3 Опис конструкції та принципу роботи

П

(а) – без бортів у тарілки; (б) – із бортами у тарілки;

1 – тарілка; 2 – вертикальний вал; 3 – станина; 4 – бункер; 5 – металевий патрубок; 6 – телескоп; 7 – пристрій для підіймання телескопа; 8 – скидаючий ніж; 9 – приводний шків; 10 – конічні шестерні

Рисунок 3.1 – Тарілчастий живильник [3]

ринцип дії (рис. 3.1 а, б) тарілчастих живильників зводиться до скидання скребком матеріалу з горизонтального диска, що обертається, розташованого під випускним отвором бункера. Живильник складається з горизонтальної, закріпленої на вертикальному валі тарілки, що обертається. Тарілка й вал підтримуються чавунною станиною.

Тарілка встановлюється під бункером, із якого має дозуватися матеріал. Матеріал надходить до тарілки крізь вертикальну металеву трубу, яка верхнім кінцем прикріплена до вихідного отвору бункера. Нижній кінець труби не доходить до поверхні тарілки. На трубу вільно надітий циліндричний кожух (телескоп), який гвинтовим пристрієм можна підіймати чи опускати. Це дає можливість регулювати на тарілці висоту шару матеріалу, що надходить із бункера (матеріал лежить на тарілці у вигляді конуса з твірною під кутом природного укосу).

Над тарілкою встановлений скребок, який під час її обертання затримує матеріал і скидає його до вихідного отвору. Тарілка обертається за рахунок підключення до електродвигуна за допомогою ремінної передачі й пари зубчастих колес, або у випадку застосування черв'ячної передачі – безпосередньо від двигуна [3].

На рисунку 3.1 накреслений живильник у двох конструктивних різновидах виконання, причому для кращого засвоєння принципу дії використані аксонометричні зображення. На рисунку 3.2 наведена інша схема тарілчастого живильника, “на площині”.

Згідно з цією схемою, робочим елементом живильника є горизонтальний диск 1 (рис. 3.2, а), що знаходиться під випускним отвором бункера й обертається навколо вертикальної осі. На певній висоті над диском 1 встановлений телескопічний циліндричний патрубок 2, який підводить до диска 1 матеріал із випускного отвору бункера. Вісь обертання диска 1 і вісь патрубка 2 збігаються. Матеріал, який надходить із бункера, розташовується на диску у вигляді зрізаного конуса з діаметром нижньої основи D, верхньої основи d і висотою h (рис. 3.2, б). Збоку поблизу диска закріплений скребок-скидач 3.

Під час обертання диска 1 нижні шари матеріалу внаслідок сил тертя обертаються разом із ним. При цьому зустріч зі скребком 3 призводить до скидання матеріалу з поверхні диска. При кожному оберті диска скребок зрізає і скидає до приймача кільце матеріалу, обсяг якого дорівнює обсягу зрізаного конуса за виключенням обсягу циліндра діаметром d і висотою h. Положення скребка щодо осі обертання диска може змінюватися спеціальним гвинтовим пристроєм 4. Патрубок 2 здатний підійматися чи о пускатися за допомогою іншого гвинтового пристрою, при цьому з

(а) – загальний вигляд; (б) – схема розташування матеріалу на диску

Рисунок 3.2 – Тарілчастий живильник [4]

мінюватиметься висота h.

Вертикальний вал 5 приводиться до дії за допомогою черв'ячного редуктора 6 від електродвигуна 7. Нижня частина вала 5 обертається в опорному підшипнику котіння, вмонтованому до стійки. Усі вузли живильника встановлені на зварній рамі 8 [4].

У залежності від заданої найбільшої продуктивності й умов використання тарілчасті живильники виготовляють із дисками діаметром 0,2-2,0 м у двох конструктивних варіантах: для підвішування на каркасі бункера і для встановлення на литій або зварній рамі.