- •Програма з предмету «Хімія» для студентів 2 курсу всіх спеціальностей
- •Лекція №1
- •2. Основні закони хімії
- •3. Розв’язування вправ та задач
- •4. Домашнє завдання :
- •Лекція №2
- •2. Загальна характеристика будови атома
- •3. Принципи заповнення орбіталей
- •5. Хімічний зв'язок. Види хімічного зв'язку
- •5.1Ковалентний зв'язок.
- •4. Фізичний зміст хімічної періодичності
- •5.2 Йонний зв'язок
- •5.3 Водневий зв'язок
- •Висновки до теми :
- •6. Домашнє завдання:
- •Лекція №3
- •1. Елементи хімічної термодинаміки. Основні поняття теми.
- •2. Внутрішня енергія і ентальпія системи. Робота. Теплота. Перший закон термодинаміки.
- •6. Підсумок
- •6. Домашнє завдання :
- •Лекція №4
- •1. Швидкість хімічної реакції
- •2. Основні фактори, що впливають на швидкість хімічної реакції:
- •3. Узагальнення знань. Розв’язування вправ та задач
- •4. Підсумок
- •5. Домашнє завдання: м.Л. Глінка «Загальна хімія», стор. 173-178. Срс № 5 лекція №5
- •1. Оборотні та необоротні реакції
- •2. Хімічна рівновага
- •Чинники, що впливають на стан хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.
- •4. Розв’язування задач на зміщення хімічної рівноваги
- •5. Підсумок.
- •Лекція №6
- •1. Поняття розчин.
- •1. Поняття розчин
- •2. Поняття розчинності речовини (насичені та ненасичені розчини)
- •3. Фактори розчинності
- •4. Способи вираження концентрації розчинів
- •5. Розв’язування задач на обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині
- •Лекція №7
- •1. Рівноважний електродний потенціал
- •2. Рівняння Нернста. Стандартний електродний потенціал
- •3. Ряд напруження металів
- •4. Гальванічні елементи
- •5. Електрорушійна сила (ерс) гальванічного елементу
- •Стандартні потенціали по відношенню до нормального водневого електрода
- •6. Розв’язування вправ та задач. Дайте відповіді на тестові запитання:
- •7. Домашнє завдання
- •Лекція №8
- •1. Суть електролізу
- •2. Електроліз розчинів та розтопів електролітів
- •Продукти електролізу водних розчинів на нерозчинних анодах
- •Застосування електролізу
- •4. Підсумок
- •5. Домашнє завдання
2. Основні фактори, що впливають на швидкість хімічної реакції:
а) природа реагуючих речовин;
1). Будова атома:
2
Ме + 2Н2О 2МеОН + Н2
R (Nа) > R (Li) Натрій швидше віддає електрони, отже і V (Nа) > V (Li)
Висновок: метали (калій, натрій) з однією і тією ж речовиною, наприклад водою, реагують з різними швидкостями.
2). Упаковка частинок кристала.
Nа і Mg – сусіди, але Nа має кубічну об'ємноцентровану гратку, а Mg – гексагональну щільно упаковану гратку . Більша щільність упаковки у Mg, а отже, важче руйнування гратки.
Тому Mg + Н2О за звичайних умов не взаємодіє (Mg реагує тільки з водяною парою).
3). Природа та полярність зв'язків:
Н – Сl (НСl) та (Н2СО3)
Полярність зв'язку Н – Сl більша, ніж Н – О у карбонатній кислоті, а отже, з Mg перша кислота реагує швидше:
M g + 2НСl MgСl2 + Н2 ; (V1)
M g + Н2СО3 MgСО3 + Н2 ; (V2) тому V1 >V2
б) концентрація реагуючих речовин (Закон діючих мас );
Концентрація речовин у процесі реакції весь час змінюється, а це впливає на її швидкість, тому слід розглядати миттєву швидкість реакції, тобто швидкість у даний момент часу. Для гомогенних реакцій – це похідна концентрації за часом.
v
Ця закономірність була встановлена експериментально у 1867 р. Гульбергом і Вааге і носить назву закона діючих мас (ЗДМ). Діючими масами на той час називали концентрації речовин.
24
Швидкісь гомогенної реакції (р. + р., г. + г.) пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин в степені, що відповідає їхнім коефіцієнтам.
Для взаємодії двох молекул, наприклад водню і йоду за рівнянням
Н2 + I2 = 2HI (1)
в елементарному акті якої приймають участь по одній молекулі, ЗДМ в математичній формі має вираз :
v = kC(H2)C(I2) або v = k [H2] [I2]
Для реакції 2NO + Cl2 = 2NOCl (2)
швидкість v = kC2(NO)C(Cl2) або v = k [NO] 2[Cl2].
Д ля реакції С + О2 СО2 (3)
швидкість v = kс (О2) або або v = k [О2].
Для загальної реакції
aA + bB = cC + dD
швидкість дорівнює:
v = kCa(A)Cb(B) = k[A]a[B]b
де k - константа швидкості хімічної реакції; залежить від температури і природи реагуючих речовин. Вона чисельно дорівнює швидкості реакції, якщо концентрація відповідних речовин дорівнює одиниці. Константа швидкості – це швидкість реакції за умови, що концентрації реагуючих речовин дорівнюють 1 моль/л.
Рівняння, що пов’язує швидкість реакції з концентраціями реагентів, називають рівнянням швидкості, або кінетичним рівнянням реакції.
Для більшості хімічних реакцій сумарне стехіометричне рівняння не відображає дійсного механізму процесу (проміжних стадій), а є загальним виразом для вихідних речовин і продуктів реакції. При цьому показники ступеню в законі діючих мас не дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам і мають формальний характер.
Завдання. Написати кінетичні рівняння для реакцій (закон діючих мас)
а)СaO(к) + СО2(г) = СаСО3(к);
б)В2Н6(г) + 6Сl2(г) = 2ВСl3(г) + 6НСl;
в)2SO2(г) + О2(г) = 2SO3(г);
г)NH4Cl(к) = NH3(г) + HCl(г).
в) площа поверхні реагуючих речовин;
25
Чому в рівнянні (3) не враховано концентрації вуглецю? Вуглець (графіт, вугілля) – це тверда речовина, і реакція з нею відбувається на поверхні. Отже, у даному випадку значення мають площа поверхні та кількість частинок на ній замість концентрації.
Для збільшення поверхні стикання навіть застосовують «кіплячий шар» - зависання твердих частинок у газі (як частинки пилу, підняті вітром).
Отже, для гомогенних реакцій швидкість залежить від концентрації реагуючих речовин; а для гетерогенних- від площі стикання реагуючих речовин.
г) температура, правило Вант-Гоффа;
Звичайно, швидкість реакції включає кінетичну та потенціальну енергії частинок, тобто їх внутрішню енергію. Не всі молекули і йони мають однаковий запас цієї енергії. Тому в речовині є осередки початку реакцій, тобто «активні» молекули, здатні почати взаємодію. Їх кількість залежить від температури. У простій формі залежить v від t показана емпіричним правилом Вант-Гоффа: зі збільшенням температури на кожні 10º С швидкість реакції збільшується в середньому у 2-4 рази. У математичній формі:
Vt2º |
= γ |
|
Vt1º |
10 |
Де γ – температурний коефіцієнт.
Для гомогенних реакцій між газами значення має і тиск. Адже при стискуванні газів їх концентрація на одиницю об'єму збільшується, а отже, відбувається більше стикань молекул за одиницю часу:
N2 + 3Н2 = 2NН3
д) каталізатори (СРС № 5)

t1º
- t2º