2. Показники забезпеченості та ефективність використання основних засобів.

Ефективність використання основних засобів характеризується рядом показників, які поділяються на загальні та часткові.

Фондозабезпеченість сільськогосподарського виробництва — це обсяг основних засобів, який припадає на 100 га сільськогосподарських угідь. (При цьому «фонди» необхідно розуміти лише як оцінку вартості засобів в грошовому виразі.)

Фондозабезпеченість значною мірою залежить від виробничого напряму підприємства. Так, для інтенсивного розвитку тваринництва і овочівництва її розрахунку на одиницю земельної площі потрібно значно більше засобів, ніж для зернового виробництва

Розраховують фондозабезпеченість за такою формулою:

Фзаб = Оф/S * 100%, де

Фзаб - фондозабезпеченість, у. о. 100га;

Оф - середньорічний обсяг основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення, у. о.; 8 - площа сільськогосподарських угідь, га.

Фондоозброєність праці — це обсяг основних фондів, який припадає на одного середньорічного працівника.

Як правило, в тих господарствах, де показник фондоозброєності праці вищий, зростає рівень продуктивності праці, зменшується розмір виробничих затрат на центнер вироблюваної продукції.

Фондоозброєність праці визначається за формулою:

Фзаб = Оф/К, де

Фоз — фондоозброєність праці, у. о. (середньорічного працівника),

Оф - середньорічний обсяг основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, у. о.; К — кількість середньорічних працівників. Серед основних показників використання основних засобів є фондовіддача і фондомісткість.

Фондовіддача — це відношення вартості валової продукції до обсягу основних виробничих фондів.

Визначається за формулою:

Фвід = Вп/Оф, де

Ф„ід. — фондовіддача, у. о.;

В_п — вартість валової продукції, у. о.;

Оф - середньорічний обсяг основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, у. о.

Фондомісткість — це відношення обсягу основних виробничих фондів до вартості валової продукції (зворотний показник фондовіддачі).

Визначається за такою формулою:

Фміст = Оф/Вп

Ці показники можна визначити як у цілому по господарству, так і по окремих комплексах, галузях (рослинництва, тваринництва). Для порівняння названих показників у динаміці потрібно валову продукцію оцінювати в порівняльних цінах, а основні засоби - з урахуванням їх переоцінки.

3. Грошова оцінка основних фондів.

Облік основних фондів здійснюється у натуральній і вартісній формах.

Натуральні показники використовуються при визначенні виробничої потужності, для оцінки технічного складу і стану основних фондів, розробки балансів обладнання та ін.

Зміст натуральних показників визначається характером окремих елементів основних фондів, специфікою їх призначення. Тому такі показники не можуть бути однаковими у різних галузях народного господарства. Серед них можна виділити показники обліку площі, об'єму, потужності, продуктивності обладнання, кількість одиниць обладнання тощо.

Вартісна форма обліку необхідна для планування відтворення основних фондів, визначення їх загальної величини, динаміки, структури, обчислення розмірів амортизації та калькулювання собівартості продукції.

Залежно від моменту і характеру проведення оцінювання стану основних фондів розрізняють такі види їх оцінювання:

1. Первісна вартість - це фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс.

Первісна вартість складається з таких витрат:

• суми, що сплачуються постачальникам засобів праці (це фактично ціна придбання основних фондів);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкти основних фондів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних фондів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• витрати зі страхування ризиків доставки основних фондів;

• витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних фондів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних фондів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна балансова вартість об'єкта основних фондів (В_п) може бути в загальному вигляді представлена формулою:

В_П = Ц + 3+С + М, грн., де

В_п- первісна балансова вартість обєкта основних фондів;

Ц - ціна обладнання, гри.;

З - збори, мита, непрямі податки, грн.,

С - витрати на страхування ризиків, грн.;

М - витрати на установку, монтаж і доведення до необхідного стану основних фондів, грн.

Первісна вартість основних фондів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (добудова, дообладнання, модернізація, реконструкція), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, очікуваних від його використання. Первісна вартість основних фондів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних фондів.

2. Переоцінена вартість - вартість основних фондів після їх переоцінки (індексації первісної вартості основних фондів). Згідно із Положенням (стандартом) бухг&тгерського обліку, підприємство переоцінює об'єкт основних фондів, якщо його залишкова вартість більш як на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Переоцінену вартість основних фондів (В_пер) можна визначити за формулою:

В_пер = В_п* І_пер, грн., де

В_пер - переоцінена вартість основних фондів;

В_п- первісна батансова вартість обєкта основних фондів;

І_пер - індекс переоцінки основних фондів.

Індекс переоцінки основних фондів визначається за формулою:

Іпер = Всправ/Взаг, де

Вспав - справедлива вартість основних фондів, гри.;

В_заг- залишкова вартість основних фондів, грн.

3. Залишкова вартість - визначається як різниця між вартістю, за якою об'єкт основних фондів був взятий на баланс підприємства (первісною або переоціненою) та сумою зношення.

Взаг = Вп(Впер)-Зн, грн.. або Взаг = В справ/Іпер, грн

Зн - сума зношення основних фондів, грн.

4. Справедлива вартість - це первісна вартість основних фондів, одержаних в обмін. Вона дорівнює сумі, за якою цей об'єкт може бути обміняно в разі здійснення угоди між заінтересованими і компетентними незалежними сторонами.

Справедливою вартістю, як правило, вважається ринкова вартість основних фондів, яка визначається професійними оцінювачами-експертами. В разі неможливості такої оцінки основні фонди переоцінюються за відновною вартістю або за відновною вартістю з урахуванням зношення. Справедливу вартість ще називають реальною вартістю основних фондів.

Всправ = Взал * І_пер, грн.

5. Ліквідаційна вартість (Влікв,) - це залишкова вартість основних фондів на час їх вибуття з експлуатації, спричиненого зношенням. За цією вартістю підприємство може реалізувати основні фонди, списати, передати на баланс іншому підприємству.