12.6. Одержання діаграми рівнів

Важливою характеристикою стану каналів магістрального зв'язку служить діаграма рівнів — графічне зображення рівнів у точках з'єднання складових частин каналу. Вона являє собою сукупність найбільших (на виходах підсилювачів) і найменших (на входах підсилювачів) значень вимірювальних рівнів. Ці значення вибираються ще при розробці системи багатоканального зв'язку. Для правильного їхнього вибору необхідно враховувати очікувані в різних точках значення рівнів корисних сигналів, можливі зміни цих рівнів у процесі експлуатації, а також характеристики і закони нагромадження завад. Обрані при розробці системи передачі значення вимірювальних рівнів визначають припустимі згасання, а отже, довжини підсилювальних ділянок і число підсилювальних пунктів на магістралі визначеної довжини. На основі цих даних знаходять показники конкретної магістралі при її проектуванні і будівництві.

Зниження вимірювальних рівнів на входах підсилювачів може привести до сумірності їх з рівнем власних завад, підвищення рівнів на виходах може привести до перевантаження вихідних ступіней підсилювачів, неспотворена потужність яких обмежена; і те й інше може викликати спотворення переданих сигналів.

При наявності розрахункових діаграм досить нормувати і вимірювати тільки рівні на виходах підсилювачів. Одночасне ушкодження і лінії (скажемо, деякої ділянки кабелю, згасання в якому повинний компенсувати підсилювач), і підсилювача малоймовірно, тому одержання на виході підсилювача виміряного значення рівня, що співпадає з очікуваним, можна вважати достатнім підтвердженням справності, як ділянки лінії, так і підсилювача. Однак якщо виміряне значення відрізняється від очікуваного на 2 дБ і більш, необхідно перевірити рівень і на вході підсилювача, щоб з'ясувати, де несправність — у підсилювачі або на ділянці.

Н а рисунку 12.6 представлена зразкова діаграма рівнів для каналу магістрального зв'язку. Початком відліку є точка нульового відносного рівня на вході системи, за який звичайно приймаються «комутаторні затискачі каналу», тобто точка з'єднання каналу з гніздом міжміського

Рис.12.6. Зразкова діаграма рівнів для каналу магістрального зв'язку

комутатора. При вимірюванні в цю точку включається генератор синусоїдальних коливань з частотою 800 Гц, внутрішнім опором 600 Ом (вважають кут опору рівним нулеві) і ЭДС 1,55 В, тобто так званий «нормальний генератор», що дає на навантаженні 600 Ом нульовий рівень.

У цих умовах рівні у всіх точках каналу є вимірювальними. У залежності від поставленої задачі фіксуються рівні потужності, що відповідають визначеним точкам з'єднань апаратури передавальної станції (внутрішня діаграма рівнів передавача), рівні, що відповідають точкам стику лінійних пристроїв і підсилювачів (зовнішня діаграма рівнів), і рівні в точках з'єднання елементів апаратури прийомної станції (її внутрішня діаграма). Іноді знімається і внутрішня діаграма рівнів у точках з'єднання апаратури проміжної станції.

Істотно відзначити, що до першого і після останнього перетворювачів частоти фіксуються рівні тональної частоти 800 Гц, у всіх же інших точках — вимірювальні рівні переданої по тракту бічної частоти f_нес  800 Гц.

В усіх контрольованих точках для одержання діаграми рівнів вимірювачі рівня включаються так, щоб вони не шунтували б уже наявні опори навантаження, тобто в положенні вхідного ключа «Високоом.». В інших положеннях цього ключа ИУ може включатися тільки в тих випадках, коли він сам заміняє відповідний опір навантаження.

Контрольні вимірювання в процесі експлуатації проводять звичайно тільки на виходах і для обмеженого числа НУП (наприклад, НУП, що мають пристрої АРУ по контрольній частоті), використовуючи вибіркові вимірювачі рівня.

Тому що діаграми рівнів будуються у вимірювальних рівнях по потужності, то при контролі рівня вимірювачем, проградуйованим в абсолютних рівнях по напрузі (тобто або , і при відмінності опору на якому вимірюється рівень, від 600 Ом, варто перевести вимірювальний рівень, показаний приладом, у рівень по потужності, користуючись формулою дБ ( Нп).

При користуванні діаграмами рівнів варто мати на увазі, що вони дають поняття про потужності в різних точках одного каналу, але не дають можливості судити про потужності в багатоканальному тракті. Завантаження групових елементів апаратури утворюється в результаті додавання потужностей, що діють у всіх каналах. Вимірювання потужностей розмовних струмів при цьому може проводитися спеціальними приладами (волюметрами) [9].

Поряд з періодичними вимірюваннями каналів і трактів зв'язку проводиться періодична перевірка і регулювання апаратури відповідно з наявними для кожного її типу інструкціями.

Для різних систем передачі рівні передачі нормуються неоднаково. Однак для всіх чотирипровідних систем номінальні відносні рівні по тональній частоті на вході чотирипровідної частини каналу мінус 13 дБ( –1,5 Нп ), а на виході її плюс 4,35 дБ (0,5 Нп).