2. Типи vpn мереж

Організації використовують site-to-site VPN мережі, щоб зв'язати розкидані підрозділи. Оскільки більшість організацій зараз мають доступ до Інтернет, є сенс скористатися перевагами site-to-site VPN. Загалом, site-to-site VPN є продовженням класичних WAN мереж, які підключають всі мережі одна з одною. Наприклад, вони можуть зв'язати мережі філії до мережі штаб-квартири компанії.

В site-to-site VPN, хости відправляють та приймають TCP/IP-трафік через VPN шлюз, яким може бути маршрутизатор, Cisco PIX (Private Internet eXchange) фаєрвол (лінійка продуктів випускалась до 2008 року), або Adaptive Security Appliance (ASA). VPN шлюз відповідає за інкапсуляцію і шифрування вихідного трафіку та відправку його по VPN тунелю через Інтернет на VPN шлюз в пункті призначення. На приймальній стороні VPN шлюз розшифровує вміст і передає пакет до хоста призначення всередині його приватної мережі.

Мобільні користувачі та віддалені працівники інтенсивно використовують технологію VPN віддаленого доступу (remote access VPN). Раніше віддалені користувачі доступались до корпоративних ресурсів за допомогою комутованих мереж, що спричиняло значні витрати.

Більшість віддалених працівників тепер мають доступ до Інтернет з дому і можуть встановити віддалений VPN з використанням широкосмугового з'єднання. Крім того, мобільний працівник може зробити місцевий дзвінок до місцевого провайдера для доступу до корпорації через Інтернет. VPN віддаленого доступу може забезпечити потреби віддалених та мобільних користувачів.

При використанні VPN віддаленого доступу кожен хост, як правило, має клієнтське програмне забезпечення VPN (VPN-client). Кожного разу, коли користувач намагається відправити будь-який трафік, програмне забезпечення VPN-клієнт інкапсулює та шифрує трафік перед відправкою через Інтернет до VPN шлюзу в мережі призначення. Після отримання трафіку, VPN шлюз опрацьовує дані так, як він буде обробляти їх при використанні site-to-site VPN.

3. Компоненти vpn

VPN створює приватні мережі через публічну мережеву інфраструктуру при збереженні конфіденційності та безпеки. VPN використовує криптографічні протоколи тунелювання для забезпечення захисту від перехоплення пакетів, перевірки автентичності відправника та цілісності повідомлень.

Компоненти, необхідні для створення типової топології VPN включають в себе:

• існуючу мережу з серверами та робочими станціями;

• підключення до Інтернет;

• VPN-шлюзи, такі як: маршрутизатори, міжмережеві екрани, VPN-концентратори, ASA, що виступають в ролі кінцевих точок для створення, управління та контролю VPN з'єднань;

• відповідне програмне забезпечення для створення та управління VPN тунелів.

Мережі VPN містять у собі два важливих компоненти:

• тунелювання для створення віртуальної мережі;

• шифрування для забезпечення безпеки і конфіденційності.

Ключовим фактором ефективності VPN є безпека. VPN, захищає інформацію шляхом інкапсуляції або шифрування даних. Більшість VPN забезпечують інкапсуляцію і шифрування одночасно:

• інкапсуляцію також називають тунелюванням, тому що інкапсуляція передає дані прозоро від мережі до мережі через загальну мережеву інфраструктуру.

• в процесі шифрування дані кодуються в інший формат за допомогою секретного ключа. Дешифратор декодує зашифровані дані в початковий незашифрований формат.