- •Білоцерківський Національний Аграрний університет
- •Агрономічний факультет
- •Кафедра рослинництва
- •Прогноз і програмування Урожайності сільськогосподарських культур
- •Поняття про прогнозування, планування, програмування урожайності. Математичні моделі в рослинництві.
- •Рекомендована література
- •Заняття 1. Озима пшениця
- •Заняття 2. Озиме жито
- •Заняття 3. Яра м’яка пшениця
- •Заняття 4. Ячмінь ярий
- •Заняття 5. Овес
- •Заняття 6. Кукурудза на зерно
- •Заняття 7. Просо
- •Заняття 8. Гречка
- •Заняття 9. Горох
- •Заняття 10. Соя
- •Заняття 11. Рис
- •Заняття 12. Соняшник
- •Заняття 13. Ріпак озимий
- •Заняття 14. Картопля
- •Заняття 15. Цукрові буряки
- •Варіанти програмованої урожайності с.-г. Культур, ц/га
- •Забезпечення збору основної продукції 1 млн одиниць фп, кг
- •Маса насіння та приблизна їх кількість у с.-г. Рослин
- •Площа листової поверхні та площа живлення однієї рослини основних сільськогосподарських культур
- •Новітня техніка для впровадження інтенсивних технологій польових культур
- •Методичні вказівки
Заняття 2. Озиме жито
План
Розрахувати параметри програмованої біологічної урожайності озимого жита.
Розрахувати агрохімічне забезпечення посівів озимого жита враховуючи рівень програмованої урожайності.
Розробити програму технології вирощування озимого жита з максимальним рівнем біологічної врожайності.
Мета роботи: Навчитися розраховувати програмовану біологічну урожайність, агрохімічне забезпечення та програмовану технологію вирощування озимого жита, вивчити формули розрахунку біологічної урожайності повторити та вивчити норми висіву, існуючі добрива, сучасну сільськогосподарську техніку та сорти і гібриди озимого жита.
Матеріали та обладнання: прості олівці, калькулятори, лінійки, підручники з рослинництва та допоміжна література з технологіями вирощування озимого жита.
Завдання 1. Розрахувати три програмовані біологічні урожайності посівів озимого жита з врахуванням елементів структури урожайності та фотосинтетичної поверхні посіву. Рівень запрограмованої урожайності поданий у додатку А, для виконання завдання використовують параметри відображені в таблиці 4.
Таблиця 4. – Розрахунок програмованої біологічної урожайності озимого жита
№ п/п |
Показники |
Урожайність, ц/га |
||
|
|
|
||
1 |
Фотосинтетичний потенціал посіву ФП млн. (м2/га×днів) |
|
|
|
2 |
Норма висіву схожих насінин млн/га (додаток В) |
|
|
|
3 |
Виживаність рослин на час збирання, % |
|
|
|
4 |
Кількість рослин на 1 м2 на час збирання, шт |
|
|
|
5 |
Продуктивна кущистість (число озернених колосів на 1й рослині) |
|
|
|
Продовження таблиці 4
6 |
Кількість продуктивних стебел шт. на 1 м2 |
|
|
|
7 |
Площа листя на одному продуктивному стеблі, см2 (додаток Л) |
|
|
|
8 |
Максимальна площа листків, тис. м2/га |
|
|
|
9 |
Вихід зерна з одного колосу, г |
|
|
|
10 |
Кількість зерен в одному колосі, шт (додаток Г) |
|
|
|
11 |
Маса 1000 зерен, г |
|
|
|
Виживаність рослин озимого жита на час збирання у Лісостеповій зоні в середньому становить 60-80%.
За оптимальної норми висіву (додаток В) сорти та гібриди жита мають продуктивну кущистість (К) – 1,5-2,8.
Для перевірки відповідності елементів структури врожайності скористаються з формули Савицького М.С. – Писарєва В.Є.:
;
де: Уб – біологічна врожайність, ц/га
Р – кількість рослин на час збирання, шт/м2;
К – продуктивна кущистість (кількість озернених колосів на 1 рослині);
З – середня кількість зерен в 1 колосі;
М – маса 1000 зерен, г
Завдання 2. Розрахувати агрохімічне забезпечення посівів озимого жита під запрограмовану урожайність подану в додатку А за схемою, показаною у таблиці 5
Таблиця 5. Програмування агрохімічного забезпечення посівів озимого жита з різною урожайністю
№ п/п |
Показники |
|
|
|
||||||
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
||
1 |
Винос елементів живлення на 1ц зерна з відповідною кількістю побічної продукції, кг (додаток Д) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Загальний винос елементів живлення із заданою врожайністю, кг/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Вміст у ґрунті, мг/100 г (додаток Е) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Вміст у ґрунті, кг/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Коефіцієнт використання з ґрунту (додаток Є) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 5
6 |
Може бути засвоєно елементів живлення з ґрунту, кг/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Необхідно внести ту кількість NРК, якої не вистачає кг/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
Коефіцієнт засвоєння діючої речовини добрив (додаток Ж) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
Потрібно внести діючої речовини NPK з урахуванням коефіцієнта засвоєння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
Коефіцієнт перерахунку поживних речовин у фізичну масу добрив (додаток З) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
Внести туків у фізичному виразі, встановити назву добрив, кг/га |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Види мінеральних добрив і коефіцієнти перерахунку діючої речовини в фізичну масу наведено в додатку З.
Завдання 3. Враховуючи досвід світових та вітчизняних технологій вирощування полових культур, розробити програму технології вирощування озимого жита з максимальним рівнем біологічної врожайності розрахованим у таблиці №4 за зразком таблиці №6.
Таблиця 6. – Програмування технології вирощування озимого жита із заданою максимальною врожайністю
№ п/п |
Елементи технології |
Агротехнічні вимоги |
Календарні та агротехнічні строки |
Традиційна та нова техніка |
1 |
Вимоги до сорту, підготовка насіння до сівби |
|
|
|
2 |
Попередники |
|
||
3 |
Підготовка ґрунту |
|
|
|
4 |
Удобрення |
|
|
|
5 |
Строки сівби, норми висіву, глибина заробки насіння |
|
|
|
6 |
Догляд за посівами |
|
|
|
7 |
Строки і способи збирання |
|
|
|
Традиційна та нова техніка подана у додатку Н.
