3.3. Трактові заголовки

а) Заголовок віртуальних контейнерів вищого рангу.

Заголовки трактові (POH) контейнерів вищого рангу VC-3; VC-4 і їх зчеплення (VC-3/VC-4/ VC-4 nC) займають один стовбець і 9 рядків (всього 9 байт) і як показано на рис. 8.

POH

J Байти для наскрізного зв’язку (end to end) із функціями, які не залежать від навантаження. 1

B3

C2

G1

F Байти, специфічні для типів навантаження 2

H4

Z - резерв для міжнародної стандартизації 3

Z4

Z - байт може переписуватись мережним оператором 5

Рисунок 8 – Заголовок тракту вищого рангу.

Призначення байтів POH.

J1- траса тракту , перший байт віртуального контейнера, положення якого визначається AU-n або TU-n покажчиком. Цей байт використовується для сигналу, який постійно повторюється і називається – Мітка Пункту Доступу Тракту Вищого Рангу, щоб приймач апаратури у тракті міг безперервно перевіряти наявність з’єднання з необхідним передавачем.

B3 - байт для визначення помилок методом паритету біт;

С2 - марка сигналу, вказує на зміст VC (наприклад: “АТМ”; “структура TVG”; “не обладнаний”; “обладнаний” ; “сигнал нестандартний”);

G1 - статус тракту, байт для зворотного повідомлення передавачу про стан і якісні показники обладнання закінчення тракту.

F2, Z3 - канал користувача тракту, зв’язок між елементами тракту;

H4 - позиційний покажчик, узагальнений покажчик навантаження (наприклад: покажчик положення надциклу для VC-11;VC-12;VC-2);

Z4 – резерв для майбутнього використання;

Z5 – байт мережного оператора для експлуатаційних потреб (наприклад, для транзитних з’єднань біти 1...4 використовуються для рахування вхідних помилок, а біти 5...8 – для каналу службового зв‘язку).

б) Заголовок трактів нижчого рангу.

Як показано на рис.4 контейнери нижнього рангу VC-11; VC-12;VC-2 мають надцикл із послідовно зчеплених 4-х циклів по 125 мкс. Надцикл має час у 500 мкс розділений на чотири групи і на початку кожної групи розміщує один байт трактового заголовку.

Таким чином трактовий заголовок надциклу нижнього рангу має 4 байти які позначаються V5; J2; Z6; Z7 і які використовуються тільки у плаваючому режимі.

Призначення байтів трактового заголовку нижнього рангу:

V5- перший байт надциклу і його розміщення вказується покажчиком TU-n PTR. Байт V5 – здійснює контроль помилок, вказує марку сигналу і статус тракту.

J2- використовується для передачі мітки Пункту Доступу Тракту Нижнього Рангу для безперервної перевірки з’єднання приймача з необхідним передавачем;

Z6 - вивчається для використання;

Z7 – резерв на майбутнє.

4 Елементи апаратури цсп sdh

Основним елементом апаратури SDH є синхронний мультиплексор (СМ).

Він виконує функції об’єднання, перетворення, оперативного переключення, введення/виведення цифрових потоків і передачі/прийому з лінії. СМ приймає участь у функціях конфігурування та контролю мережі.

Синхронні мультиплексори розрізняються за рівнем ієрархії SDH: (СМ-1; СМ-4; СМ-16; СМ-64 і т.д.)

Мультиплексори усіх рівнів ієрархії можуть використовуватись у якості кінцевих (КМ), введення/виведення (МВВ) і мають внутрішню апаратуру оперативного переключення (АОП).

Основні види апаратури SDH показані на рис. 9.

Другим елементом апаратури SDH - є автономна АОП. Функції АОП- переключення цифрових потоків і передача їх по волоконно-оптичній або радіолінії. АОП є шлюзом між мережами SDH і PDH і також виконує функції СМ. АОП- виконує функції глибинного контролю правильності передачі, обробки заголовків RSOH, зв’язок із користувачами і системою обслуговування.

Так як довжина регенераційних ділянок на ВОЛЗ може бути від 70 до 100 км і більше, то використання регенераторів обмежено (особливо на місцевих мережах). В якості станційних регенераторів на мережах SDH використовуються синхронні мультиплексори (СМ).

Специфічними для SDH є головний пристрій (Element Manager) системи обслуговування.

Його завдання – контроль і керування усіма мережними елементами SDH, у тому числі реконфігурація мережі і кожного мережного елемента.

Element Manager із мережними елементами зв’язується по каналах передачі даних, які створюються у заголовках STM-N та VC-n.

Після створення загальномережної системи обслуговування TMN, остання візьме на себе і функції Element Manager.

Апаратура SDH має достатню кількість електричних і оптичних зовнішніх інтерфейсів. Оптичні інтерфейси забезпечують функції обміну сигналами STM-N між об’єктами мережі SDH.

Електричні інтерфейси обслуговують зв’язки всередині об’єктів (вузлів, станцій).

Мультиплексори Апаратура Регенератори

(

STM-16

СМ) оперативного

Переключення

STM-4

4/1

4/3/1

4/4

STM-1

140 Мбіт/с

34

2

Рисунок 9 - Основні види апаратури SDH