Тема 22. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили (касація)

Суть і значення касаційного перегляду постанов суду апеляційної інстанції. Суб’єкти та об’єкти касаційного оскарження, касаційне подання. Відмінність між об’єктами оскарження в касаційному та апеляційному порядку. Строки та порядок касаційного оскарження, касаційне подання. Процесуальні засоби звернення до суду касаційної інстанції. Зміст касаційних звернень. Приєднання до касаційної скарги. Суди касаційної інстанції, що уповноважені переглядати справи у порядку касації. Порядок вирішення питання про передачу справи на розгляд складу судової палати. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Межі розгляду справи. Права та обов’язки осіб, які беруть участь в касаційному провадженні. Повноваження суду касаційної інстанції. Зміст та порядок постановлення ухвали суду касаційної інстанції. Порядок розгляду касаційної скарги, касаційного подання прокурора, що надійшли до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи.

План

1. Мета та завдання перегляду судових рішень судом касаційної інстанції.

2. Об’єкт та предмет касаційного оскарження.

3. Характеристика суб’єктного складу щодо права на касаційне оскарження судових рішень.

4. Процесуальні засоби, строки та порядок звернення для відкриття провадження з перегляду судових рішень касаційною інстанцією. Відкриття касаційного провадження у справі.

5. Процесуальні дії з підготовки справи касаційним судом до судового розгляду. Особливості попереднього розгляду цивільної справи касаційною інстанцією. Призначення справи до розгляду касаційним судом.

6. Специфіка розгляду справи касаційним судом. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

7. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суду.

8. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу.

9. Судові рішення касаційної інстанції: види, зміст, порядок прийняття та набрання ними законної сили.

Законодавство:

1. Конституція України, 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – с. 141.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.04. - Відомості Верховної Ради України від 08.10.2004 - 2004 р., № 40, (№№ 40-42), стор. 1530, стаття 492.

3. Господарський процесуальний кодекс України.

4. Кодекс адміністративного судочинства України.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України.

6. Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002р. // Офіційний вісник України. – 2002. - № 10. – Ст. 441.

7. Закон України „Про статус суддів” від 15 грудня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 8. – Ст. 56.

8. Закон України „Про третейські суди” від 11 травня 2004р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 35. – Ст. 412.

9. Закон України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст. 793.

10. Закон України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. – Ст. 62.

11. Закон України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 20. – Ст. 99.

12. Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 45. – Ст. 397.

13. Закон України „Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. – Ст. 504.

14. Закон Української РСР „Про мови в Українській РСР” від 28 жовтня 1989р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1989. - № 45. – стор. 631.

15. Закон України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. – Ст. 650.

16. Закон України „Про захист прав споживачів” від 15 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 30. - стор. 379.

17. Закон України „Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 28. – Ст. 232.

18. Закон України „Про доступ до судових рішень” від 22 грудня 2005р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 15. – Ст. 128.

19. Декрет Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №13. – Ст. 113.

20. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів” від 21 грудня 2005р. // Офіційний вісник України. - 2005. - № 52. – Ст. 3301.

Судова практика:

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. // Юридичний вісник. – 1999. - №18.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні пра­восуддя» від 1 листопада 1996 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2004). Офіційне видання. У двох томах. - Т.1. - К.: Видавничий Дім “ІнЮре”, 2004.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, що забезпечує неза­лежність суддів» від 12 квітня 1996 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972-2004). Офіційне видання. У двох томах. - Т.1. - К.: Видавничий Дім “ІнЮре”, 2004.

Література:

1. Ємельянова І. Апеляційний і касаційний перегляд судових рішень у цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти // Право України. – 2005. №2.

2. Кравчук В.М., Угриновська О.І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. – К.: Істина, 2006.

3. Перунова О.М. Форма і зміст касаційної скарги // Право і безпека. – 2005. - № 4’1.

4. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства : монографія / В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова та ін.; за заг. ред. проф. В. В. Комарова. – Х. : Харків юрид., 2008.

5. Сенін Ю.М. Порушення норм цивільного процесуального права як підстава для скасування судових рішень у касаційному порядку // Вісник Верховного Суду України. 2002. - №6.

6. Цивільний процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар : у 2 т. / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2006.

7. Чернов Є. Застосування норм міжнародних конвенцій, принципів добросовісності та справедливості при розгляді судових справ // Право України. – 1998. - №5.

8. Шевчук П.І., Кривенко В.В. Апеляційне і касаційне оскарження судових рішень (коментар цивільного процесуального законодавства). – К.: Видавничий Дім „Юридична книга”, 2002.

Практичні посібники щодо оформлення процесуальних документів:

1. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. Цивільно-правові документи: Зразки заяв, скарг, договорів, заповітів, доручень, контрактів, актів з цивільно-правових питань. – К.: Наукова думка, 1996.

2. Зразки процесуальних документів (заяви, позовні заяви, скарги, клопотання, що подаються до суду) / Укол.: Лядецький М.М., Хавронюк М.І.. – К.: Атака, 2002.

3. Суд: Зразки документів (заяви, позовні заяви, скарги, клопотання): Практичний посібник / Упоряд. І.А.Куян. – К,: Оріони, 1998.

Письмові завдання

А)

1. Висловіть свою позицію щодо законодавчого формулювання ч. 1 ст. 333 ЦПК України.

2. Чи можуть бути, на Вашу думку, при касаційному перегляді судових рішень застосовані правила ч. 2 ст. 23 ЦПК України?

3. Наведіть приклад як Ви розумієте 1) „неправильне застосування судом норм матеріального права”; 2) „порушення норм процесуального права” - як підставу для касаційного оскарження судового рішення.

4. Які процесуальні дії повинна вчинити касаційна інстанція у разі: а) відмови позивача від позову; б) визнання відповідачем позову; в) надходження заяви сторін про укладення ними мирової угоди.

5. Як Ви вважаєте, з якого моменту обчислюється перебіг десятиденного строку, визначеного ч. 1 ст. 328 ЦПК України?

Б)

Сформулюйте та письмово оформіть касаційну скаргу (об’єкт та предмет оскарження визначається викладачем).

Задачі

1. Рішенням суду І інстанції Гоненку Ю. було відмовлено у задоволенні вимоги, пред’явленої до Вереса П., про повернення відеомагнітофона „Самсунг”.

Гоненко Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким зобов’язати Вереса П. повернути відеомагнітофон або його вартість.

Оскільки місцевим судом вирішувалось питання лише про повернення відеомагнітофону, а не його вартості, апеляційна інстанція постановила ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. В ухвалі, як підставу для залишення скарги без руху, суддя-доповідач зазначив про порушення Гоненко Ю. вимог щодо заборони заявляти в апеляційній скарзі нові вимоги, які не були предметом розгляду в суді І інстанції.

На ухвалу апеляційного суду Гоненко Ю. подав касаційну скаргу.

Зробіть правовий аналіз фабули.

2. Рішенням місцевого суду Семчишину М. відмовлено у задоволенні позову до Петрова О. про відшкодування збитків.

За апеляційною скаргою Семчишина М., на підставі додатково поданих ним доказів, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду І інстанції і ухвалив нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі Петров О. просив скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції незаконно дослідив додатково подані Семчишиним М. докази.

Які процесуальні дії повинна вчинити касаційна інстанція? До суду якої інстанції повинна бути направлена справа у разі задоволення касаційної скарги?

3. Рішенням місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, задоволено заяву Прокіп Н. про визнання недієздатним Онопрієнка В.

На ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення місцевого суду без змін прокурором, який не брав участі у справі у нижчестоящих судових інстанціях, подано касаційну скаргу. Доводом для скасування ухвали, на думку прокурора, є те, що заява про визнання недієздатним Онопрієнка В. була подана його сусідкою Прокіп Н., яка не належить до переліку суб’єктів, які мають право на подання відповідної заяви.

Які процесуальні дії повинна вчинити касаційна інстанція?

4. Гаврилів Т. звернулася з позовом до банку „Н” про стягнення банківського вкладу, відсотків за користування ним і про компенсацію моральної шкоди. У позовній заяві зазначалось, що з 10.10.2006 р. вона є вкладником банку „Н”, з яким уклала договір банківського (депозитного) вкладу строком на 1 рік з виплатою 9% річних.

Проте 15.10.2007р. до неї звернувся директор банку Нечипорук З. та запропонував їй перевести свій вклад і вклади своїх родичів на один рахунок з виплатою 18% річних. Цього самого дня Гаврилів Т. перевела на один рахунок: свій вклад із нарахованими відсотками в сумі 50 тис. 375 доларів США; кошти, які були в неї на електронному рахунку, в сумі 3 тис. доларів США; вклад свого сина в сумі 5 тис. 455 доларів США - і підписала новий договір про строковий депозитний вклад у сумі 58 тис. 830 доларів США з умовою виплати 18% річних.

У січні 2008р. позивачка запросила виписку зі свого рахунку, але було з’ясовано, що 15.10.2007р. новий валютний рахунок на суму 58 тис. 830 доларів США банком не відкрито.

У зв’язку з цим Гаврилів Т. просила суд зобов’язати банк відкрити особовий рахунок на її ім’я відповідно до умов договору від 15.10.2007р.

Під час розгляду справи позивачка змінила позовні вимоги і просила розірвати зазначений договір, стягнути на її користь вклад у сумі 58 тис. 830 доларів США, відсотки за користуванням ним та компенсувати їй 20 тис. гривень моральної шкоди.

Банк позов не визнав і пред’явив зустрічний позов, у якому просив визнати договір недійсним, посилаючись на те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов останнього, гроші не були внесені в касу банку, а директор Нечипорук З. при укладенні договору вийшов за межі своїх повноважень у частині встановлення високих відсотків за користування вкладом і у зв’язку з цим проти нього порушено кримінальну справу.

Місцевий суд позов задоволив частково: стягнув з банку на користь позивачки 300 тис. 500 гривень 77 коп. вкладу, 18 тис. 354 гривень відсотків за користування ним, 23 тис. 715 гривень 80 коп. річних та 20 тис. гривень компенсації моральної шкоди, а в задоволенні зустрічного позову відмовив.

Апеляційний суд ухвалою скасував рішення місцевого суду і направив справу на новий розгляд. Скасовуючи рішення місцевого суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що місцевий суд неправильно застосував норми процесуального права, оскільки продовжував провадження у справі до розгляду кримінальної справи щодо Нечипорук З. як посадової особи банку, та не залучив його до розгляду справи як третю особу на стороні відповідача.

У касаційній скарзі Гаврилів Т., посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просила суд скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду І інстанції.

Касаційним судом було встановлено, що спірний договір від 15.10.2007р. від імені банку було підписано директором Нечипорук З., який відповідно до статутних документів і довіреності був уповноважений банком укладати та підписувати від його імені кредитні та інші договори.

Зробіть правовий аналіз фабули. Які повноваження касаційного суду щодо цієї правової ситуації?

5. Рішенням місцевого суду, залишеним без змін апеляційною інстанцією, відмовлено в задоволенні позову Крищенка Д. до Зінченка Р. про повернення боргу і компенсації моральної шкоди.

Крищенко Д. подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду.

Під час відкриття провадження у справі суддя-доповідач прийшов до висновку, що викладені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Проте ним з’ясовано, що справу в суді І інстанції було розглянуто за відсутності відповідача. У матеріалах справи документів, які б підтверджували належне повідомлення Крищенка Д. про час і місце розгляду справи, немає.

Які процесуальні дії повинен вчинити суддя-доповідач?

6. Місцевий суд Залізничного району м. Львова рішенням від 21 квітня 2007р. задоволив позов Петрик М. до ТзОВ „Комфорт” про відшкодування збитків у розмірі 5 тис. гривень.

27 квітня 2007р. до зазначеного суду звернулось АТ „Комфортбуд” із заявою про заміну відповідача, посилаючись на те, що воно є правонаступником ТзОВ „Комфорт”.

Місцевий суд ухвалою від 7 червня 2007р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2007р., у задоволенні цієї заяви відмовив.

У касаційній скарзі АТ „Комфортбуд”, посилаючись на порушеннями судами норм процесуального права, просило ухвалу місцевого суду Залізничного р-ну м. Львова від 7 червня 2007р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2007р.скасувати і постановити нову, якою замінити відповідача у справі.

Зробіть правовий аналіз фабули. Які процесуальні дії повинна вчинити касаційна інстанція?