- •Укладачі в.Ю. Окрушко, канд. Техн. Наук, доц. Кафедри мбг.
- •1. Загальні вказівки
- •2. Состав і обсяг проекту
- •3. Проектування системи холодного водопостачання
- •3.1. Вибір системи й схеми внутрішнього водопроводу
- •3.2. Трасування мережі й побудова аксонометричної схеми трубопроводу
- •3.3. Гідравлічний розрахунок мережі в1
- •Гідравлічний розрахунок холодного водопроводу
- •Область обліку водоміра ― відношення найменшої витрати до найбільшої, у межах між якими водомір веде облік води із припустимою точністю. Вона становить для :
- •Підбір лічильника води .
- •3.4. Підбір лічильника води Основні характеристики водомірів .
- •3.5. Визначення необхідного напору для роботи холодного водопроводу
- •4. Проектування системи гарячого водопостачання
- •4.1. Вибір системи й схеми гарячого водопроводу
- •4.2. Трасування мережі й побудова аксонометричної схеми трубопроводу
- •4.3. Гідравлічний розрахунок трубопроводів, що подають
- •4.4. Розрахунок циркуляційних витрат (тепловий розрахунок мережі т3)
- •4.5. Гідравлічний розрахунок трубопроводів, що подають, при пропуску циркуляційних витрат
- •4.6. Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів.
- •4.7. Визначення тепловтрат у циркуляційних трубопроводах
- •4.8. Розрахунок водонагрівача.
- •4.9. Визначення необхідного напору для роботи гарячого водопроводу
- •5. Проектування каналізації
- •5.1. Трасування внутрібудинкової каналізації
- •5.2. Розрахунок внутрібудинкової каналізаційної мережі
- •5.3. Розрахунок дворової каналізаційної мережі
- •Профілі мереж
- •5.4. Побудова аксонометричної схеми каналізаційного стояка (групи каналізаційних стояків) і випуску
- •Література
- •Додаток
4.3. Гідравлічний розрахунок трубопроводів, що подають
Гідравлічний розрахунок системи гарячого водопостачання варто робити на розрахункову витрату гарячої води qh,cir з урахуванням циркуляційної витрати. Розрахунок виконується тільки для напрямку що диктує за формою табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Гідравлічний розрахунок трубопроводів що подають, системи
гарячого водопостачання
№ ділянок |
N, шт. |
qhс, л/с |
Рh |
NxРh |
α |
qh, л/с |
Kcir |
qhсir, л/с |
d, мм |
U, м/с |
i, м |
l, м |
il |
Kl |
Hh, м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
У табл. 4.1 прийняті наступні позначення:
N - кількість приладів, до яких подається гаряча вода через дану ділянку;
qh0 - норма витрати гарячої води одним приладом (за додат. 3 [1]);
Ph - імовірність дії приладів, визначається за формулою :
U ― кількість споживачів , люд ;
N ― кількість водорозбірних арматур , шт ;
α - безрозмірна величина (за додат. 4 [1] )залежна від величини N ×Рh;
qh - максимальна секундна розрахункова витрата води на ділянці ( визначається за формулою ) :
d - діаметр труб на ділянці ;
υ - швидкість руху води на ділянці ;
i - питомі втрати напору на тертя ;
l - довжина ділянки ;
Kl - коефіцієнт , що враховує витрати напору в місцевих опорах ;
Kl = 0.2 – для трубопроводів що подають і циркуляційних розподільних трубопроводів ;
Kl = 0.5 - для водорозбірних стояків з сушкою для рушників й ЦТП ;
Kl = 0.1 - для трубопроводів без сушки для рушників і циркуляційних стояків.
H - витрати напору на ділянці (за формулою (16) [1]);;
qh,cir - розрахункова витрата, гарячої води з урахуванням циркуляційної витрати (за формулою (14)[1]).
Кcir - коефіцієнт обліку циркуляційної витрати (по п. 8.1 [1]);
Розрахунок виробляється у два етапи: спочатку приблизно без обліку циркуляційних витрат, а після визначення qcir (табл.4.2) уточнюється.
4.4. Розрахунок циркуляційних витрат (тепловий розрахунок мережі т3)
Величини необхідних циркуляційних витрат визначаються за п. 8.2. [1] розрахунок згідно форми табл.4.2.
Таблиця 4.2.
Визначення циркуляційних витрат гарячої води
№ ділянок |
l, м |
d, мм |
Температури, ос |
Втрати тепла |
Qhttot кВт |
qcir, л/с |
qh, л/с |
qh qcir |
Kcir |
|||
th |
τ |
th·τ |
qht, Вт/м |
Qht кВт |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
У табл. 4.2 прийняті наступні умовні позначки:
qh, l, d - приймаються з табл. 4.1.;
th - середня температура води в трубопроводах, що подають, приймається за п.2.2 [1];
τ - температура повітря в приміщенні, де проходить дана ділянка трубопроводу, 0С (значення τ рекомендується приймати: у ванних - 25, у кухнях - 21, у підвалах - 5, на горищах і в сходових клітках - 9, при прокладках дворових мереж у коробах - 40, у ЦТП - 20);
qht - питомі втрати тепла на 1 м ізольованих труб приймаються за табл. 3 додатка, Вт/м, або обчислюються за формулою (173) [9];
Qht
-
тепловитрати на ділянці,
-
сума тепловитрат з урахуванням тепловитрат
попередніх ділянок:
Наприклад: щоб одержати сумарні тепловитрати на другій ділянці , необхідно тепловитрати першої ділянки Qht скласти з тепловитратами другої ділянки. Сумарні тепловитрати Qhttot для третьої ділянки це - Qhttot другої ділянки плюс Qht третьої ділянки й т.д.
Рекомендується в таблиці 4.2. виділяти жирною лінією кінцеву ділянку стояка і кінцеву ділянку будинку.
При підключенні проміжних стояків умовно допускається тепловитрати в стояках приймати рівними тепловитратам у розрахунковому стояку. Отже, якщо на ділянці підключається ще один стояк, то для визначення сумарних тепловитрат Qhttot цієї ділянки, необхідно до тепловтрат самої ділянки Qht додати сумарні тепловитрати Qhttot попередніх ділянок і додати сумарні тепловитрати цілого стояка. На останній ділянці одержимо загальні тепловитрати всієї мережі, що подає;
Циркуляційна витрата гарячої води в системі qcir, л/с , визначається за формулою:
л/сек
де Qhttot - тепловитрати трубопроводами гарячого водопостачання , кВт ;
Δt - різниця температур у трубопроводах, що подають, системи від водонагрівача до найбільш вилученої водорозбірної крапки, 0С;
β - коефіцієнт розрегулювання циркуляції.
Значення Qht і β залежно від схеми гарячого водопостачання варто приймати :
для систем, у яких не передбачається циркуляція води по водорозбірних стояках , величину Qht варто приймати по що подають і розводять трубопроводам при Δt= 10°С и β =1;
для систем , у яких передбачається циркуляція води по водорозбірних стояках зі змінним опором циркуляційних стояків , величину Qht варто визначати по розводящих трубопроводах, що подають, і водорозбірним стоякам при Δt = 10°С и β = 1 ;
при однаковому опорі секційних вузлів або стояків величинy Qht варто визначати по водорозбірних стояках при Δt = 8.5°С и β = 1.3 ;
для водорозбірного стояка або секційного вузла тепловтрати Qht варто визначати по трубопроводах, що подають , включаючи перемичку, що кільцює , приймаючи Δt = 8.5°С и β = 1 .
Kcir - приймається за додат. 5 [1] залежно від значення qh/qcir
Циркуляційна витрата в межах стояка не змінюється й визначається із сумарних витрат тепла в стояку.
