5. Розвиток уваги

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення уваги.

2. Розкрийте фізіологічну основу уваги.

3. Поясніть значення уваги для людини.

4. Назвіть види уваги та наведіть приклади.

6. Назвіть основні форми уваги, поясніть їх суть та наведіть приклади кожної з них.

7. Розкрийте основні властивості уваги.

8. Наведіть приклад стійкості уваги.

9. Наведіть приклад переключення уваги.

10. Яким чином розвивається увага дитини?

11. Сформулюйте рекомендації з розвитку уваги, управління нею.

Словник термінів

Довільна увага – вид уваги, що свідомо спрямовується і регулюється особистістю.

Мимовільна увага – вид уваги, що складається в ході взаємин людини із середовищем без її свідомого наміру.

Післядовільна увага – вид уваги, яка спочатку викликається докладанням вольових зусиль, метою, але надалі підтримується інтересом до об’єкта (наприклад, змісту завдання).

Увага – це психічний пізнавальний процес, який полягає у спрямованості й зосередженні свідомості на певному об’єкті.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Завдання 1

Із наведених слів виберіть ті, які перебувають у тому ж відношенні з поданим словом, що і в наведеному прикладі. Укажіть принцип побудови аналогії.

1. Приклад: сприймання : константність.

Увага: ... (збудження, інтерес, концентрація, вразливість, здібності).

2. Приклад: діяльність : гра.

Увага: … (концентрація, сприйняття, розподіл, зосередження свідомості, мимовільна).

Завдання 2

Яким фізіологічним механізмом можна пояснити стан учнів? Який це вид уваги?

Учитель математики настільки сильно заволодів увагою учнів, пояснюючи нову теорему, що ніхто з них не почув дзвінка з уроку.

Завдання 3

Які фізіологічні механізми уваги проявляються в описаному досліді?

Досліджуваний Н. повинен був відповідно до інструкції експериментатора запам’ятати послідовність спалахування яскравих лампочок, не звертаючи уваги на спалахування тьмяних. Виявилось, що у тих зонах кори, яким відповідає яскравий спалах лампочок, підвищена збудливість, а в тих зонах кори, яким відповідає тьмяний спалах, – знижена.

Завдання 4

Які способи підтримання довільної уваги застосовує учениця на уроці? За якими ознаками можна встановити наявність у неї довільної уваги?

Учениця, розповідаючи про те, як вона намагається бути уважною на уроці, говорила: «Я хочу знати геометрію, та вона дається мені важко. Слухаючи вчителя, я часом помічаю, що думка моя іде кудись вбік. Тоді я нагадую собі, що треба краще стежити за тим, що говорить учитель, що вдома буде ще важче самій розібрати теорему. Я подумки повторюю кожне слово вчителя і так тримаю свою увагу».

Завдання 5

Які індивідуальні властивості уваги проявляються у першого і другого учнів? Відповідь обґрунтуйте.

Два учні, сидячи за своїми столами, успішно виконували лабораторну роботу з хімії. У цей час за вчительським столом третій виконував ту ж саму роботу, але часто помилявся. Учитель почергово пропонував двом учням виправляти помилки того, хто працював за вчительським столом. При цьому перший учень швидко підходив і одразу вказував на помилку товариша. Другий не міг відразу відірватися від своєї роботи, а підійшовши до столу, дивився на прилади «невидющим поглядом». Коли ж учитель звернувся до нього з одним-двома запитаннями, учень швидко і добре виправив помилки товариша.

Завдання 6

Розвиток яких властивостей уваги допомагає акторові виконувати свою роботу?

Діяльність актора складна. Поряд з основними завданнями він виконує ще й другорядні. Актор не тільки спрямовує увагу на роль, на виконання сценічних завдань, а й на партнера, і на суфлера.

Завдання 7

Зазначте, які умови потрібні для виникнення і підтримання довільної уваги, а які – мимовільної уваги учнів на уроці.

1. Постановка запитань і розв’язання невеликих завдань упродовж певного часу.

2. Особливості впливу подразників: новизна, їх абсолютна і відносна сила, контраст між ними, зміна у подразниках.

3. Усвідомлення поточних результатів діяльності у формі внутрішнього словесного звіту.

4. Найкращий розпорядок діяльності, створення звичних умов діяльності.

5. Використання певних потреб, із задоволенням яких пов’язаний навчальний матеріал.

6. Використання певних установок і психічних станів.

7. Постановка значущих цілей і завдань діяльності.

Завдання 8

Яка властивість уваги проявляється в наступних прикладах?

Який, на вашу думку, її механізм? Чи можливий одночасний перебіг у полі уваги двох і більше процесів?

1. Дивовижна працездатність [Н. Чернишевського] дозволяла йому часто виконувати одночасно дві роботи: нерідко він писав статтю для «Современника», одночасно виконуючи іншу справу, наприклад, диктуючи секретарю переклад «Всесвітньої історії» Шлоссера (Ф. Гоноболін).

2. Ось, у Берліні, одна дама показує фокуси: обома руками в один час пише на різних мовах – англійській, німецькій, французькій – різні фрази. Навіть так робить: у руки бере по два олівці, в зуби – п’ятий і одночасно пише п’ять різних слів на п’яти мовах (М. Горький).

3. Відомі феноменальні здібності Юлія Цезаря, який, за переказами, міг робити одночасно 7 непов’язаних між собою справ. Існує легенда, що Наполеон міг одночасно диктувати своїм секретарям 7 відповідальних дипломатичних документів.

Завдання 9

Дайте відповідь, чому …

1. … світлова реклама влаштована так, що світло то загорається, то гасне?

2. … льотчики не можуть одночасно низько вести літак і відшукувати на землі дрібні предмети?

3. … перебуваючи в гостях і будучи повністю поглинутим бесідою зі співрозмовником, ви моментально реагуєте на своє ім’я, неголосно вимовлене в іншій групі гостей («феномен вечірки»)?

4. … у багатьох спортивних змаганнях звучить попередня команда?

Завдання 10

Проаналізуйте наведені приклади. Які феномени у них описані? Що і як приваблює нашу увагу?

1. Педагоги вміють слідкувати за дітьми, роблячи вигляд, ніби не дивляться на них.

2. За найменшого шелесту в лісі мисливцеві привиджується дичина, утікачеві – переслідувачі, боягузові – небезпека.

3. Закоханий при вигляді кожної жіночої шляпки уявляє, що під нею приховується голова його коханої.

4. Якщо запитати дитину про характерні риси квітки чи пташки, вона назве знайомі риси: листя, пелюстки, ніжка чи хвіст, дзьоб, крила. Але водночас дитина може годинами дивитись на птаха, не помічаючи ніздрів, кігтів, пір’я, доки дорослий не зверне її увагу на ці ознаки.

Завдання 11

Які особливості уваги ілюструють наведені приклади із життя видатних людей? Від чого залежить їхня увага?

1. Фур’є А. до 30-річного віку вирізнявся невгамовним прудким характером і нездатністю до послуху, але, познайомившись з основами математики, став іншою людиною, а надалі – ученим.

2. Мальбранш Б. випадково і проти свого бажання почав читати трактат Декарта про людину; але читання це так подіяло на нього, що «викликало найсильніше серцебиття, завдяки якому йому постійно доводилось відкладати книгу в бік, щоб вдихнути вільно»; він закінчив тим, що став картезіанцем.

3. Коли думка І. Ньютона наштовхувалась на якусь наукову задачу, він перебував під впливом постійного збудження, що не давало йому жодної хвилини спокою.

Завдання 12

Прокоментуйте наступні ситуації. У чому причини розсіяності?

Геніальність робить людей неуважними чи увага робить з них геніїв?

1. Одного разу Ньютон задумав зварити яйце. Взявши годинник, він помітив початок варіння. А через деякий час виявив, що тримає у руках яйце, а варить годинник.

2. Відома історія, коли Н.О. Жуковський приходить до себе додому, дзвонить, з-за дверей запитують: «Вам кого?» Він у відповідь: «Скажіть, чи вдома господар?» – «Ні». – «А господиня?» – «Немає і господині. А що передати?» – «Скажіть, що приходив Жуковський».

3. Одного разу у відомого математика Гільберта була звана вечеря. Після приходу одного з гостей мадам Гільберт відвела чоловіка в бік і сказала йому: «Давиде, піди і зміни краватку». Гільберт пішов. Минув час, а він усе не з’являвся. Стурбована господиня будинку пішла на пошуки чоловіка і, заглянувши у спальню, виявила, що він міцно спав у ліжку. Прокинувшись, він пригадав, що, знявши краватку, автоматично почав роздягатися далі і, одягши піжаму, ліг у ліжко.

4. Дені Дідро, наймаючи візників, забував відпускати їх, через що йому доводилось платити їм за цілі дні, які вони даремно простоювали біля його дому.

Завдання 13

Визначте, хто найуважніший. Відповідь аргументуйте. Якось зав’язалась суперечка, хто найуважніший. Один стверджував, що це Іван Іванович: «Коли він читає книгу чи слухає, що йому говорять, то нічого його не може відволікти: ні поява когось у кімнаті, ні розмова сусідів, ні звук радіо. Уся його увага поглинута тим, що він робить у даний момент». Інший вважав найуважнішим Павла Миколайовича: «З яким би захопленням він не розповідав (здається, що він весь поглинутий розповіддю), усе ж жодна деталь поведінки учнів у класі не вислизне від його уваги. Він бачить і чує усе, що відбувається навколо». Третій вважав, що уважніший від усіх Микола Васильович: «Одного разу ми йшли у повній темряві дорогою, і раптом несподівано спалахнуло і відразу погасло світло від електричного ліхтарика. Ми встигли лише ледь помітити фігуру чоловіка, Микола Васильович за цю коротку мить розгледів і чоловіка, і автомат у його руках, і собаку, яка стояла поряд, і навіть побачив червону зірочку на картузі. Виявилось, що він помітив усе правильно. Нам зустрівся прикордонник».

Завдання 14

За наведеними текстами опишіть фізіологічні механізми уваги.

1. Під назвою «домінанта» розуміється більш чи менш стійке вогнище підвищеної збудженості центрів, чим би він не був викликаний, при чому збудження, які знову надходять у центри, служать підсиленню (підтвердженню) збудження у вогнищі, тоді як у решті центральної нервової системи широко розлиті явища гальмування. Гальмування, яке виявляє домінантне вогнище щодо усіх інших збуджень, що надходять у центральну нервову систему, зумовлює спрямованість свідомості на певний предмет, викликає відволікання від всього іншого… У вищих поверхах і в корі півкуль принцип домінанти є фізіологічною основою уваги (О.О. Ухтомський).

2. В експериментах з реєстрацією біотоків мозку виявилось, що «будь-яка діяльність, яка вимагає напруження уваги, характеризується зростанням частки високих частот («частот активності») і падінням частки низьких частот («частот спокою») в електроенцефалограмі людини» (Ф.М. Гоноболін).

3. Уваги не буває у людини лише під час сну, коли у корі півкуль майже немає джерел збудження, а розлите гальмування, яке охоплює і нижче розташовані відділи мозку (Ф.М. Гоноболін).

4. У людини найважливішим фактором управління підкірковими центрами і, відповідно, найважливішим фактором довільної уваги стають словесні подразники (Ф.Н. Гоноболін).

Завдання 15

Прокоментуйте наступні висловлювання. Чи згідні ви з ними?

1. Геній – це насамперед увага (Ж. Кюв’є).

2. Уся наука є ні чим іншим, як рефлексом «Що таке?», який неймовірно розрісся (І.П. Павлов).

3. Хто нездатен управляти своїми м'язами, нездатен і до уваги (Маудслі).

Завдання 16

Добринін Н.Ф. пропонував виокремлювати мимовільну увагу (феномени якої зумовлені не спрямованою пошуковою активністю суб’єкта), вимушену увагу (детерміновану особливостями стимуляції), емоційну увагу (зумовлену внутрішніми умовами: відповідністю чи невідповідністю стимулу потягам, бажанням, потребам), звичну увагу (пов’язану з минулим досвідом суб’єкта, що сформувалась і спеціалізована для прийому й обробки певної стимуляції), довільну увагу (зумовлену мотивацією) і післядовільну увагу (яка відповідає процесу зміни організації цілеспрямованої діяльності). Співвіднесіть перелічені факти з цими видами уваги.

1. Студент, який цілеспрямовано готується до складного іспиту з далеко не улюбленого предмету, раптом наштовхується в підручнику на факт, що зацікавив його. Із цього моменту підготовка, яка раніше вимагала довільної уваги, набуває мети і перетворюється у захоплюючий процес, що не вимагає спеціального контролю.

2. Пасажири пізньої електрички, які куняють, здригаються від гуркоту швидкого потяга, який проїжджає сусідніми шляхами, і після того, як той пройшов, деякий час зберігають уважність.

3. Психоаналітик за поведінкою, репліками і мимовільною жестикуляцією клієнта здогадується про справжні причини візиту.

4. Лінгвіст, читаючи поганий переклад роману, помічає стильові й культурні невідповідності.

5. Аспірант, проглядаючи в науковій бібліотеці каталог, миттєво «відловлює» книги з «ключовими» для його дослідження словами.

6. Жінки в пологових будинках часто розрізняють плач саме свого малюка.

7. Новонароджена дитина повертає очки в бік шуму.

8. Співробітники, які звикли до кольорів одягу керівника, завжди обговорять між собою його нову краватку.

9. Господиня, яка поставила в духовку пектися пиріг, намагається не забути про нього, навіть якщо займеться іншими важливими справами.

10. Мати завжди зверне увагу на ознаки застуди в дитини.

11. Машиністка може не помітити описок у рукописі, але їх завжди помітить замовник.

12. У компанії молоду жінку завжди привабить чоловік, який відповідає її уявленням про чоловічу привабливість.

13. Якщо раптом відчиняться двері і в кімнату вбіжить клоун, якою б діяльністю не були зайняті люди, які сидять у ній, вони її перервуть.

Завдання 17

Поясніть механізми впливу названих нижче факторів на процеси уваги. Які рекомендації випливають з цього?

1. Увага залежить від циркадних ритмів: уночі, незалежно від міри втомленості людини, увага більш розсіяна, ніж удень. Встановлено, що в нічну зміну люди працюють менш ефективно, навіть якщо вони сплять відведену кількість годин удень. Більшість нещасних випадків і помилок на робочому місці відбувається вночі. У людини, яку оперують уночі, менше шансів вижити. Дослідження, проведені на авіалініях, показали: у нічний час пілоти діють менш точно у зв’язку зі сповільненням реакції, яке з’являється в результаті порушення циркадних ритмів.

2. Стрес, утома, алкоголь, кофеїн, тютюн, снодійне і ліки, які викликають сонливість, притуплюють увагу, знижують пам’ять, сповільнюють реакцію, зменшують здатність до судження. Люди, які стверджують, що вони не можуть зосередитись без кави чи сигарети, є жертвами стереотипу, якого довго притримувались.

3. Емоції можуть підтримувати увагу, але можуть і заважати її концентрації. Відомий випадок, коли людина, яка дізналась про величезний виграш у лотерею, в надто радісному збудженні виїхала на червоне світло і загинула в результаті аварії.

4. Людям похилого віку важко робити декілька справ одночасно з попередньою ефективністю. Монтень у похилому віці любив говорити: «Коли я танцюю, я танцюю; коли я сплю, я сплю».

Завдання 18

Складіть кросворд із 10 слів, використовуючи прізвища науковців, які досліджували увагу, та поняття теми «Увага».

Завдання 19

Подайте у вигляді структурної схеми зміст уваги як пізнавального психічного процесу.

Прийоми розвитку уваги

1. «Хто швидше?»

Досліджуваним пропонують як можна швидше і точніше викреслити у колонці будь-якого тексту якусь літеру, яка часто трапляється, наприклад, «о» чи «а». Успішність виконання завдання оцінюється за часом його виконання і кількістю допущених помилок – пропущених літер: чим менша величина цих показників, тим вища успішність. При цьому треба заохочувати успіхи та стимулювати інтерес.

Для тренування переключення та розподілу уваги завдання змінюють: пропонується закреслювати одну літеру вертикальною лінією, а іншу – горизонтальною чи за сигналом чергувати закреслювання однієї літери із закреслюванням іншої. З часом завдання можна ускладнювати. Наприклад, одну літеру закреслювати, іншу підкреслювати, а третю – обводити кружечком. Мета такого тренування – вироблення звичних, доведених до автоматизму дій, що підлягають певній, чітко усвідомлюваній меті. Час завдань змінюється залежно від віку (молодші школярі – до 15 хвилин, підлітки – до 30 хвилин).

2. Спостережливість

Досліджуваним пропонується по пам’яті детально описати двір навчального закладу, шлях з дому до навчального закладу – те, що вони бачили сотні разів. Такі описи досліджувані можуть робити усно або письмово, а потім порівнюють їх між собою, з реальною дійсністю. У цій грі виявляються зв’язки уваги і зорової пам’яті.

3. Коректура

Ведучий записує на аркуші кілька речень з пропуском і перестановкою літер у деяких словах. Досліджуваному дозволяється прочитати цей текст лише один раз, відразу виправляючи помилки ручкою чи олівцем. Потім він передає аркуш іншому учневі, який виправляє помилки, що залишились, ручкою іншого кольору. Можливе проведення змагань у парах.

4. Пальці

Учасники зручно розташовуються на стільцях, утворюючи коло. Слід переплести пальці покладених на колінах рук, залишивши великі пальці вільними. За командою «Розпочали» повільно повертати великі пальці один навколо іншого з постійною швидкістю і в одному напрямі, слідкуючи за тим, щоб вони не торкались один одного. Зосередити увагу на цьому русі. За командою «Стоп» припинити вправу. Тривалість 5-15 хвилин. Деякі учасники відчувають незвичайні відчуття: збільшення чи відчуження пальців, зміна напряму їх руху. Хтось буде відчувати сильне роздратування чи неспокій. Ці труднощі пов’язані з незвичайністю об’єкта зосередження.

5. Концентрація

Концентрація може проводитись на зовнішніх матеріальних об’єктах, на органах тіла чи на думках. Необхідно задати час, прийняти відповідну поставу, розслабити м’язи і вибрати об’єкт концентрації. Якщо думки почнуть переключатись з одного об’єкта на інший, не можна різко боротися з цим, перевтомлюватись, трусити головою, відганяючи сторонні думки. З мірою того, як думки відходять в бік, слід м’яко повертати їх до мети концентрації. Важливо, щоб протягом відведеного часу думка відходила в бік не більше трьох разів.

6. «Муха»

Для цієї вправи потрібна дошка з розкресленим на ній дев’яти клітинним полем 3.3 і невеликий шматок пластиліну (який буде виконувати роль «дресированої мухи»). Дошка ставиться вертикально і ведучий пояснює учасникам, що переміщення «мухи» з однієї клітинки на іншу відбувається за допомогою подачі їй команд, які вона слухняно виконує. За однією з чотирьох можливих команд («вверх», «вниз», «вправо» чи «вліво») «муха» переміщується відповідно на сусідню клітинку. Вихідне положення «мухи» – центральна клітинка ігрового поля. Команди подаються учасникам за чергою. Гравці повинні, невідступно слідкуючи за переміщеннями «мухи», не допустити її виходу за межі ігрового поля. Після усіх цих пояснень починається сама гра. Вона проводиться на уявному полі, яке кожен з учасників уявляє перед собою. Якщо хтось втрачає нитку гри чи «бачить», що «муха» залишила поле, він дає команду «Стоп» і, повернувши «муху» на центральну клітинку, починає гру спочатку. «Муха» вимагає від гравців постійної зосередженості, однак, після того, як вправа добре усвідомлена, її можна ускладнити. Збільшивши кількість ігрових клітинок (наприклад, до 4.4) чи кількість «мух», в останньому випадку команди подаються кожній «мусі» окремо.

7. Селектор

Для вправи обирається один з учасників гри – «приймач». Решта групи – «передавачі» – зайняті тим, що кожен лічить уголос від різних чисел і в різних напрямах. «Приймач» тримає у руці жезл і мовчки слухає. Він повинен почергово налаштуватись на кожен «передавач». Якщо йому надто складно почути той чи інший «передавач», він може жестом змусити його говорити голосніше. Якщо йому надто легко, він може збавити звук. Після того, як «приймач» достатньо попрацює, він передає жезл своєму сусідові, а сам стає «передавачем». У ході гри жезл здійснює повне коло.

8. Найуважніший

Учасники повинні встати півколом і визначити ведучого. Ведучий протягом декількох секунд намагається запам’ятати порядок розташування гравців. Потім за сигналом відвертається і називає порядок, у якому стоять товариші. Ведучими повинні побувати усі гравці за чергою.

9. Надувага

Учасники розбиваються на дві групи: «ті, хто заважає» та «уважні. «Уважні» розставляються ведучим по периметру кімнати обличчям до центру і отримують завдання: зобразити людину, повністю зосереджену на якійсь внутрішній роботі, яка не помічає оточуючого. «Ті, хто заважає» отримують завдання під час вправи відволікати «уважних» (але не торкатись їх).

10. Камінь, ножиці, папір

Учасники повинні розділитись на пари. Бажано, щоб усі сиділи один навпроти одного. На рахунок «три» кожен учасник викидає на пальцях одну із трьох фігур: камінь – кулак, ножиці – два пальці, папір – відкрита долоня. Причому діє правило: ножиці ріжуть папір, камінь тупить ножиці, папір може огорнути собою камінь. Відповідно, гравець, який викинув на пальцях таку фігуру, яка «переможе» противника (наприклад, камінь переможе ножиці), залишається, а той, хто програв, виходить з гри. Далі – наступний тур гри – пари утворюються з переможців.