1. За об´єктами вкладення капіталу розділяють реальні і фінансові інвестиції підприємства (рис. 1.6).

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів в різні фінансові інструменти: фондові (інвестиційні) цінні папери, спеціальні (цільові) банківські вклади, депозити, паї та ін.

Реальні інвестиції — це вкладення у виробничі фонди (основні і оборотні). Переважно це вкладення в матеріальні активи - будівлі, обладнання, споруди і інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи (патенти, ліцензії, «ноу-хау», технічна, науково-практична, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна і інша документація), в приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об´єкти інвестування, що пов´язані із здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшення умов праці і побуту персоналу.

Рис. 1.5. Класифікація інвестицій підприємства за основними ознаками

Рис. 1.6. Форми інвестицій

Останнім часом в економічній літературі визначалась нова - інно­ваційна форма інвестицій (вкладення в нововведення). В принципі при стабільній економіці всі інвестиції повинні бути водночас інновація­ми.

За умов криз можливі інвестиції на підтримку діючих технічно відсталих виробничих фондів. Інноваційна форма здебільшого скла­дається з інтелектуальних інвестицій.

Інтелектуальні інвестиції — це вкладення в об´єкти інтелектуаль­ної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі.

2. За характером участі в інвестиційному процесі виділяють прямі і непрямі інвестиції. Прямі інвестиції мають на увазі пряму участь інвестора у виборі об´єктів інвестування і вкладенні капіталу. Звичайно прямі інвестиції здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу до статут­них фондів інших підприємств. Пряме інвестування здійснюють в ос­новному підготовлені інвестори, що мають достатньо точну інформа­цію про об´єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування.

Непрямі інвестиції здійснюють інвестиційні чи фінансові посе­редники. Оскільки не всі інвестори мають необхідну кваліфікацію для ефективного добору об´єктів інвестування та управління інвестиція­ми, то певна їх частина купує цінні папери, які випускаються інвести­ційними та фінансовими посередниками. Зібрані кошти посередники вкладають у найефективніші, на їхній погляд, об´єкти інвестування, керують ними, а потім розподіляють одержаний прибуток між своїми клієнтами — інвесторами. 3. За відтворювальною спрямованістю виділяють валові, реінноваційні і чисті інвестиції.

• Валові інвестиції характеризують загальний обсяг капіталу, що інвестується у відтворювання основних засобів і нематеріальних ак­тивів в певному періоді. В економічній теорії поняття валових інве­стицій пов´язують, як правило, з вкладенням капіталу в реальний сек­тор економіки. На рівні підприємства під цим терміном часто розумі­ють загальний обсяг інвестованого капіталу в тому або іншому періоді.

• Реінноваційні інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інве­стується в просте відтворення основних засобів і нематеріальних ак­тивів, що амортизуються. В кількісному виразі реінноваційні інвес­тиції прирівнюються звичайно до суми амортизаційних відрахувань в певному періоді.

• Чисті інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвестується в розширене відтворення основних засобів і нематеріальних активів. В економічній теорії під цим терміном розуміється чисте капіталоутворення в реальному секторі економіки. В кількісному виразі чисті інве­стиції є сумою валових інвестицій, зменшеною на суму амортизацій­них відрахувань по всіх видах капітальних активів підприємства, що амортизуються, в певному періоді.