зазначити, що колективні страхові фонди можуть створюва­тись і державними страховими компаніями й тоді вони належати­муть до системи державних фінансів.

Рис. 2.2. Сфери фінансових відносин

У цілому фінансова система України, а це певною мірою може бути віднесено і на регіональний рівень, є взаємопов'язаним поєднан­ням в економічно-правовому середовищі об'єктивного процесу роз­поділу вартості ВВП та суб'єктивного впливу на нього держави.

Практично фінансова система держави, інтегруючи окремі фінансові системи регіонів, має свою внутрішню структуру, яка властиво включає: фінанси суб'єктів господарювання, страхуван­ня, державні фінанси, міжнародні фінансові відносини, внутрішній фінансовий ринок.

Виходячи з останнього слідує, що фінансова система, як дер­жавна, так і регіональна, окреслює повне коло національної еко­номіки та синтезує в собі фінанси як окремих домогосподарств, індивідуальних та колективних підприємств, так і держави (регіонів).

Так, під поняттям «фінанси домогосподарств» розуміють су­купність механізмів формування, руху та використання грошових фондів конкретних домогосподарств. Об'єктивно, що означені гро­шові фонди, як і кожен бюджет, складаються з дохідної та видатко­вої частини. До дохідної частини домогосподарств відносять гро­шові надходження, які вони отримують від продажу конкретних ре­сурсів, у тому числі: робочої сили, капіталу, землі і матеріалів, підприємницьких здібностей. Видаткова частина стосується насам­перед забезпечення належного життєзабезпечення домогосподарств.

Баланс підприємств відповідно складається з двох частин:

дохідної та видаткової, які перебувають у постійному русі, форму­ючи загальну тенденцію розвитку на певному виробничому циклі.

Принципове місце у національній фінансовій системі відво­диться також загальнодержавним-фінансам, які за структурою поділяються на: державні, регіональні та місцеві бюджети. З даної класифікації випливає, що зазначені бюджети складають грошовий фонд формування та використання ресурсів на відповідних рівнях державного управління територією.

Комерційна діяльність господарюючих суб'єктів формує фі­нанси та конкретизує їх взаємодію з різними системами. Загальну схе­му побудови фінансової системи держави проілюстровано на рис. 2.3.

На даний момент часу можна виділити п'ять сфер фінансової системи:

1. Сфера міжнародних фінансів.

2. Сфера державних фінансів.

3. Сфера фінансів суб'єктів господарювання.

4. Сфера фінансів домогосподарств.

5. Сфера фінансового ринку. Розглянемо кожну із них детальніше.