- •I. Актуальність теми
- •II. Навчальні цілі заняття.
- •Ііі. Виховна робота.
- •IV. Міжпредметна інтеграція.
- •V. Зміст навчального матеріалу
- •Види протезування на імплантатах
- •3. У ділянках не мають естетичного значення, постановка тимчасових конструкцій необов'язкова. Тимчасові ортопедичні конструкції після другого
- •Постійні ортопедичні конструкції (реставрації) з гвинтовою фіксацією
- •VI. План та організаційна структура заняття
- •Принципи формування оклюзії при виготовленні та фіксації реставрацій на імплантатах
- •VII. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •VIII. Запитання для контролю базового рівня знань студентів.
- •IX. Запитання для контролю заключного рівня знань студентів.
- •X. Література.
- •Тестові завдання до теми: «Методи фіксації реставрацій з опорою на імплантат. Гвинтова та цементна фіксація. Реставрації з опорою на імплантат (один зуб) » Варіант 1
- •Тестові завдання до теми: «Методи фіксації реставрацій з опорою на імплантат. Гвинтова та цементна фіксація. Реставрації з опорою на імплантат (один зуб) » Варіант 2
- •Тестові завдання до теми: «Методи фіксації реставрацій з опорою на імплантат. Гвинтова ив цементна фіксація. Реставрації з опорою на імплантат (один зуб) » Варіант 3
- •Тестові завдання до теми: «Методи фіксації реставрацій з опорою на імплантат. Гвинтова та цементна фіксація. Реставрації з опорою на імплантат (один зуб) » Варіант 4
- •Тестові завдання до теми: «Методи фіксації реставрацій з опорою на імплантат. Гвинтова та цементна фіксація. Реставрації з опорою на імплантат (один зуб) » Варіант 5
V. Зміст навчального матеріалу
Основні види протезування на імплантатах
Із застосуванням імплантатів можуть здійснюватися різні види протезування, які можна розділити за принципом фіксації на незнімне, умовно-знімне, комбіноване і знімне зубне протезування. В залежності від матеріалів, що використовуються, зубні протези, що спираються на імплантати, можуть бути металокерамічними, суцільнокерамічними, суцільнолітими, металоакриловими і акриловими (тільки знімні протези, що спираються на імплантати або їх балочні супраструктури). По відношенню до відновлювальної анатомічної частини тканин порожнини рота можна виділити звичайні зубні протези і зубні протези з ясеневою маскою, тобто протези, що містять не тільки зуби, але й додаткову частину, імітуючу слизову оболонку альвеолярного паростка.
Використання будь-якого з вищеназваних видів протезування припускає наступні заходи:
- складання розрахункової схеми протезування;
- установку або препарування головок (ортопедичних компонентів) імплантатів;
- отримання точних відбитків і виготовлення робочої зуботехнічної моделі;
- виготовлення зубного протеза згідно розрахунковій схемі;
- фіксацію протеза;
- контроль і корекцію оклюзії і артикуляції;
- навчання пацієнта правилам догляду за протезом і проведенню гігієнічних процедур;
- контроль оклюзії в період адаптації до протеза;
- довгостроковий контроль за функціонування протезів та імплантатів;
- професійну гігієну і, при необхідності, заміну ортопедичних компонентів імплантатів.
Існує три основних способи отримання відбитків, які використовуються в імплантології:
Препарований абатмент. Відбиток абатмента (-ів) одержують безпосередньо в порожнині рота пацієнта, так само, як це роблять при одержанні відбитків природних зубів при виготовленні коронок і мостоподібних протезів.
Відбиток на рівні імплантату (прямий чи непрямий метод переносу трансферу за допомогою закритої чи відкритої ложки) одержують за допомогою спеціального перенощика (трансферу), що фіксують безпосередньо до імплантату. Такий трансфер дозволяє передати місце розташування і нахил імплантату, а також положення внутрішнього або зовнішнього шестигранника (рис. 4; 5).
Відбиток на рівні абатментів одержують при використанні гвинтової фіксації. Спеціальні трансфери встановлюють на попередньо фіксовані до імплантатів абатменти. Такий відбиток дозволяє відобразити місце розташування і нахил абатментів для гвинтової фіксації з метою наступного виготовлення конструкції з гвинтовою фіксацією. Даний спосіб отримання відбитків використовується при виготовленні протезних конструкцій з гвинтовою фіксацією до спеціальних абатментів. Виготовлення таких конструкцій не набуло значного розповсюдження, тому в нашому керівництві ми не будемо описувати ні процес виготовлення даних конструкцій, ні відповідного способу отримання відбитків.
Відбитки, які отримані на рівні абатментів, так і на рівні імплантатів, можуть бути виконані за однією з наступних методик:
Закрита ложка, тобто непрямий метод, чи метод переносу.
Відкрита ложка, тобто прямий метод, чи метод захоплення.
Відбитки препарованого абатменту завжди одержують за допомогою закритої ложки. Вибір способу отримання відбитка залежить від плану лікування і ступеня точності, необхідної для виготовлення конструкції. При виконанні визначених умов метод відкритої ложки є точнішим методу закритої ложки і рекомендований для отримання відбитків при виготовленні мостоподібних протезів.
Складовими частинами імплантологічної одиниці є: тіло імплантата, що, як правило, називається просто імплантатом, абатмент та супраструктура (коронка або протез) (рис. 1;2;3).
Рис. 1. Складові частини
імплантологічної одиниці
Рис. 2. Гвинт-заглушка (зліва) запобігає вростанню кістки у внутрішню частину імплантату, тіло імплантату, абатмент (справа) з фіксуючим гвинтом є опорно-сполучним елементом між імплантатом і ротовою порожниною. Може бути стандартним чи індивідуальним
а)
б)
Рис. 3 а), б). Формувач ясен тимчасово встановлюється на імплантат для формування контуру слизової оболонки порожнини рота
а)
б)
в)
Рис.4. Відбитковий трансфер. Використовується для зняття відбитка з імплантату:
а) в порожнині рота; б) у відбитку; в) схематично
а)
б)
в)
Рис. 5. Лабораторні аналоги – металева копія імплантату:
а), б) зафіксовані у відбитку; в) схематично
а) б)
Рис. 6. Абатменти: а) без уступу 0°, 15°, 25°; б) з уступом 0°, 25°
Рис. 7. Гвинт-заглушка (зліва) запобігає вростанню кістки у внутрішню частину імплантату, тіло імплантату, абатмент (справа) з фіксуючим гвинтом є опорно-сполучним елементом між імплантатом і ротовою порожниною. Може бути стандартним чи індивідуальним
Перфоровані та комбіновані індивідуальні ложки
Для потреб імплантації недостатньо звичайної індивідуальної ложки. Як вже згадувалось вище, потрібна її модифікація. Суть модифікації полягає в створенні отворів в ложці навпроти імплантатів для того, щоб зробити можливим здійснення зняття відбитка непрямим методом (рис. 8). Аналогічним способом можна модифікувати і використати пластмасову стандартну ложку, проте точність відбитка в цьому разі зменшується.
а)
б)
в)
Рис 8 а–в). Перфоровані індивідуальні ложки
РОЗРАХУНКОВІ СХЕМИ ПРОТЕЗІВ З ОПОРОЮ НА ІМПЛАНТАТАХ
Розрахункова схема - це спрощена модель, яка замінює реальну конструкцію при її розрахунку.
Базовими поняттями для розрахунку конструкції зубного протеза з опорою на імплантатах є:
1. Сила (Р), що виникає при жувальному тиску і впливає па протез. Значення цієї сили звичайно знаходяться в межах 50-7001М.
2. Вектор сили, що впливає на протез, який може бути вертикальним, направленим по вертикальній осі імплантату або опорних зубів; горизонтальним, направленим перпендикулярно осі імплантату або зуба; направленим по дотичній, тобто під різними кутами щодо вертикальної осі імплантату або зуба.
3. Момент сили - величина, що характеризує ефект сили при дії її на протез, імплантат і оточуючу його кістку. Момент сили (М) розглядається щодо центру або осі імплантату і є векторною величиною. Чисельно рівний добутку сили (Р) на плече сили (Н), що є найкоротшою відстанню від центру до прямої, уздовж якої діє сила: М = РН. Момент сили - це негативний ефект, який збільшує рівень механічної напруги в імплантаті та оточуючої його кісткової тканини.
4. Напруга - внутрішні сили, виникаючі в тілі (протезі, імплантаті, кістковій тканині), що деформується, під впливом зовнішніх чинників (сили, що впливають на протез).
5. Надмірна напруга - механічна напруга, що перевершує умовно нормальний рівень, забезпечуючи фізіологічну регенерацію кістки, а також розрахункову величину міцності компонентів імплантату.
6. Біомеханічна рівновага - стан, при якому в результаті дії сили Р відбувається відносно рівномірний розподіл механічної напруги в протезі, імплантаті та оточуючій його кістці, яке забезпечує цілісність біологічної і механічної складової біотехнічної системи.
7. Мікрорухливість - зсув в межах 50-100 мкм ортопедичної конструкції, компонентів імплантату і природних зубів під впливом сили Р щодо первинного положення, існуючого до прикладання цієї сили.
Задача зубного протезування на імплантатах полягає у створенні умов, при яких під впливом жувального навантаження в оточуючій імплантат кістковій тканині не виникатимуть надмірні напруги, що викликають резорбцію або прискорену атрофію кістки.
В основі рішення цієї задачі - створення умов функціонування протезної конструкції, при яких:
- значення сили, що впливає на протез та імплантат, не перевищуватимуть величину сил, що впливають на сусідні зуби або імплантати;
- вектор сили буде направлений переважно вертикально по вісі імплантату;
- буде зведений до мінімуму ефект сил, що впливають на імплантат по дотичній або перпендикулярно вісі імплантату.
Як показує клінічний досвід, слід уникати створення будь-яких консольних частин протезів, тобто плече сили повинне прагнути нуля. Якщо уникнути цього не вдається, проектування протеза повинне проводитися із урахуванням біологічної (архітектоніка кістки, розміщення імплантату щодо компактних шарів кістки) і механічної складової (розміри імплантатів, їх кількість і розташування по дузі) системи.
Окрім розрахунку самої конструкції протеза для оптимізації вектора сил і зниження бічних навантажень на імплантати необхідно забезпечити відновлення оклюзійних контактів всіх груп зубів і, в першу чергу, ключових точок оклюзії на перших молярах та іклах, які блокують надмірні зміщення нижньої щелепи. З цього виходить, що протезування на імплантатах повинно бути комплексним з наданням ортопедичної допомоги в повному об'ємі, що передбачає відновлення цілісності зубних рядів обох щелеп, нормального ортогнатичного прикусу і виготовлення протезів, що повторюють анатомічну форму втрачених зубів. Таке протезування можна здійснити тільки за допомогою виготовлення зубних протезів на суцільнолитій металевій основі із облицьовуванням базису протеза керамікою або пластмасою.
Установка і препарування ортопедичних компонентів імплантатів
При виборі розмірів, форми і конструкції ортопедичних компонентів імплантатів необхідно враховувати міжоклюзійну висоту (відстань від верхньої частини головки або фіксуючого протез гвинта до антагоністів) відстань від краю головки до сусідніх зубів, а також нахил встановлених імплантатів і спосіб фіксації протеза.
Відстань від верхнього краю ортопедичних компонентів до антагоністів повинна бути достатньою для виготовлення опорної коронки. Для суцільнолитої металевої опорної коронки ця відстань має складати, щонайменше, 0,5 мм, а для металокерамічної або металоакрилової коронки - близько 1 мм. Відстань від країв ортопедичних компонентів до сусідніх зубів також повинна бути достатньою для виготовлення опорної коронки, тобто не менше.
