2 Порядок виконання роботи

2.1 Моделювання процесу багаторазового вимірювання фізичної величини

Вихідні дані для розрахункової роботи можуть бути отримані за допомогою лабораторного експерименту або шляхом моделювання на ПК (для відповідних значень порядкового номера М академгрупи, в якій навчається студент, порядкового номера m даного студента за списком в журналі. Для моделювання результатів експерименту на ПК використати програму Amp.

Програма складається з головного меню, в якому можливо вибрати та запустити підпрограми, що відносяться до окремих лабораторних робіт з даної дисципліни. Для проведення розрахунків по цій лабораторній роботі необхідно у головному меню вибрати другий пункт під назвою „Лабораторна робота №2. Метрологічна обробка результатів багаторазових прямих вимірювань.” Після запуску підпрограми необхідно ввести значення М і m та кількість операндів. Коли всі необхідні поля заповнені треба вибрати команду „Моделювання”. Результатом моделювання буде відображення значень . Для проведення повторного моделювання необхідно знову вибрати команду „Моделювання”.

2.2 Обробка результатів багаторазових прямих вимірювань

Для обробки результатів моделювання на ПК багаторазових прямих вимірювань необхідно:

а) запустити програмне забезпечення: знайти і запустити файл „Amp.exe”; у головному меню вибрати другий пункт меню „Лабораторна робота №2. Метрологічна обробка результатів багаторазових прямих вимірювань.”;

б) після запуску підпрограми необхідно провести моделювання: ввести у поля введення даних вихідні дані для проведення розрахунків та вибрати команду „Моделювання”;

в) перейти на сторінку „Результати розрахунків” та натиснути кнопку „Розрахунок”;

г) результатом моделювання буде відображення значень , А, , , , , , , , ;

д) для обробки нової сукупності даних – повторити операції від б) до г).

3 Звіт по роботі

Звіт повинен містити:

1. мету роботи;

2. основні математичні вирази для обчислення результатів;

3. таблицю результатів моделювання процесу багаторазових вимірювань фізичних величин;

4. результати обробки багаторазових вимірювань фізичних величин.

4 Контрольні питання

1. Як обчислити найбільш імовірне значення результату багаторазових прямих вимірювань А та його довірчої межі  А з заданою імовірністю ?

2. Який вигляд має нормальний закон розподілу випадкових величин ?

3. Що таке оцінка середньоквадратичного відхилення найбільш імовірного значення результатів вимірювання від його істинного значення ?

4. За якими умовами вибирається та обчислюється довірча межа похибки результатів вимірювань А ?

5. Правила заокруглення та запису результатів вимірювання.

Лабораторна робота №3 вивчення та дослідження реостатних вимірювальних перетворювачів

М ета роботи: ознайомлення з різновидами реостатних вимірювальних перетворювачів, придбання навиків експериментального дослідження статичних характеристик вимірювальних перетворювачів та їх аналізу.

1 Короткі теоретичні відомості

Реостатний перетворювач являє собою регульований резистор з рухомим контактом, що змінює своє положення в залежності від зміни вхідної величини (лінійного ℓ чи кутового переміщення).Таким чином, лінійне переміщення або кутове повертання повзунка вимірювального реостата перетворюється в змінювання активного опору, що є вихідним електричним параметром перетворювача .

Реостатні перетворювачі взагалі бувають двох видів: дротяні та напівпровідникові. В якості перетворювачів переміщень можуть застосовуватися обидва цих види реостатів; але для вимірювання використовують головним чином лише дротяні перетворювачі, як більш стабільні, однозначні та надійні.

Реостатний перетворювач можна увімкнути в електричну схему або послідовно, як звичайний реостат (рисунок 3.1,а), або паралельно як подільник напруги (рисунок 3.1,б). Залежно від цього статичні характеристики реостатного перетворювача виражаються відповідно такими рівняннями:

, (3.1)

. (3.2)

Рисунок 3.1 – Схеми вмикання вимірювальних реостатних перетворювачів

У вимірювальних пристроях застосовуються здебільшого паралельний спосіб вмикання реостатних перетворювачів.

Варіанти конструкції реостатних вимірювальних перетворювачів наведені на рисунку 3.2.