3. Організація виконання магістерської роботи

Магістерська робота повинна виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених календарного плану та завдання. У випадку відставання від графіка студент зобов'язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

На період виконання магістерських робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і наукового керівника над магістерською роботою. Систематичні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження, забезпечують контроль в дотриманні вимог щодо змісту і оформлення магістерської роботи, своєчасному виявленню та усуненню недоліків. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному виконанню і поданню магістерської роботи, є запорукою її успішного захисту.

Відповідно до календарних термінів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати науковому керівникові завершену магістерську роботу.

У разі позитивного висновку наукового керівника і за наявності відгуку від керівника підприємства – об'єкта дослідження про достовірність використаних в аналітичних розрахунках даних магістерську роботу розглядають на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до її захисту на засіданні ДЕК.

Після завершення всіх допускових процедур по кафедрі магістерська робота передається декану факультету для прийняття рішення допуску її на зовнішню рецензію.

Список зовнішніх рецензентів складається на кафедрі не пізніше як за 4 тижні до початку захисту магістерських робіт і затверджується деканом факультету.

4. Зміст, структура та обсяги магістерської роботи

Магістерська робота повинна мати обсяг 5,5-6,5 умовних друкованих аркушів, або 100-110 сторінок комп’ютерного тексту.

Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до обраної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.), й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План магістерської роботи повинен бути складним і містити:

- вступну частину;

- основну частину (три розділи, кожен з яких повинен містити не менш двох підрозділів);

- висновки та пропозиції;

- додатки;

- список використаних джерел.

Орієнтовні плани магістерських робіт наведені у додатку Д методичних рекомендацій.

Роботі передує реферат із трьома анотаціями (додаток Е) державною, іноземною та російською мовами (стислий зміст роботи загальним обсягом не більше 150 слів). До загального обсягу дипломної роботи, методику написання якої описано в даних методичних рекомендаціях, не входять додатки, список використаних джерел, а також рисунки та таблиці, які займають усю площу сторінки.

Головним завданням вступної частини (Вступу) є обґрунтування актуальності практичної значущості обраної теми магістерської роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. Також у вступі слід чітко визначити мету й завдання роботи (спираючись на план), об'єкт та предмет дослідження. Характеризуючи об’єкт дослідження, слід вказати його повну назву, місцезнаходження, розміри, форму власності, ким і коли засновано Доцільно вказати провідних вчених які досліджували подібну проблематику. Далі слід вказати методи та інформаційні джерела, які використовувались при виконанні досліджень. Обсяг вступу не повинен перевищувати 4-5 сторінок.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

- виклад загальної методики й основних методів досліджень;

- відомості про проведені теоретичні і експериментальні дослідження.

Перший розділ, теоретичний, повинен містити 2-3 підрозділи.

У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної із темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, вказується на подібності та відмінності їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У даному розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази, обґрунтовується необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичні та методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження. Це дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Отже, перший розділ містить теоретичне обґрунтування, суть, значення, кваліфікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Формується суть основних економічних категорій, які розглядаються, вказуються методи проведення досліджень і можливі шляхи вирішення досліджуваних проблем в конкретних виробничих умовах.

Бажано ілюструвати текст графічним матеріалом, схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу магістерської роботи.

Другий розділ, аналітико-дослідницький (2-3 підрозділи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння, використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Другий розділ має містити:

• опис, характеристику об’єкту дослідження;

• діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження;

• ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Аналіз проводиться із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, повного методичного інструментарію. Аналіз обов’язково повинен кореспондуватися (узгоджуватися) з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі.

Аналіз досліджуваної тематики повинен здійснюватись з урахуванням позитивних та негативних факторів діяльності. При написанні другого розділу слід використовувати планові і фактичні показники господарської діяльності, статистичну та бухгалтерську звітність, накази, розпорядження, результати власних спостережень, опитувань та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися ґрунтовним аналізом та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікаційний аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою демонстрування набутих навичок роботи на ЕОМ і вмінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у магістерській роботі повинен використати комп'ютерну обробку даних. При аналізі динаміки основних економічних та фінансових показників досліджуваного об’єкта не можна обмежуватися лише використанням стандартних програм або програми-редактора для друку і оформлення тексту та ілюстрацій. Для спрощення трудомістких розрахунків у аналітико-дослідницькому чи у проектно-рекомендаційному розділі доцільно використовувати власно розроблені або адаптовані автором стандартні програми.

Використання комп’ютерних систем обробки даних здійснюється за такими етапами:

- постановка задачі;

- вибір програми, за якою вона буде вирішуватися;

- формування бази даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації – баланс, інші форми звітності);

- підбір формул розрахунку;

- побудова блок-схеми алгоритму розв'язання задачі;

- отримання результату (у формі підсумкової таблиці, діаграми, графіків);

- поетапний опис проведених розрахунків та власні висновки на основі отриманих результатів.

Використання ЕОМ слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану: «...із застосуванням ЕОМ».

Обсяг другого розділу – у межах 30-35% загального обсягу магістерської роботи.

Завданням третього, проектно-рекомендаційного розділу (2-3 підрозділи) є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процес, реструктуризація) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. У цій частині магістерської роботи наводиться обґрунтування заходів щодо поліпшення господарської діяльності підприємства (забезпечення показників економічного зростання) як об’єкта дослідження.

Запропоновані удосконалення та інновації повинні відповідати напряму дослідження та містити розгорнуті розрахунково-кількісні обґрунтування, отриманні на основі приведених досліджень у аналітичному розділі.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. У розрахунках для обґрунтування пропозицій є доцільним використання ЕОМ.

Обсяг третього розділу – 30% загального обсягу магістерської роботи.

Висновки та пропозиції, що наводяться в окремій структурній частині магістерської роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання проблеми, що досліджується. Дається оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерської роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть узагальнюватися пропозиції, які не були розглянуті у магістерській роботі.

Кожний висновок є логічним підсумком, зробленим на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.

Після висновків формуються пропозиції щодо здійснення відповідних заходів, які дозволяють вирішити досліджувану проблему, досягти мети магістерської роботи. Пропозиції стосуються тих можливих удосконалень досліджуваного напряму діяльності підприємства, які було детально обґрунтовано у третьому розділі.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

Додатки вміщують допоміжний матеріал. Це, як правило, фотографії, схеми, малюнки, графіки, програми математичних розрахунків та моделювання на ЕОМ, кошторисна документація, зразки документів або виписки з них.

Список використаних джерел повинен вміщувати 70-80 назв використаних джерел, включаючи вітчизняні і зарубіжні публікації, оформлених у відповідності з вимогами щодо оформлення наукових робіт (додаток Ж).