- •1.Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.1.Паспорт проекту
- •1.2.Господарсько-економічна характеристика та природні умови району будівництва закритої зрошувальної системи
- •1.3. Конструктивна характеристика об’єкту будівництва
- •1.4. Визначення обсягів робіт
- •1.4.1. Дамби обвалування
- •1.4.2. Трубопроводи зрошувальної мережі
- •Площа перерізу мінерального грунту у виїмці (м2):
- •1.5.1. Будівництво трубопроводів
- •1.5. Технологія будівельно-монтажних робіт
- •1.5.2. Техніко-економічне обґрунтування вибору комплектів машин для будівництва трубопроводів
- •Відомість розрахунку вихідних даних для техніко-економічного порівняння варіантів комплектів машин для будівництва ___________ трубопроводу
- •1.5.3. Будівництво дамби
- •2. Розробка технологічної карти
- •2.1. Область застосування
- •2.2. Організація і технологія виконання робіт
- •2.3. Вимоги до якості та до приймання робіт
- •2.4. Калькуляція затрат праці, машинного часу та заробітної плати
- •2.5. Графік виконання робіт
- •2.6. Матеріально-технічні ресурси
- •2.7. Техніка безпеки
- •2.8. Техніко-економічні показники
1.5. Технологія будівельно-монтажних робіт
В цьому розділі необхідно вирішити такі задачі:
- вибрати та обґрунтувати методи виконання робіт на системі;
- підібрати найбільш економічно вигідний комплект будівельних машин для виконання технологічних операцій.
Будівництво водогосподарського комплексу та його окремих елементів передбачає виконання певних процесів та операцій. Склад робіт та їх технологічна послідовність визначається згідно [1,2,3,4,5,7].
Вибір будівельних машин, засобів механізації, техніко-економічні розрахунки необхідно виконати у двох варіантах, тобто, на технологічну операцію запропонувати два різновиди машин та відповідну технологічну операцію виконання робіт цими машинами. Після проведення техніко-економічного порівняння варіантів комплекту машин вибирається найбільш економічно вигідний, оптимальний, варіант.
1.5.1. Будівництво трубопроводів
Зрізання рослинного ґрунту може здійснюватися землерийно-транспортними машинами, зокрема бульдозерами, грейдерами, скреперами. При невеликій відстані переміщення грунту (згідно розрахункової схеми рис.1.4.) перевагу віддають бульдозерам. Тип, марка бульдозерів та технологічні схеми їх роботи визначаються за [1, ст..54,,2 cт.52-57, 7, додаток 7].
Розробка мінерального ґрунту у траншеях здійснюється, як правило, багатоківшевими роторними або ланцюговими екскаваторами, але, якщо параметри траншеї, або характер рельєфу траси не дозволять це зробити, а також при відсутності в будівельних організаціях вище перерахованих механізмів, траншеї розробляються одноківшовими екскаваторами „драглайн” або „зворотна лопата”. Технологічні схеми розробки ґрунту в траншеях екскаваторами різного типу наведені [2 ст.30-46, , 6 ст.89-98], вибір марок та типів екскаваторів здійснюється за додатком 7, згідно технічних характеристик цих екскаваторів.
Транспорт матеріалів та обладнання на об’єкт здійснюється вантажівками, автосамоскидами, автомобілями із спец. причепами, тракторним транспортом.
Вибір транспортних засобів залежить від виду вантажу, його розмірів, ваги та кількості, а також стану шляхів. Дані про транспортні засоби наведені [7 с.290-296].
Гідроізоляція трубопроводів. В проекті необхідно передбачити гідроізоляцію сталевих та залізобетонних труб. Технологія гідроізоляційних робіт наведена в [1 стор.66-70,2 ст. 266-268, 4 ст. 47-48, 5 ст. 355].
Монтаж трубопроводів здійснюють відповідно до вимог ВБН [10]. Залізобетонні, азбестоцементні та чавунні трубопроводи монтуються окремими трубами за допомогою мобільних тракторних кранів або трубоукладальників. Сталеві та пластмасові трубопроводи укладають в траншею безперервною ниткою (опускаючи зварені ланки в траншею з попереднім їх нарощуванням на бровці), або окремими секціями із зварюванням їх у траншеї.
Для монтажу трубопроводів вибирають крани в залежності від маси труби, що монтується та необхідного вильоту стріли, яка визначається за формулою:
,
м (10)
де b – ширина траншеї по дну, м;
m – коефіцієнт закладання укосу (для прямокутної траншеї m = 0);
H – глибина траншеї, м;
B – ширина бази (колії) крану, м.
Мінімальна відстань між бровкою траншеї та гусеницею (виносною опорою) повинна бути 1,0 м.
Сталеві та пластмасові труби укладають, як правило, трьома або більше трубоукладальниками (кранами) відстань між якими повинна бути:
Діаметр труб, мм |
529 |
529 |
630-820 |
1020 |
1220 |
Відстань, м |
15...25 |
20...35 |
30...40 |
30...45 |
30...40 |
Додаткові відомості з технології монтажу дивіться в [1ст.71-85,2 ст. 264-265, 4 ст. 104-118, 5 ст. 365-426], а конструктивні характеристики кранів та трубоукладальників [ додаток 7].
Попередня часткова засипка здійснюється, як правило, одноківшевим екскаватором з робочим обладнанням „грейфер”, при цьому стики труб залишаються відкритими для огляду.
Після часткової засипки здійснюються попередні випробування ділянок трубопроводу на міцність та герметичність. Як правило, випробування проводять гідравлічним способом, за допомогою пересувних насосних станцій та опресувальників. Технологія випробувань приведена в [1,ст..87,88,2ст.185-187,].
Після попередніх випробувань виконується повна засипка траншеї мінеральним ґрунтом за допомогою бульдозерів з поворотним або неповоротним відвалом, а далі, остаточно гідравлічне випробовується трубопровід на міцність та герметичність з використанням механізмів та пристроїв, які використовуються при попередньому випробуванні.
Рекультивація будівельної смуги рослинними ґрунтом виконується за допомогою механізмів, які здійснювали зрізання рослинного ґрунту.
